Постанова Київський апеляційний суд № 753/13745/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/13638/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 753/13745/21 01 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Заришняк Г.М. - Рубан С.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Мицик Ю.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,- в с т а н о в и в: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу надіслано за підсудністю до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що він звернувся до суду, обравши альтернативну підсудність для розгляду даної справи, суд першої інстанції безпідставно направив справу за підсудністю за місцезнаходженням відповідача. При цьому, суд не врахував, що позивач зареєстрований за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , тому передача справи для розгляду до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області є передчасним, враховуючи, що даний спір у справі виник з трудових правовідносин, тому відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позов може буди пред`явлений за зареєстрованим місцем проживання позивача. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» просило залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року - без змін, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права. Третя особа ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що суд першої інстанції повинен був направити справу для розгляду до суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, а не за місцем знаходження відповідача. У відповідності до вимог статті 353, 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду, що є об`єктом апеляційного оскарження, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , матеріали, що додані до позову не містять доказів того, що місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку в Дарницькому районі м. Києва, тому справа підлягає передачі суду за місцем знаходження відповідача. З такими висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, так як він не ґрунтується на вимогах процесуального права, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача Так, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. (ч. 1 ст. 28 ЦПК України). Відповідно до п. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Тобто, позов виник з трудових правовідносин. Як вбачається з матеріалів справи позивач, звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, зазначив місце свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Дарницького району м. Києва. З копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 Враховуючи те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, яка територіально відноситься до Ленінського району міста Кропивницького, а з позовом звернувся до Дарницького районного судум. Києва, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що частиною 1 статті 28 ЦПК України передбачено право позивача альтернативного вибору пред`явлення позову за своїм зареєстрованим місцем проживання, а тому передача справи для розгляду до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області є передчасним. Вказані позивачем у позові підстави звернення до суду за альтернативною підсудністю відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, суд першої інстанції не урахував, не встановив зареєстроване місце проживання позивача, які надають йому право звернутися до суду за підсудністю на його вибір, враховуючи, що позов виник з трудових правовідносин, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про направлення справи за підсудністю за місцем знаходження відповідача. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року про передачу справи на розгляд іншому суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року про передачу справи на розгляд іншому суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: