Постанова 4855 № 320/652/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Дудін С.О. суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року Справа № 320/652/21 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Сакевич Ж.В., представника відповідача Малая В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2020 № 340/0902. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року адміністративний позов було задоволено повністю. 07 квітня 2021 року позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні зазначеної заяви позивача. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що позивачем не доведено розрахунку за надання йому правничої допомоги та понесення відповідних витрат. Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, стверджуючи, що така сума є адвокатським гонораром у фіксованому розмірі за надання правничої допомоги в суді першої інстанції, підтверджуються відповідними документами і підлягали стягненню на його користь, незалежно від фактичної сплати. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно та неправильно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції, а також зазначаючи, що із заявленої позивачем суми неможливо встановити, за які саме послуги вона нарахована. На підставі клопотання представника позивача ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 судовий розгляд цієї справи було призначено в режимі відеоконференції. Однак, проведення такої конференції виявилося неможливим, оскільки представник позивача відмовився від участі у такій відеоконференції, повідомивши суд про те, що ним здійснюється відеоконференція з іншим судом. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати судовий розгляд цієї справи за відсутності сторони позивача. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.01.2021 між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» (Клієнт) було укладено договір №08/01-2021, за умовами якого адвокатське бюро бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, у всіх справах, пов`язаних із розглядом справ за участю клієнта, в яких він бере участь як учасник справи, свідок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний , потерпілий, а також у справах, пов`язаних із розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або потерпілого. Згідно з пунктом 2.1 договору адвокатське бюро бере на себе виконання наступної правової роботи, зокрема, представлення інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах загальної юрисдикції та адміністративних судах в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Відповідно до пунктів 6.1-6.2 договору визначено, що за виконання доручень згідно даного договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар. Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до даного договору. Пунктом 8.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023. Також 11.01.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору № 08/01-2021 від 11.01.2021, пунктом 1 якої передбачено, що відповідно до договору № 08/01-2021 від 11.01.2021 адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в рамках адміністративної справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8340/0902 від 30.12.2020. Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що відповідно до пункту 6.2 договору № 08/01-2021 від 11.01.2021 сторони погодили, що гонорар адвокатського бюро за ведення справи, визначено у пункті 1 додаткової угоди у суді першої інстанції становить 25000,00 грн. у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта. Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди клієнт сплачує кошти, визначені у пункті 2 Додаткової угоди протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення по справі судом першої інстанції. На підтвердження наданих послуг позивачем було додано до матеріалів справи акт виконаних робіт № 1 від 31.03.2021, в якому зазначено, що адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу у Київському окружному адміністративному суді при розгляді справи №520/652/21 по визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8340/0902 від 30.12.2020, а саме: - підготовлено позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №8340/0902 від 30.12.2020; - підготовлено заяву про усунення недоліків позовної заяви від 28.01.2021; - підготовлено клопотання про долучення доказів у справі від 15.02.2011; - підготовлено письмові пояснення від 15.02.2021; - підготовлено відповідь на відзив від 01.03.2021; - підготовлено заяву щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу від 05.03.2021; - підготовлено заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; - прийнято участь у судових засіданнях у справі 02.03.2021, 11.03.2021 та 23.03.2021. В акті зазначено, що під час надання правової допомоги клієнту у суді першої інстанції адвокатським бюро витрачено 15 годин. Пунктом 4 акта виконаних робіт визначено, що гонорар адвокатського бюро за надання правничої допомоги клієнту становить 25000,00 грн., який має бути сплачений у строк до 31.04.2021. Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно з частин третьої та п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу. При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат. Водночас, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 5 додаткової угоди № 1 кошти за надання правничої допомоги в суді першої інстанції підлягали сплаті позивачем протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення судового рішення, а згідно з актом виконаних робіт, який був наданий позивачем до суду першої інстанції на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, такі витрати мали бути ним сплачені до 30.04.2021 /т.1 а.с.134-135/. Втім, ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження стороною позивача не надано жодного документа, яким би підтверджувалося виконання вищевказаних договірних умов та понесення відповідних витрат на правничу допомогу. При цьому, доводи апелянта про те, що заявлена ним сума витрат на правничу допомогу є адвокатським гонораром у фіксованому розмірі, підтверджуються відповідними документами і підлягала стягненню на його користь, незалежно від фактичної сплати, колегія суддів відхиляє з огляду на викладене. Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, з наданих позивачем документів, зокрема з акта виконаних робіт, неможливо встановити, скільки часу представник позивача витратив на надання кожної з послуг, зазначеної у вказаному акті, що виключає можливість перевірити, чи були такі витрати фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для стягнення на користь позивача заявленої ним суми витрат на правничу допомогу. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини цієї справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до правильного вирішення спору в цілому. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року - без змін. Розподіл судових витрат. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» - залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 01 листопада 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк