Постанова 4856 № 560/6208/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6208/21 Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І. Суддя-доповідач: Шидловський В.Б. 02 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення з 19 лютого 2020 року розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з 72 до 54 відсотків при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною з 19 лютого 2020 року розміру суддівської винагороди працюючого судді; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді 31 рік 4 місяці 21 день, у розмірі 72 відсотків суддівської винагороди, зазначеної у довідці Хмельницького апеляційного суду від 11.03.2020 №01-17/76/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 72 % до 54 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи із 72 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу. У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 12 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку від 11 березня 2020 року № 01-17/76/2020, видану Хмельницьким апеляційним судом, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20 березня 2020 року № 968200891461 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку оскільки рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання. Листом від 03 квітня 2020 року №2200-0319-8/12650 відповідач повідомив позивача про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 11 березня 2020 року №01-17/76/2020, виданої Хмельницьким апеляційним судом, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум. На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки від 11 березня 2020 року №01-17/76/2020 виданої Хмельницьким апеляційним судом. Однак при перерахунку хоча і враховано збільшений розмір суддівської винагороди вказаний у довідці від 11 березня 2020 року №01-17/76/2020, проте змінено відсоткове значення розміру довічного грошового утримання із 72 % до 54 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Як пояснив відповідач у відзиві, підставою зменшення відсоткового значення розміру довічного грошового утримання із 72 % до 54 % стала норма ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, в силу якої, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Позивач, вважає, що величина відсоткового значення довічного грошового утримання яка складає 72 % суддівської винагороди не підлягає зменшенню, адже її визначено із урахування його стажу роботи на посаді судді на момент призначення спірних виплат. Тому, вважаючи дії відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов суду першої інстанції виходив з того, що застосування відсоткового показника, передбаченого ч.3 ст.142 Закону від 02 червня 2016 року № 1402-VIII до перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним, оскільки стосується обрахування щомісячного довічного грошового утримання судді який звернувся із заявою про його призначення на момент дії цієї норми, а не перерахунку раніше призначеного, так і з огляду на те, що законодавчо передбачено принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 72% до 54 %. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон від 02.06.2016 №1402-VIII). За змістом частини 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. В силу частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до ч.4 ст.142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Позивача 22.09.2016 року відраховано зі штату апеляційного суду Хмельницької області у зв`зку з виходом у відставку. Із 23.09.2016 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Так як позивач не проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), то у відповідності до п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII розмір його довічного грошового утримання обчислено відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та склав 90% від суддівської винагороди працюючого судді на такій же посаді. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу. У пунктах 16, 17 вказаного Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п.4 ч.6 ст.126 Конституції України). Водночас, відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий пп.3.1 п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013). Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий пп.2.2 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013). Отже при здійсненні перерахунку позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідач повинен керуватися саме ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII. Тобто, спірним питанням в даній справі є визначення відповідачем щомісячного грошового утримання у розмірі 54%, а не 72%. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, стаж позивача, який дає право на відставку і отримання грошового утримання складає 31 рік 4 місяці 21 день. Як зазначено вище, відповідно до частини 3 статті 142 Закону України №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України №1402-VIII при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідач повинен був врахувати стаж роботи позивача на посаді судді у розмірі - повні 31 рік. Таким чином, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді становить 72%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 11*2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років). Частиною 4 статті 317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Колегія суддів у відповідності до вимог ст.317 КАС України вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосував норми матеріального права, що потягло за собою зміну його мотивувальної частини, а тому саме рішення суду підлягає зміні у частині наведених мотивів його прийняття. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року змінити, виклавши текст мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.