Постанова Сумський апеляційний суд № 573/324/19

Справа №573/324/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Свиргуненко Ю. М. Номер провадження 33/816/1/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 124 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 07 жовтня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Чуприни В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 573/324/19 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 29.01.2020, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: представника потерпілого адвоката Бойка В. Б., потерпілого ОСОБА_3 , установив: В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 , просить скасувати постанову судді та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки суддею не вірно надана оцінка показанням водіїв ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_7 , які надали правдиві послідовні пояснення, а ОСОБА_5 навпаки змінив свої первинні показання. Суддею також не було надано належної оцінки письмовим відповідям служби автомобільних доріг з приводу наявності на ділянці дороги, де відбулося ДТП, відповідних дорожніх знаків та розмітки. Висновок судової автотехнічної експертизи № 71 від 05.06.2019 є недопустимим доказом, оскільки експерт самостійно зробив висновки, що дорожнє полотно перебувало в мокрому стані; перед виїздом автомобіля «Мерседес Бенц Спрінтер» на свою смугу для руху, автомобіль «BMW» вже був на музі зустрічного руху; не врахував первинні показання водія ОСОБА_5 , а керувався лише зміненими його показаннями. Зазначає і про помилковість висновків судді з приводу посилання на п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП при закритті провадження, оскільки відповідна підстава передбачає 2 випадки: відсутність події та складу адміністративного правопорушення, які є взаємовиключними, а тому суддя мав обрати лише одну підставу для закриття провадження. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 049461 від 17.02.2019, ОСОБА_5 17.02.2019 о 17:20 в м. Білопілля, по вул. Ворожбянський шлях, керуючи автомобілем «BMW», д. н. з. НОМЕР_1 , в порушення п. 10.3 ПДР не надав перевагу в русі автомобілю «Мерседес Бенц Спрінтер», д. н. з. НОМЕР_2 , що рухався по зустрічній смузі, при цьому, автомобіль «BMW», д. н. з. НОМЕР_1 відкинуло в правий бік від зіткнення і він ударився об автомобіль «Опель», д. н. з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямі. У результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 29.01.2020 провадження у справі відносно ОСОБА_5 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Відповідно ч. 4-6 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом 20 днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Будучи неодноразово відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП, своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (п. 91, 99, 100, 101 «Правил надання послуг поштового зв`язку», постанова ВП ВС № 800/547/17 від 25.04.2018), ОСОБА_5 та його захисник Курбатов Д. В. в судове засідання 07.10.2021 не з`явились, до початку судового засідання від ОСОБА_8 та ОСОБА_5 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через сімейні обставини у захисника та військову службу в ООС у ОСОБА_5 . Разом з тим, незважаючи на вказані вище клопотання, з`ясувавши позицію представника потерпілого Бойка В. Б. та потерпілого ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_5 та його захисника Курбатова Д. В., що не суперечить ст. 268 і 294 КУпАП, оскільки справа неодноразово призначалась до розгляду на 03.03.2021, на 08.04.2021, на 19.05.2021, на 29.06.2021, на 22.07.2021, на 03.09.2021 і стороні захисту забезпечувалася можливість реалізувати свої процесуальні права і законні інтереси, але жодного разу ОСОБА_5 та його захисник Курбатов Д. В. в судове засіданні не з`явились, надаючи перед судовим розглядом різні клопотання про чергове перенесення судового засідання. При цьому систематичні дії ОСОБА_5 та його захисника Курбатова Д. В. про відкладення розгляду справи апеляційний суд вважає демонстрацією недобросовісного використання своїх процесуальних прав (зловживання правами), що узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними» (п. 28 рішення від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04; рішення від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України») і «запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів» (п. 24 рішення від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», заява № 26976/06). «Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02; рішення від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява № 30979/96). У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання». Вислухавши представника потерпілого Бойка В. Б. та потерпілого ОСОБА_3 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245). Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 049461, суддя суду першої інстанції дійшла висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутня подія і склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок чого закрила провадження у справі. Однак такі висновки судді суду першої інстанції про відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 049461, є необґрунтованими, належним чином не умотивовані та не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому суддею суду першої інстанції не надана належна правова оцінка усім наявним в справі доказам як окремо кожному доказу, так і в їх сукупності, щодо порушення водієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху, які знаходилися в причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали. Відповідно ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити, крім іншого: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке правопорушення; прийняте у справі рішення. При цьому постанова судді суду першої інстанції повинна відповідати загальним засадам судочинства, що закріплені у ст. 129 Конституції України та у розділі І ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», нормам міжнародного права, згода на обов`язковість яких надана ВРУ. Ухвалюючи своє рішення, суддя суду першої інстанції не дотрималась вимог закону, не дослідила безпосередньо в судовому засіданні та не виклала у постанові наявні у матеріалах цієї справи докази, а також не обґрунтувала і не умотивувала належним чином свої висновки у процесуальному рішенні, обмежившись у мотивувальній частині своєї постанови лише вказівкою, що зазначений вище протокол є недопустимим доказом. Зокрема, обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов`язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч. 1 ст. 251 і ст. 280 КУпАП). При цьому суддя при розгляді справи зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Обґрунтовувати свої висновки суддя може лише на тих доказах, які вона безпосередньо досліджувала у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП. Прийняття суддею суду першої інстанції необґрунтованого та невмотивованого рішення є безумовною підставою для його скасування через порушення норм процесуального права, оскільки право на отримання належним чином умотивованого судового рішення є процесуальним елементом і складовою «права на справедливий суд», гарантованого ст. 6 Конвенції та національним законодавством України. «Право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони» (п. 29-30 рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain); інші рішення ЄСПЛ у справах «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands); «+4 посилання). Вартою уваги в контексті вмотивованості постанови судді є правова позиція, викладена в окремих рішеннях ЄСПЛ, зокрема у рішенні № 19997/02 від 15.02.2007 в справі «Болдя проти Румунії» (Boldea v. Romania), згідно якої «суд першої інстанції не здійснив розгляд усіх складових елементів правопорушення і зовсім не аналізував надані докази, що йому б надало можливість, у разі необхідності, ухвалити вмотивоване рішення, чого йому в справі не вдалося зробити». У справах «Проніна проти України», «Петриченко проти України» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою «підлягають оцінці кожен специфічний, доречний та важливий аргумент», а у п. 42 рішення у справі «Бендерський проти України» вказано, що «судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом». З огляду на викладене, постанова судді підлягає скасуванню через істотне порушення норм процесуального права, а апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_9 задоволенню в цій частині. Крім того, підлягають задоволенню і доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_9 про порушення ОСОБА_5 вимог п. 10.3 ПДР і вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах закону, а судове рішення підлягає скасуванню і з підстав неправильного застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права. Так, під час апеляційного розгляду встановлено, що 17.02.2019 о 17:20 в м. Білопілля по вул. Ворожбянський шлях ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «BMW», д. р. н. НОМЕР_1 , в порушення п. 10.3 ПДР не надав перевагу в русі автомобілю «Мерседес Бенц Спрінтер», д. р. н. НОМЕР_2 , що рухався по зустрічній смузі. При цьому автомобіль «BMW», д. р. н. НОМЕР_1 після зіткнення відкинуло в правий бік і він ударився об автомобіль «Опель», д. р. н. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямі, внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, що відповідає фактичним обставинам справи і об`єктивно підтверджується, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 049461 від 17.02.2019 (а. с. 1), доказами у справі, зокрема: - заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 17.02.2019 (а. с. 4-5), згідно яких остання отримала тілесні ушкодження в результаті наїзду водієм ОСОБА_5 на мікроавтобус «Мерседес Бенц Спрінтер»; - схемою місця ДТП (а. с. 6), згідно якої 17.02.2019 о 17:20 в м. Білопілля по вул. Ворожбянський шлях мало місце зіткнення 3-х автомобілів: 1) «BMW», р. н. НОМЕР_1 ; 2) «Мерседес Бенц Спрінтер», р. н. НОМЕР_2 та 3) «Опель», р. н. НОМЕР_3 . При цьому зафіксовано розташування т/з на дорозі, отримані ними механічні ушкодження тощо; - письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а. с. 7-8), згідно яких він керував т/з «Мерседес Бенц Спрінтер», р. н. НОМЕР_2 і після заправки свого автомобіля почав рух. Перед виїздом на головну дорогу в напрямку м. Суми переконався в безпечності маневру і здійснив виїзд. Через два-три метри побачив, що по зустрічній смузі для руху, їхав легковий автомобіль «Опель», якого на великій швидкості обганяв автомобіль «BMW», з виїздом на його смугу руху. Спочатку автомобіль «BMW» зіткнувся з автомобілем «Мерседес Бенц Спрінтер», а потім з автомобілем «Опель»; - аналогічними показаннями потерпілого ОСОБА_3 в суді; - письмовими поясненнями ОСОБА_6 (а. с. 9, 181), згідно яких він керував т/з «Опель» і, проїжджаючи повз АЗС, побачив як з неї виїхав т/з «Мерседес Бенц Спрінтер». В цей час його т/з намагався обігнати «BMW» з виїздом на смугу руху автомобіля «Мерседес Бенц Спрінтер». Водій мікроавтобусу намагався уникнути зіткнення, для чого прийняв праворуч, але зіткнення уникнути не вдалося. Після чого автомобіль «BMW» зіткнувся і з його т/з «Опель». Він їхав з дозволеною швидкістю близько 50 км/год і саме автомобіль «BMW» допустив зіткнення з його автомобілем, який є винуватцем ДТП; - письмовими пояснення ОСОБА_5 (а. с. 10-11), згідно яких він керував т/з «BMW» і намагався здійснити обгін т/з «Опель», в момент обгону його швидкість була 80 км/год. Обгін почав до АЗС, на зустрічній смузі руху був т/з «Мерседес Бенц Спрінтер», з яким відбулось зіткнення; - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_11 (а. с. 12-13), згідно яких останній перебував в автомобілі «Мерседес Бенц Спрінтер», який виїхав із АЗС на свою смугу руху і в цей час, коли «Опеля» обганяв «BMW», з виїздом на їх смугу руху, відбулося зіткнення т/з; - фотографіями з місця ДТП (а. с. 20-25); - копіями водійських посвідчень та страхових полісів учасників ДТП (а. с. 14-19); - листом АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Сумський облавтодор» (а. с. 223), згідно якого на відрізку автомобільної дороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів, на ділянці км 48 км 49, праворуч по ходу кілометражу в напрямку Путивль, Глухів, мається ряд дорожніх знаків, в тому числі 1,39 «Інша небезпека» та Панно: «Увага! Аварійно-небезпечна ділянка. Причина аварійності перевищення швидкості»; - копією проекту організації дорожнього руху автомобільної дороги загального користування державного значення Р-44 Суми-Путивль-Глухів, км 48 км 50 надані АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Сумський облавтодор» (а. с. 243-246), де на арк. 244 мається чітке зображення розмітки та дорожніх знаків у місці, де відбулося ДТП; - технічними носіями, на яких зафіксовані в судовому засіданні показання: 1) потерпілого ОСОБА_6 про те, що 17.02.2019 близько 17:00 в м. Білопілля по вул. Ворожбянський шлях на автомобілі «Опель», д. н. з. НОМЕР_3 він рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год у напрямку м. Ворожба. Неподалік АЗС побачив, як автомобіль «ВМW», який рухався за ним на значній швидкості, пішов на обгін, перетнувши суцільну лінію розмітки. У цей час з автозаправки на зустрічну смугу руху частково виїхав автомобіль «Мерседес» та відбулося зіткнення вказаних т/з, в результаті чого «ВМW» відкинуло та він зіткнувся з його автомобілем, спричинивши механічні пошкодження лівого боку, зокрема крила, бамперу та фари; 2) ОСОБА_3 , згідно яких 17.02.2019 близько 17:00 на автомобілі «MERCEDES-BENZ SPRINTER», д. н. з. НОМЕР_2 він виїжджав з автозаправки та повертав праворуч у напрямку м. Суми. Перед тим як виїхати на дорогу, переконався в тому, що зліва автомобілів не було, а праворуч в напрямку м. Ворожба рухався автомобіль «Опель». Виїхавши на зустрічну смугу руху, «Опель» обганяв автомобіль «ВМW». В цей момент вказаний т/з із його автомобілем, внаслідок чого т/з «ВМW» відкинуло і він зачепив автомобіль «Опель». Швидкісний режим не порушував, виїжджав на головну дорогу з дотриманням ПДР, бачив, що водій автомобіля «ВМW» перевищив швидкість руху. Внаслідок ДТП автомобілю «Мерседес» спричинено механічні пошкодження з лівого боку, зокрема пошкоджене ліве переднє крило, ліва фара, бампер, капот, скло з лівої сторони та радіатор; 3) свідка ОСОБА_7 , згідно яких 17.02.2019 на лінію «102» надійшло повідомлення про ДТП по вул. Ворожбянський шлях в м. Білопілля біля автозаправки. На місці події були виявлені т/з «Мерседес», «Опель», а також на відстані приблизно 100 м від них т/з «ВМW», які мали механічні пошкодження. Місцезнаходження автомобілів, а також їх видимі пошкодження зафіксовані у плані-схемі, який був долучений до справи. Оскільки зі слів водіїв автомобілів «Опель» та «Мерседес» було встановлено, що водій автомобіля «ВМW», здійснюючи обгін автомобіля «Опель», порушив швидкісний режим та перетнув суцільну роздільну лінію розмітки, після чого на зустрічній смузі руху відбулося зіткнення вказаного т/з із автомобілем «Мерседес», внаслідок якого «ВМW» відкинуло вправо, де він зіткнувся з автомобілем «Опель», то був складений протокол про порушення водієм автомобіля «ВМW» п. 10.3 ПДР, так як він не надав перевагу в русі автомобілю «Мерседес»; - висновком судової автотехнічної експертизи від 19.06.2020 № 19/119/9/1-200е, проведеної Сумським НДЕКЦ МВС України (т. 2 а. с. 129-135). Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, т/з. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі присутнє посилання на порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.3 ПДР, згідно яких у разі перестроювання водій повинен дати дорогу т/з, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися; за одночасного перестроювання т/з, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу т/з, що знаходиться праворуч. Апеляційний суд враховує конкретні обставини ДТП, зокрема пошкодження 3-х т/з, а також розташування цих т/з, як між собою, так і відносно краю проїзної частини окремо, що в сукупності об`єктивно вказує на те, що ДТП трапилося саме через наїзд т/з «ВМW», спочатку на т/з «Мерседес», а потім на т/з «Опель». Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, наведеними вище, у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги потерпілого є обґрунтованими та заслуговують на увагу. Що стосується виправлень у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 049461 від 17.02.2019, то ця обставина з огляду на вимоги ст. 254-256, 280 КУпАП суттєво не впливає на встановлення фактичних обставин вчинення правопорушення і визнання протоколу неналежним, недостовірним чи недопустимим доказом, не спотворює змісту протоколу та автоматично не створює ситуацію, за якої цей важливий процесуальний документ є недійсним, а докази недопустимими, оскільки при вирішенні цього питання необхідно виходити насамперед з істотності порушення прав, законних інтересів і свобод сторін у справі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, так як не всі порушення процесуального закону, допущені під час оформлення документів та збирання доказів стороною провадження у справі є підставою для визнання цих доказів недопустимими. Наявні у справі фотознімки, які зроблені у листопаді 2019 року з місця, де відбулась ДТП, будь-якого значення для правильного вирішення справи не мають, оскільки ДТП мала місце 17.02.2019, тобто після більш як 7 місяців (а. с. 2-9). Оцінюючи висновок експерта № 71 (а. с. 91-96), апеляційний суд вважає його недостовірним доказом, оскільки він суперечить наведеним вище доказам і не відповідає фактичним обставинам справи, у тому числі і висновку судової автотехнічної експертизи від 19.06.2020 № 19/119/9/1-200е. Більш того, зі слів самого ОСОБА_5 , убачається, що він маневр обгону здійснив при наближенні до АЗС, а дорожня розмітка суцільна лінія, починається задовго до наближення до АЗС, тобто ОСОБА_5 не мав права її перетинати. Єдиним винятком із правила є обгін поодиноких т/з, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год, про що окремо зазначено у висновку експерта (а. с. 93), однак в цьому ж висновку експерт встановив, що швидкість автомобіля «Опель» була більше 50 км/год (а. с. 95), тобто експерт у одній частині свого висновку констатував випадки, при яких не буде порушення перетину суцільної лінії, а в іншому прийшов до переконання, що учасники ДТП, а саме автомобілі «ВМW» та «Опель» не рухалися із дозволеною швидкістю. При цьому, якщо слідувати висновкам експерта водій «ВМW» взагалі не мав права здійснювати обгін автомобіля «Опель» через суцільну смугу для руху, адже останній рухався зі значно більшою швидкістю ніж 30 км/год. Висновок експерта № 71 про недотримання водієм т/з «Мерседес» п. 10.1, 10.2 ПДР стосуються всього транспорту, що буде рухатися у його смузі руху, тобто в попутному напрямі або ж напрямку руху, що водій планує перетинати, а оскільки водій мікроавтобусу не здійснював перетин напряму руху, а лише здійснював виїзд з території АЗС на свою смугу для руху, тому він не повинен був керуватися вище зазначеними пунктами ПДР України, ураховуючи, що автомобіль «ВМW» буде здійснювати маневр обгону у забороненому дорожньою розміткою місці з виїздом на смугу для зустрічного руху. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП). Зважаючи на те, що правопорушення вчинене 17.02.2019, то строк накладення стягнення сплинув 17.05.2019, внаслідок чого після скасування постанови судді суду першої інстанції провадження у справі стосовно ОСОБА_5 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу скаргою потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 29.01.2020 відносно ОСОБА_2 скасувати через порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права та недотримання норми матеріального права, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов