Постанова 4855 № 580/147/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/147/21 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дії неправомірними та зобов`язання вчинити дії, за апеляційними скаргами Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 1) та Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 2), в якому просив: - визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; - зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 25.09.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; Зобов`язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 25.09.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, апелянтами подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянтів аналогічні, викладеним в суді першої інстанції, та обґрунтовані зокрема тим, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги вказано на неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами. Зазначено, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучалися. Відтак, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 21.10.2019 першої категорії. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 . Згідно виписки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №465290 від 26.09.2019, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, безтерміново, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Довідкою серії 12 ААА №033433 від 26.09.2019 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, визначено ступінь втрати позивачу працездатності у відсотках 80 (вісімдесят). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, та визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року. Зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 09.12.2019р., у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 залишено без змін. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 відповідачем 2 складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та нараховано одноразову грошову допомогу у розміру 401 400, 00 грн. Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України №61 від 28.08.2020 позивача повідомлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 розглянуто та повернуто на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи представники Державної установи "Територіальне медичне об`єднання України по Черкаській області" до складу комісії не залучались. Листом Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №Х-269 від 16.12.2020 позивача повідомлено, що медичні документи представлені в надісланих матеріалах з порушенням Положення №1317, що не дозволяє встановити на їх основі наявність права на призначення одноразової грошової допомоги. Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством внутрішніх справ України вдруге допущено протиправну бездіяльність, щодо повернення матеріалів позивача без прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та доводам апеляційних скарг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. На виконання вказаної норми Закону України "Про міліцію" Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 (Порядок №850). 02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Відповідно до п. 1 Порядку № 850, ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Згідно п.п. 2 п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Так, п. 3 Порядку № 850, встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги: - загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків; - установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ; - часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків. Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них. Так, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, безтерміново, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується випискою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №465290 від 26.09.2019. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ. Відтак, за позивачем, якому під час проходження служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію". Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18. Колегія суддів при розгляді апеляційних скарг вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачами в доводах апеляційних скарг жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Відповідно до п. 14 Порядку № 850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. Таким чином, підстави відмови у призначенні і виплаті зазначеної грошової допомоги є вичерпними. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу повернуто на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу з тих підстав, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники Державної установи "Територіальне медичне об`єднання України по Черкаській області" до складу комісії не залучались. Водночас, колегія суддів вказує на неспроможність наведених посилань, які містяться і в апеляційній скарзі, позаяк вичерпним переліком випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначеному у пункті 14 Порядку № 850 ця обставина не передбачена. Відтак, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги, що не спростовано відповідачами під час апеляційного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянтів стосовно того, що у позивача відсутня можливість подання окремого позову, з огляду на наявність рішення у справі №580/430/20, позаяк предмет вказаних спорів є різним. Крім того, у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем не зроблено. Повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги не передбачено Порядком №850 та суперечить зазначеним вище нормам матеріального права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17. Верховний Суд у вказаному рішенні вказав, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. В розумінні п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про протиправну бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України при розгляді питання призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Посилання Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в апеляційній скарзі на наявність дискреційних повноважень відхиляються колегією суддів, позаяк згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Натомість в межах спірних правовідносин встановлені підстави саме для зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 15.10.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року. Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Відтак, доводи апеляційних скарг не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументовані доводи щодо неповного з`ясування обставини справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дії неправомірними та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко