Ухвала КАС ВС № 640/1266/20

УХВАЛА 02 листопада 2021 року м. Київ справа № 640/1266/20 адміністративне провадження № К/9901/37336/21 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі №640/1266/20 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення №38 від 19.12.2019 року Четвертої кадрової комісії, утвореної наказом Генеральної прокуратури України від 12.11.2019 року №276 з метою проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, про неуспішне проходження (непроходження) атестації ОСОБА_1 ; - зобов`язати опублікувати на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора спростування неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 , та інформацію про скасування судом як протиправного рішення №38 від 19.12.2019 року Четвертої кадрової комісії, утвореної наказом Генеральної прокуратури України від 12.11.2019 року №276 з метою проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, про неуспішне проходження (непроходження) атестації ОСОБА_1 . Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі №640/1266/20 в частині позовних вимог про зобов`язання опублікувати на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора спростування неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 , та інформацію про скасування судом як протиправного рішення №38 від 19.12.2019 року Четвертої кадрової комісії, утвореної наказом Генеральної прокуратури України від 12.11.2019 року №276 з метою проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, про неуспішне проходження (непроходження) атестації ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №38 від 19.12.2019 року Четвертої кадрової комісії, утвореної наказом Генеральної прокуратури України від 12.11.2019 року №276 з метою проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, про неуспішне проходження (непроходження) атестації ОСОБА_1 . Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подав касаційну скаргу до Верховного Суду. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328 - 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Однак вірно пославшись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Разом з тим, скаржником не вказано конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Посилання скаржника, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, доводів та вимог апеляційної скарги, чим порушив вимоги ч. 2 статті 9, статті 308 КАС України, а також при вирішенні в оскаржуваній постанові клопотання позивача щодо постановлення окремої ухвали порушив вимоги, частин 8-10 статті 10, 249, 324 КАС України, що призвело, на думку скаржника, до ухвалення незаконного судового рішення не є належним обгрунтуванням підстав касаційного оскарження у силу положень частини 4 статті 328 КАС України. Вищезазначені норми КАС України регламентують принципи адміністративного судочинства, порядок винесення окремої ухвали та межі перегляду судом апеляційної інстанції, які є загальними для застосування судами адміністративної юрисдикції та врегульовують процедуру провадження у справі. Скаржником не зазначено, як саме в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано ці норми. Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди позивача із оскаржуваним судовим рішенням та обґрунтуванням такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України, а також посиланням на порушення норм процесуального права. В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі №640/1266/20 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. Е. Мацедонська