Ухвала КАС ВС № 520/3559/18

УХВАЛА 02 листопада 2021 року м. Київ справа № 520/3559/18 адміністративне провадження № К/9901/37037/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №520/3559/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов та зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - визнати оскаржувані рішення неправомірними і скасувати: постанову державного виконавця Другого Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Є.В. № 59554888 від 23.13.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі: 14630,00 гривня (UAH); постанову державного виконавця Другого Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Є.В. № 59555205 від 23.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі: 14630,00 гривня (UAH); постанову державного виконавця Другого Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Є.В.№ 59554888 від 23.12.2020 про визначення для ОСОБА_1 загальної суми мінімальних витрат: 269,00 грн; постанову державного виконавця Другого Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Є.В.№ 59555205 від 23.12.2020 про визначення для ОСОБА_1 загальної суми мінімальних витрат: 269,00 грн; - зобов`язати державного виконавця Другого Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Є.В. закінчити виконавче провадження № 59554888 та виконавче провадження 59555205 відкриті на підставі виконавчого листа виданого Київським районним судом Одеси 01.07.2019 №520/3559/18 у зв`язку з виконанням рішення суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2020 ВП №59554888 та ВП №59555205 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2020 ВП №59554888 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 2200,00 грн. Зобов`язано Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 14.12.2020 про закінчення виконавчих проваджень № 59554888 та №59555205 з урахуванням викладених у даному рішенні висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року в наступній редакції: «Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2020 р. ВП №59554888 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 14630 гривень». У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року залишено без змін. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №520/3559/18 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом з тим, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та зобов`язання повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про закінчення виконавчих проваджень. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що розгляд касаційної скарги необхідний для формування сталої судової практики з розгляду подібних спорів. Однак при цьому, скаржник не зазначає про новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що Другим Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку з відпусткою судді Шевцової Н.В., розгляд цієї скарги відбувся після її виходу на роботу. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 287, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №520/3559/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов та зобов`язання вчинити дії. Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. В. Кашпур Н. В. Шевцова