Постанова 4824 № 752/11992/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В. Єдиний унікальний номер справи № 752/11992/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12768/2021 ПОСТАНОВА Іменем України 01 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Верланова С.М., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року про повернення заяви заявникові у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «Юс-Центр», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, встановив: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва суду із вказаним позовом. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва за встановленою підсудністю. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху. Крім цього, 18 травня 2021 року ОСОБА_1 направила до суду сформовану у системі «Електронний суд» заяву про забезпечення позову. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 заяву повернуто заявнику як таку, що подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року про повернення заяви про забезпечення позову скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У апеляційній скарзі вказує, щосудом неправильно вказано на такий недолік заяви про забезпечення позову як відсутність підпису позивача, оскільки позовна заява подавалася через систему «Електронний суд» та відповідно підписана електронним цифровим підписом. Зазначає, що судом не враховано, що наказом ДСА від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет», запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Тому вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо невідповідності заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України. Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи у встановлений строк до апеляційного суду не надходили. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Загальні вимоги змісту і форми заяви викладені у статті 151 Цивільного процесуального кодексу України. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч. 8 ст. 14 цивільного процесуального кодексу України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ухвала суду про повернення заяви про забезпечення позову мотивована тим, що вказана заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме: не містить власноручного підпису заявника та/або його уповноваженого представника. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 17 травня 2021 року направила до Голосіївського районного суду в електронному вигляді через систему «Електронний суд» позовну заяву ОСОБА_2 , ПП «Юс-Центр», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди. В подальшому, 18 травня 2021 року, позивачка ОСОБА_1 направила до Голосіївського районного суду в електронному вигляді через систему «Електронний суд» заяву про забезпечення позову у межах даної справи. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва за встановленою підсудністю. Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення). За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису. Враховуючи те, що подати документ через систему «Електронний суд» без використання власного електронного підпису неможливо, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що заява ОСОБА_1 не містить її підпису. Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що наказом ДСА від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет», запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України») Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року про повернення заяви про забезпечення позову скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: М.В. Мережко Судді: С.М. Верланов С.І. Савченко