LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд691/432/21

від 02.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1867/21Головуючий по 1 інстанції Справа №691/432/21 Категорія: на ухвалу Подорога Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя доповідач) Суддів Карпенко О. В., Єльцова В.О., учасники справи: позивач АТ КБ «Приватбанк»; відповідачі ОСОБА_1 ; особа, яка подає апеляційну скаргу - АТ КБ «Приватбанк» розглянувши у м. Черкаси в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2021 року, постановлену під головуванням судді Подороги Л.В. в Городищенському районному суді Черкаської області, 20.08.2021 року, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : 05.05.2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25.06.2021 року позовну заяву залишено без руху на надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви строком на п`ять днів з дня вручення позивачу копії ухвали. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу, оскільки суд прийшов до висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 25.06. 2021 року, не усунуто недоліки вказані в ухвалі про залишення позову без руху, тому суд, керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України вважає, що слід визнати неподаною позовну заяву банку та повернути її позивачу . Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ КБ «Приватбанк» оскаржив ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу через Городищенський районний суд Черкаської області. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ухвалі, не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що враховуючи норми ст. ст. 175, 177 ЦПК України, висновок суду щодо належності копій документів, які додані до позову, не може бути підставою для залишення позову без руху. Представник АТ КБ «Приватбанк» О.Л. Крилова зазначає, що ЦПК України встановлює порядок, яким чином та коли докази мають бути подані до суду, і дотримання цього порядку забезпечує не тільки рівність сторін у поданні доказів, а і справедливе вирішення справи. Скаржник посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якою встановлено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику позовну заяву. Представник АТ КБ «Приватбанк» О.Л. Крилова вказує, що відсутність у позовній заяві посилання на відповідні обставини, чи недодання доказів на підтвердження позовних вимог, чи надання доказів неналежної якості, не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною. Скаржник звертає увагу, що, повертаючи позовну заяву АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, безпідставно повернув позовну заяву у зв?язку з не усуненням недоліків, тим самим позбавив позивача права на судовий захист своїх законних прав та інтересів. Представник АТ КБ «Приватбанк» О.Л. Крилова просить суд скасувати ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 року по справі № 691/432/21 і направити справу в суд першої інстанції для подальшого розгляду справи. Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» не надходив. У відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В даній справі оскаржується ухвала суду про повернення позовної заяви позивачеві, яка зазначена в пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК України. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, та зважаючи на конкретні обставини у справі, оскарження процесуальної ухвали суду, які не вимагають проведення судового засідання з участю сторін, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення питання щодо законності ухвали про повернення позову позивачу, то колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін, що передбачено вимогами цивільно - процесуального законодавства. Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали. Згідно статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно положень частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу (форма та зміст позовної заяви та документи, що до неї додаються), протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що передбачено ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 25.06.2021 року про залишення позову без руху, прийшов до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175-177 ЦПК України, зазначивши, що позивачем долучено до позовної заяви ряд копій документів, проте не завірених належним чином та відсутня квитанція про сплату судового збору. Суд, постановляючи ухвалу про повернення позивачеві позовної заяви, виходив з того, що позивач, АТ КБ «Приватбанк», не повністю усунув недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі від 25.06.2021 року про залишення без руху позовної заяви, у встановлений судом п`ятиденний строк, а тому суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви з доданими до неї матеріалами позивачу на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції послався в ухвалі, про повернення позовної заяви, що позивач повторно надав суду розрахунки заборгованості та виписки за договором, які складаються із значної кількості аркушів, однак, вказані аркуші не пронумеровані та відсутні засвідчувальні написи, які є лише на останньому аркуші, тому суд прийшов до висновку, що слід про визнання неподаною та повернення позовної заяви АТ КБ «Приватбанк». Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що такі висновки є передчасними, повністю не відповідають обставинам справи та вимогам закону, судом першої інстанції допущено порушення вимог процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалі в справи АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25.06.2021 року позовну заяву банку залишено без руху на надано строк для усунення недоліків позовної заяви строком на п`ять днів з дня вручення позивачу копії ухвали. В ухвалі про залишення без руху позову банку суд вказав, що додані до позовної заяви документи не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України, оскільки не завірені в порядку, передбаченому п.5.27 Національного стандарту України. Так, суд зазначив, що витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», копія паспорта боржника не завірені позивачем. Також надане позивачем підтвердження сплати судового збору платіжне доручення від 21.04. 2021 року не може бути зараховане судом як доказ сплати судового збору, оскільки на ньому відсутня печатка банку, відсутня відмітка про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Апеляційний суд звертає увагу, що підставою для залишення позову без руху вказано судом першої інстанції на не належне завірення копії документів, що не позбавляло позивача надати вказані документи в оригіналі суду під час підготовчого засідання у справі, чи надати належним чином завірені копії документів, які можливо дослідити в судовому засіданні, але не залишати саме з цих підстав без руху позовну заяву позивача. Згідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, зазначено, що у позивача суд повинен з?ясувати предмет позову, що конкретно вимагає позивач, підставу позову: чим він обґрунтовує свої вимоги, і зміст вимоги, який спосіб захисту свого права він обрав. Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних, і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов`язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів. Таким чином, питання, що стосується викладу обставин справи, з`ясування предмету позову (що конкретно вимагає позивач) та підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги), змісту вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав), подання доказів, залучення до розгляду справи сторін та третіх осіб суд першої інстанції міг вирішити в судовому засіданні на стадії підготовчого провадження. Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції є помилковими щодо не виконання позивачем вимог ухвали суду про усунення недоліків у встановлений судом строк, тому передчасним є прийняте судом рішення про повернення позовної заяви, оскільки пред?явлення належним чином завірених копій документів можливе на наступних стадіях цивільного процесу. За таких обставин, районний суд не вправі через неналежне завірення копій документів при пред`явлені позову залишати заяву без руху та повертати заявнику позовну заяву, що було зазначено вище колегією суддів апеляційного суду. Крім того, слід звернути увагу, що позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення без руху позовної заяви надіслано суду заяву про усунення недоліків від 05.07. 2021 року, з якої вбачається, що позивач надав належне підтвердження квитанції про сплату судового збору та надав інші документи , завіривши останню сторінку кожного документа, але суд з формальних підстав не прийняв до уваги надані документи, прийшовши до помилкового висновку про невиконання ухвали суду про залишення без руху позову та повернення позивачу позовної заяви з додатками. Отже, враховуючи вищевикладені обставини та норми права, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, та порушено право позивача на доступ до правосуддя, на що звертається увага суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції формально віднісся до застосування норм процесуального закону, та дійшов помилкового і передчасного висновку про повернення позову з вищевказаних підстав, допустивши порушення вимог процесуального права, тому вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції є обґрунтованими та підлягають задоволенню апеляційним судом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, та враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного доступу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод відповідно до п. 1 ст. 6, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постановлена судом першої інстанції ухвала від 20.08.2021 року про повернення позивачеві позовної заяви не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, тобто порушення норм процесуального права, на які суд першої інстанції не звернув належної уваги. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду, оскільки спростовують хибні висновки суду щодо повернення позовної заяви позивачу, а тому вимога апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» про скасування ухвали суду у зв?язку із порушенням вимог процесуального права підлягає задоволенню апеляційним судом. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню, а ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 року про повернення позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права, а матеріали позовної заяви слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити. Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати. Матеріали за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Л.В. Нерушак Судді В.О. Єльцов О.В. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»