Ухвала КГС ВС № 904/7055/20

УХВАЛА 01 листопада 2021 року м. Київ Справа № 904/7055/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 904/7055/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ-ГРУП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерскаліт УА", про стягнення грошової заборгованості за договором перевезення вантажу, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" (далі - ТОВ "БМ ТРАНС") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ-ГРУП" (далі - ТОВ "ШЕВЕЛЛ-ГРУП") про стягнення заборгованості в сумі 34 617,14 грн, пені за прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 671,48 грн, інфляційних втрат - 1 395,07 грн, 3% річних - 167,87 грн та витрат на оплату судового збору. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 у справі № 904/7055/20 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ШЕВЕЛЛ-ГРУП" на користь ТОВ "БМ ТРАНС" заборгованість в сумі 34 617,14 грн та судовий збір в сумі 1 974,60 грн; в решті позову відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021: апеляційну скаргу ТОВ "ШЕВЕЛЛ-ГРУП" задоволено; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 у справі № 904/7055/20 в частині стягнення суми фрахту в розмірі 34 617,14 грн скасовано та змінено в частині судового збору; прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "БМ ТРАНС" щодо стягнення суми фрахту в розмірі 34 617,14 грн з ТОВ "ШЕВЕЛЛ-ГРУП" відмовлено; судові витрати за подання позову покладено на позивача; в іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 у справі № 904/7055/20 залишено без змін; стягнуто з ТОВ "БМ ТРАНС" на користь ТОВ "ШЕВЕЛЛ-ГРУП" 1 456,00 грн витрат за послуги перекладу документів, 3 405,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. ТОВ "БМ ТРАНС" 12.10.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 904/7055/20, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 у цій справі залишити в силі. Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "БМ ТРАНС" у справі № 904/7055/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн. Предметом позову є стягнення у сумі 36 851,56 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто спір є малозначним відповідно до наведених норм ГПК України. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник, посилаючись на обставини справи, зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо настання строків виконання зобов`язання (оплати) в залежності від досягнення боржником ділової мети та економічний ефект господарської операції з доставки вантажу без урахування умов договору; оскаржуване судове рішення у цій справі позбавить ТОВ "БМ ТРАНС" можливості спростувати обставини, встановлені у цій справі при розгляді іншої господарської справи № 910/9099/21 (за позовом ТОВ "ШЕВЕЛЛ-ГРУП" до ТОВ "БМ ТРАНС" про стягнення 49 481,00 грн, з яких: 47 895,09 грн збитків, 129,91 грн 3 % річних та 1 456,00 грн витрат на переклад документів) та підлягає перегляду на підставі підпунктів "а" та "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Наведені підстави, викладені в касаційній скарзі у контексті прийнятих у цій справі судових рішень судом відхиляються, як необґрунтовані з огляду на таке. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Скаржник, вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики не навів обґрунтованих доводів та не надав жодних доказів кількісного та якісного виміру наявності/відсутності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи стосовно неможливості спростування обставин, встановлених у цій справі при розгляді іншої господарської справи взагалі відсутні. Верховний Суд зазначає, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)). Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини першої статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "БМ ТРАНС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 904/7055/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження клопотання скаржника про здійснення розгляду касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Суд повертає без розгляду. Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 904/7055/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Колос Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова