Ухвала КЦС ВС № 591/7281/20

Ухвала 02 листопада 2021 року м. Київ справа № 591/7281/20 провадження № 61-16813ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, встановив: У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - ТОВ «Сумитеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, яка утворилася за період з 31жовтня 2015 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 53 366,01 грн, заборгованість за надані послуги з внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 20,38 грн, 3% річних - 1 675, 39 грн, пеню - 557, 82 грн, інфляційні втрати - 2 554,88 грн, а також судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 грудня 2020 року дану справу визнано малозначною та відкрито спрощене провадження у справі. Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, яка утворилася в період з 01 жовтня 2015 року по 30 червня 2020 року, в розмірі 53 366, 01 грн, заборгованість з внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку в розмірі 20, 38 грн, 3% річних - 1 675, 39 грн, пеню в розмірі 557, 82 грн та інфляційні збитки в розмірі 2 554, 88 грн, що в сумі становить 58 174, 48 грн. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат. 14 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Необхідність розгляду справи в касаційному порядку ОСОБА_1 , окрім іншого, мотивував тим, що суд першої інстанції відніс цю справу до категорії малозначних помилково, так як спір між сторонами стосувався не стільки грошових коштів, скільки визначення предмету позову, кола учасників справи та допустимості наданих позивачем доказів, тобто не матеріальних питань, які прямо не пов'язані з ціною позову, а тому така справа мала б бути розглянута за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270, 00 грн. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а ціна позову становить 58 174, 48 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 100 = 227 000, 00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України. Ураховуючи вищевикладене, зазначені заявником у касаційній скарзі доводи не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а суд першої інстанції правильно відніс справу до категорії малозначних. Більш того, у мотивувальній частині постанови Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року вказано, що, враховуючи те, що справа є малозначною (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Про неможливість касаційного оскарження зазначено також і у резолютивній частині постанови апеляційного суду. Крім того, перевіривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а», «б» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, також є безпідставними, оскільки заявник не навів логічного обґрунтування таких посилань, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ухвалив: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко