LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/5149/21

від 03.11.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харків…

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 р. Справа № 520/5149/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021, по справі № 520/5149/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам, яка виникла за період 01.08.2014 по 30.10.2014; зобов`язати Дергачівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити заборгованість по страховим виплатам, яка виникла за період з 01.08.2014 по 30.10.2014 з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по страховим виплатам, яка виникла за період з 01 серпня 2014 року по 30 жовтня 2020 року. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам, яка виникла за період з 01 серпня 2014 року по 30 жовтня 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум. Не погодившись із таким рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт наголошував, що з 02.11.2020 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, з листопада 2020 позивачу продовжено здійснення страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Однак, зобов`язання відповідача виплатити позивачу заборгованість по страховим виплатам, яка виникла за період з 01.08.2014 по 30.10.2020, є неправомірним, оскільки будь-які суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період не обліковуються відповідачем, а її нарахування суперечитиме вимогам чинного законодавства, якими регулюються дані правовідносини. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з 02.11.2020, має статус внутрішньо переміщеної особи, на підтвердження чого надано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6311-5000321296 від 02.11.2020. Починаючи з 2008 по серпень 2014 ОСОБА_1 отримував щомісячні страхові виплати у Київському районному відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні у м. Донецьк Донецької області. 02.11.2020 позивач звернувся до Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області із заявою про поновлення раніше призначеної страхової виплати. Постановою Фонду соціального страхування України від 12.11.2020 № 2006/5188/6669/10 позивачу продовжено здійснення страхових виплат з 01.11.2020. 18.02.2021 позивач звернувся до відповідача з питання заборгованості з виплати страхових виплат за період з 01.08.20241 по 30.10.2020. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області листом від 01.03.2021 № 19.01-30/104 повідомило позивача, що згідно з п. 3.7 Порядку № 27 щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо перемішеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат. Згідно з п. 3.9 зазначеного Порядку суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських, територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду. У відповідності до вищезазначених вимог після отримання рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області від 06.11.2020 № 203, постановою від 12.11.2020 №2006/5188/6669/10 з 01.11.2020 продовжені щомісячні страхові виплати. Додатково повідомлено, що суми, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Не погодившись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність окремого порядку не може бути визнано в якості належної підстави для відмови у виплаті позивачу допомоги за минулий період. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII. Відповідно до ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Згідно зі ст. 5 вказаного Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У той же час, відповідно до ст. 14 зазначеного Закону внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Таким чином, внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України. Статтею 7 Закону № 1706-VII встановлено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, на момент виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-ХІV. Відповідно до п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105-ХІV у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого. Статтею 28 Закону № 1105-ХІV визначено, що грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності. Згідно зі ст. 40 Закону № 1105-ХІV страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я. Судовим розглядом встановлено, що з 12.06.2008 позивачу встановлено 3 групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання, на підтвердження чого надано довідку МСЕК серії ДОН-07 № 112361, у зв`язку з чим отримує щомісячну страхову виплату. Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відділення ВД ФССНВВ в Київському районі м. Донецька) від 18.06.2008 № 0524/7387/7387/2 призначено позивачу одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності 40% та 3 групи інвалідності. Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України "Про оплату праці". Так, до 28.12.2018 виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначалися Порядком надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 №

20. З 28.12.2018 Порядком надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.12.2018 №

27. Відповідно до п. 1 розд. 3 Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів. У свою чергу, п. 1.2. розд. 1 Порядку № 27 визначено, що внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам". При цьому, окремо підстав для припинення виплат ні Порядком № 20, ні Порядком № 27 не передбачено. Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку № 20 щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі нараховуються з місяця подання заяви або з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалася справа про страхові виплати на той час, та фінансується впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат. З аналізу вищевказаної норми слідує, що щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі нараховуються з місяця подання заяви для осіб, які вперше звернулись за страховою виплатою, а для внутрішньо переміщених осіб, які вже отримували страхові виплати з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати робочим органом виконавчої дирекції Фонду. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на відсутність прийнятого Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплат внутрішньо переміщеним особам коштів, які не виплачені ним за минулий період. З цього приводу колегія суддів зазначає, що реалізація особою права на отримання страхових виплат, закріпленого у Законі № 1105 XIV, не може бути поставлена в залежність від прийняття підзаконного нормативно-правового акту. Так, відповідно до ст. 37 Закону № 1105-XIV фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку. Згідно зі ст. 38 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. У ході розгляду справи відповідачем не надано доказів існування обставин, що є підставою для відмови у страхових виплатах, передбачених ст. 37 Закону № 1105-XIV. При цьому, приписами Закону № 1105-XIV позивачу гарантоване право на отримання страхових виплат з дати встановлення професійного захворювання протягом всього строку встановленого МСЕК. У Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Також колегія суддів враховує, що відповідно до положень Порядку № 20, Порядку № 27 виплата страхових виплат потерпілому, який є внутрішньо переміщеною особою, здійснюється органом Фонду соціального страхування за фактичним місцем проживання (перебування) такої особи. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 05.11.2014 № 637 призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №

509. Отже, враховуючи перебування позивача з листопада 2020 на обліку у відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (Дергачівське відділення), колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до вимог Постанови № 637 та Порядку № 20 нарахування та виплату позивачу заборгованості зі страхових виплат за період з 01.08.2014 по 30.10.2014 має здійснити Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області за фактичним місцем проживання позивача та перебуванням на обліку. За наведених обставин колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача стосовно невиплати заборгованості по страховим виплатам позивачу за період з 01.08.2014 по 30.10.2014. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі № 520/5149/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»