Ухвала КЦС ВС № 758/9503/19-ц

Ухвала 02 листопада 2021 року м. Київ справа № 758/9503/19-ц провадження № 61-17468ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Каченюком Олегом Ігоровичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», треті особи: A.B.S.Factoring, компанія Eurincasso Gesellsschaft m.b.H., про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування за транспортування гелікоптером неправомірною та зобов`язання сплатити кошти на користь третьої особи, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Альфа Страхування»), треті особи: A.B.S.Factoring, компанія Eurincasso Gesellsschaft m.b.H., про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування за транспортування гелікоптером неправомірною та зобов`язання сплатити кошти на користь третьої особи, посилаючись в обґрунтування своїх вимоги на те, що 12 лютого 2019 року сторони уклали договір добровільного комплексного страхування осіб, які подорожують за кордон № НОМЕР_1 терміном дії з 17 лютого 2019 року до 11 березня 2019 року, згідно з яким страхова сума на одну особу за програмою «Медичні витрати» складає 30 000 євро. Договір укладено на 2 особи за програмою страхування «В». У програму входять заняття екстремальними видами спорту. 17 лютого 2019 року позивач вирушила до гірськолижного курорту Майрхофен, Австрія. 19 лютого 2019 року близько 15:15-15:20 години за Київським часом (14:15-14:20 годин за Австрійським часом) на схилі Росткогель, 66 траса, під час катань на лижах позивач впала, вдарилась головою і обличчям та втратила свідомість. Іноземні туристи, що проїжджали поруч викликали рятувальника на снігоході. Поки її чоловік - ОСОБА_2 намагався привести її до тями, свідок цієї події ОСОБА_3 о 15:23 години за Київським часом набрав зі свого мобільного телефону страхову компанію за номером телефону, вказаним на страховому полісі, щоб повідомити про подію, що сталася та спитати, які дії потрібно виконати. Зазначає, що у страховій компанії відповіли, що потрібно робити те, що скаже рятувальник, а потім звернутися до Асистанської компанії «Савітар Груп», оскільки ні позивач, ні її чоловік не мають медичної освіти та не могли оцінити її стан здоров`я та загрозу її життю на той момент, тому покладалися на те, що скаже по прибуттю рятувальник гірськолижного курорту. Коли прибув рятувальник, він відмовився везти позивача на санях, аргументуючи це тим, що позивач вдарилася головою, втрачала свідомість, в неї трусило все тіло, тому він не міг спрогнозувати, в якому стані вона буде під час спуску, а спускатися самостійно позивач не могла. У зв`язку з чим рятувальник викликав гелікоптер. О 15:30 год. прибув гелікоптер і в цей час позивач опритомніла, лікар, який був з гелікоптером, провів первинний огляд, ввів позивачу знеболююче, а також проінформував, що позивача відвезуть до лікарні у місті Шварц. В цей час чоловік позивача заповнив форму із її даними для гелікоптерної компанії Martin Flugrettung. Близько 15:41 год. позивача посадили в гелікоптер та повезли в лікарню у місті Шварц. Після огляду та маніпуляцій, проведених в лікарні, в позивача виявили перелом носа, після чого відпустили з лікарні. Наступного дня, 20 лютого 2019 року, позивач прибула для огляду в лікарню, у зв`язку з переламом кісток носа, їй запропонували провести операцію на наступний день. В цей же день 20 лютого 2019 року об 11:14-11:20 годині за Київським часом чоловік позивача зателефонував до Асистанської компанії для того, щоб повідомити про діагноз лікаря. Асистанській компанії були надані всі документи у вигляді фото та звіт про евакуацію гелікоптером. Після чого, Асистанська компанія відправила запит до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та надала відповідь про те, що операція по репозиції носа не є терміновою й страхова компанія не буде її покривати, тому позивач придбала квитки на літак та вилетіла до Києва. 22 лютого 2019 року позивач звернулась до Олександрівської лікарні, де їй провели операцію по репозиції носа, в лікарні перебувала до 25 лютого 2019 року. Листом від 29 березня 2019 року №00064.321.19.01-2291 страхова компанія повідомила про відмову у відшкодуванні витрат за транспортування гелікоптером в розмірі 5121,49 Євро. В обґрунтування відмови, відповідач вказав на те, що стан позивача дозволяв їй пересуватись самостійно і потреби в евакуації гелікоптером не було. В подальшому даний борг було передано до компанії A.B.S. Factoring, яка вимагає від позивача покриття витрат щодо транспортування її гелікоптером. Посилаючись на те, що самостійно гелікоптер позивач не викликала, це було зроблено рятувальниками, просила суд визнати відмову ПрАТ «СК «Альфа Страхування» у виплаті страхового відшкодування за транспортування ОСОБА_1 гелікоптером 19 лютого 2019 року за полісом добровільного комплексного страхування осіб, які подорожують за кордон № НОМЕР_1 від 12 лютого 2019 року протиправною та зобов`язати ПрАТ «СК «Альфа Страхування» сплатити на користь A.B.S.Factoring 5 121 Євро 49 центів. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Каченюка О. І. звернуласядо Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, в якій просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі за позовом про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування за транспортування гелікоптером неправомірною та зобов`язання сплатити кошти на користь третьої особи у розмірі 5 121 Євро 49 центів. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Справа № 758/9503/19-цне є справою з ціною позову, що станом на 01 січня 2021 року перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн). З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Каченюком Олегом Ігоровичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», треті особи: A.B.S.Factoring, компанія Eurincasso Gesellsschaft m.b.H., про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування за транспортування гелікоптером неправомірною та зобов`язання сплатити кошти на користь третьої особи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов