Постанова 4852 № 340/4344/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4344/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщені суду в м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року (суддя Сагун А.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 11.08.2021 року) в справі №340/4344/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа: Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправною та скасування постанови,- в с т а н о в и в: 28.07.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. (далі по тексту відповідач), третя особа: Акціонерне товариство «Банк Форвард», в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 64651748 від 25.02.2021 року про відкриття виконавчого провадження та винесену на її підставі постанову про арешт коштів боржника від 25.02.2021 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 64651748 від 25.02.2021; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 25.02.2021, винесену у виконавчому провадженні №64651748. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував на те, що кошти позивача, які знаходяться на рахунку відкритому в АТ «Банк Форвард», є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи, м. Київ. Апелянт вказувала, що у виконавчому документі місце знаходження стягувача АТ «Банк Форвард» вказано м. Київ, що і є основним доказом відкриття виконавчого провадження ВП №64651748. Виконавчим документом - виконавчим написом № 160 від 29.01.2021 року, що виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., встановлено, що місце реєстрації ОСОБА_1 є м. Кіровоград, проте, місце проживання є м. Київ. Апелянт вказує, що відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», у стягувача є право вибору пред`явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника, виконавчий напис було подано до виконання за місцем проживання боржника. Апелянт вказував, що чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, тому приватним виконавцем не було здійснено перевірку правильності зазначення адреси проживання боржника. Задля виконання виконавчого напису, приватним виконавцем у межах своєї компетенції було накладено арешт на кошти боржника. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Позивач зареєстрований у м. Кіровоград (Кропивницький) Кіровоградська область, що підтверджується штампом реєстрації місця проживання національного паспорту. Відповідач не мав підстави приймати до виконання виконавчий напис нотаріуса, оскільки ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрований у м. Києві, не має у м. Києві майна. Відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження помилково, вважаючи, що майно такого боржника знаходиться в межах його виконавчого округу. Спірна постанова про відкриття виконавчого провадження, не відповідає вимогам законів України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами її виконавчого округу. Суд першої інстанції вказував, що приватним виконавцем звернуто стягнення на доходи боржника, що є забороненим. Суд першої інстанції вказував, що відсутні будь-які дані про наявність банківського карткового рахунку на ім`я позивача за місцезнаходженням у місті Київ. Матеріалами справи встановлено, що на виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. АТ «Банк Форвард» надано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 160 від 29.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» коштів в сумі 18511,93 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 25.02.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64651748 по примусовому виконанню виконавчого напису, зобов`язано боржника ОСОБА_2 подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Встановлено, що 25.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. винесено постанову про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови, у межах суми звернення стягнення з урахуванням винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 22863,12 грн. Також у межах виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. 25.02.2021 року винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для ОСОБА_1 визначено розмір мінімальних витрат на загальну суму 500,00 грн. Постановою від 25.02.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. стягнув з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 1851,19 грн. Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 160 від 29.01.2021 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 Даних про проживання ОСОБА_1 у м. Києві чи будь якому іншому місці не надано. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. погоджується, що позивач зареєстрований у м. Кіровограді, не проживає та не перебував у м. Києві, прийняла до виконання виконавчий напис та відкрила виконавче провадження з огляду, що стягувач АТ «Банк Форвард» перебуває у м. Києві, за місцезнаходженням стягувача. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно частин 2, 4, 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України. Згідно частин 1, 3, 5, 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Згідно частин 2, 3 ст. 25, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Не передбачено прийняття до виконання виконавчих документів за місцем знаходження майна боржника чи місцезнаходженням стягувача. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. та не доведено, що ОСОБА_1 проживає, перебуває у місті Києві. Матеріалами справи встановлено, що місцем перебування ОСОБА_1 є м. Кіровоград (Кропивницький) Кіровоградської області, де він офіційно зареєстрований. Приватним виконавцем виконавчого округу порушено право боржника на те, щоб виконавче провадження проводилось за місцем його перебування, передбачене ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Законом не заборонено приватним виконавцям вчиняти дії по перевірці інформації про боржника. Передбачено, що звернення стягнення на доходи боржника після відкриття виконавчого провадження у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, відомі доходи боржника, розшукано місце отримання доходів. Зазначення у постанові про арешт коштів боржника від 25.02.2021 року лише назви банківських установ без зазначення самих рахунків на які накладається арешт, свідчить про відсутність у заяві стягувача перелічених банківських рахунків на виконання ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Суд апеляційної інстанції зазначає, що приватним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження, оскільки позивач не перебуває, не проживає, не знаходиться у місті Києві, не перебуває у межах виконавчого округу приватного виконавця. Отже, протиправно у межах виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів. Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до ч.7 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Передбачено, що арешт коштів боржника після відкриття виконавчого провадження можливий у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, відомі доходи боржника, розшукано місце отримання доходів. Суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах: від 28.07.2021 року у справі № 280/3086/20, від 28.07.2021 року у справі №520/52/21, від 28.07.2021 року у справі № 340/340/21, від 28.07.2021 року у справі № 540/2202/20, від 28.07.2021 року у справі № 440/266/21, від 29.07.2021 року у справі № 160/12209/20, від 29.07.2021 року у справі № 200/5901/20-а, від 29.07.2021 року у справі № 300/3339/20, від 05.08.2021 року у справі № 520/10264/2020, від 03.08.2021 року у справі № 580/3876/20, від 30.07.2021 року у справі № 560/8664/20, від 03.08.2021 року у справі № 160/9213/20, від 26.08.2021 року у справі № 240/8779/20, від 12.08.2021 року у справі № 480/3900/20, від 12.08.2021 року у справі № 300/2192/20, від 26.08.2021 року у справі № 460/6848/20, від 26.08.2021 року у справі № 280/1763/20, від 26.08.2021 року у справі № 540/1418/20, від 26.08.2021 року у справі № 520/6947/2020, від 26.08.2021 року у справі № 400/1596/20, від 26.08.2021 року у справі № 160/3948/20, від 26.08.2021 року у справі № 420/3203/20, від 30.08.2021 року у справі № 160/2493/20, від 30.08.2021 року у справі № 160/3664/20, від 31.08.2021 року у справі №560/1296/21, від 31.08.2021 року у справі № 520/6056/2020, від 16.09.2021 року у справі № 160/7285/20, від 16.09.2021 року у справі № 560/7996/20, від 10.09.2021 року у справі № 520/15292/2020, від 09.09.2021 року у справі № 160/1611/21, від 09.09.2021 року у справі № 520/7767/2020, від 08.09.2021 року у справі №400/6059/20. Зокрема, суд апеляційної інстанції керується правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15.07.2021 року у справі № 380/9335/20. Верховний Суд дійшов висновку, що примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження. В силу частин першої та другої статті 4 Закону №1403-VIII приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, а також повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Що стосується місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку, Верховний Суд виходить з того, що таке місце проживання боржника, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самим боржником (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом №1382-IV) або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні Закону №1382-IV. Виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Верховний Суд зазначає, що норми КАС України також пов`язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку, нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголошує, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень. Визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року в асправі №340/4344/21 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова