Постанова 4855 № 580/3259/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3259/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: - визнати протиправними дії МВС України щодо повернення без прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015; - зобов`язати Управління поліції охорони в Черкаській області повторно надіслати до МВС України висновок від 20.04.2021 та документи для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015; - зобов`язати МВС України розглянути висновок Управління поліції охорони в Черкаській області від 20.04.2021 та документи та прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення і групи інвалідності 16.12.2020, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління поліції охорони в Черкаській області надіслати до МВС України висновок від 20 квітня 2021 року щодо виплати одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі встановлення інвалідності згідно із ст. 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції ЗУ від 13.02.2015 № 208-VII) та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року. Зобов`язано МВС України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №

850. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, МВС України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що виплата одноразової грошового допомоги колишнім працівникам міліції, які проходили службу в органах охорони МВС України повинна здійснюватись за рахунок коштів, передбачених для Національної поліції. Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що прийняття рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги належить саме до компетенції МВС України. Позиція Управління поліції охорони в Черкаській області в суді першої інстанції обґрунтовувалась тим, що при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 застосуванню не підлягають. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 20.09.1985 по 02.06.2003 проходив службу в Управлінні державної служби охорони Управління Міністерства внутрішніх справ у Черкаській області та наказом УДСО УМВС в Черкаській області МВС України від 02.06.2003 № 44 о/с позивач звільнений у відставку ЗС України за п. 65 «А» (за віком) (а.с.14). Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 776899 від 30.12.2020 позивачу 16.12.2020 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС (а.с.12). 08.04.2021 позивач звернувся до Управління поліції охорони в Черкаській області із заявою від 07.04.2021 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, за результатами чого 20.04.2021 Управління поліції охорони в Черкаської області склало висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі встановлення інвалідності згідно зі ст.23 Закону України «Про міліцію», яким позивачу було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 454 000 грн на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (а.с.15-16). Зазначений висновок направлено до МВС України листом від 15.07.2021 №1971/43/3/01-2021, за наслідком чого 25.08.2021 Департамент фінансово-облікової політики МВС України матеріали про призначення і виплату позивачу одноразової грошової допомоги листом № 39113/15-2021 повернув до Управлінням поліції охорони в Черкаській області для надсилання за належністю до Національної поліції України, оскільки проведення виплати одноразової грошової допомоги позивачу повинно здійснюватися за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України, про що позивача повідомлено листом від 06.09.2021 № 2304/43/4/01-2021 (а.с.21-22). Така відмова була оскаржена позивачем в судовому порядку, за результатами чого, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №580/9560/21, яке набрало законної сили 05.03.2022, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Черкаській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.04.2021 про надання йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2016 №4. Зобов`язано Управління поліції охорони в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2021 про надання йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2016 №4, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Листом від 29.08.2022 №37/К/43/01-2022 Управління поліції охорони в Черкаській області повідомило позивача про те, що під час повторного розгляду заяви від 07.04.2021 Управління не в змозі застосувати механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2016 №4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 (набрало законної сили 13.12.2022) у справі №580/4037/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління поліції охорони в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління поліції охорони в Черкаській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського, з підстав викладених у листі №37/К/43/01-2022 від 29.08.2022. Зобов`язано Управління поліції охорони в Черкаській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 07.04.2021 з додатками та прийняти рішення про призначення і виплату чи повідомити обґрунтовані підстави відмови у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2016 №4, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Листом від 08.02.2023 № 230/43/01-2023 Управління поліції охорони в Черкаській області повідомило, що під час проведення повторного розгляду заяви позивача від 07.04.2021 з додатками відповідно до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку №4 встановлено, що визначений положеннями Закону № 580 шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції). Підстави для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4 відсутні (а.с.18-20). Також, Управління поліції охорони в Черкаській області листом від 22.02.2023 № 15/Р/43/01-2023 повідомив позивача, що оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності, правила п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» поширюються виключно на тих працівників, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015 - часу набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Оскільки II група інвалідності позивачу встановлена з 16.12.2020, згідно з актом огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №776899 від 30.12.2020, при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України «Про міліцію» та прийнятого на його виконання Порядку № 850 застосуванню не підлягають (а.с.17). На звернення позивача щодо надсилання до МВС України висновку від 20.04.2021 та документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850, листом від 06.04.2023 № 582/43/01-2023 Управління поліції охорони в Черкаській області повторно повідомило про відсутність підстав для застосування норм Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850, внаслідок чого у повторному надсиланні до МВС України висновку від 20.04.2021 та документів для призначення ОГД було відмовлено (а.с.23-25). Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги чи про відмову у призначенні та його надіслання керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС, відноситься до компетенції МВС України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або уповноваженою установою МВС. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 23 Закону України «Про міліцію» (що був чинний на момент звільнення позивача з Управління державної служби охорони УМВС в Черкаській області) встановлено підстави виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну, зокрема, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання вимог вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок № 850), який є чинним та підлягає застосуванню до спірних правовідносин у редакції, станом на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності. Пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію». Відповідно до п.15 р.ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Пунктом 2 Порядку №850 встановлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно з пп.2 п.3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Відповідно до п.8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850. Згідно з п.9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Постановою Кабінету Міністрів України 13.10.2015 №834 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1139, передбачено утворити як юридичні особи публічного права органи поліції охорони як територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1); ліквідувати як юридичні особи публічного права деякі територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2 (пункт 2). Згідно пункту 3 вказаної постанови установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку. З матеріалів справи вбачається, що Управлінням поліції охорони в Черкаській області, як правонаступником Управління державної служби охорони Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, було сформовано відповідний висновок від 20.04.2021 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, який було направлено до МВС України (а.с.16). В той же час, МВС України не було прийнято передбаченого законодавством конкретного рішення, за результатами розгляду матеріалів, що надійшли від Управління поліції охорони в Черкаській області. Натомість, надіслані Управлінням поліції охорони в Черкаській області документи разом із висновком від 20.04.2021 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги позивачу, були повернуті Департаментом фінансово-облікової політики МВС України без прийняття визначеного рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги, що підтверджується листом УПО в Черкаській області від 06.04.2023 №582/43/01-2023. Колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 є чинною, а тому викладені в ній положення щодо визначення обов`язку МВС України прийняти конкретне рішення не можуть ігноруватись суб`єктом владних повноважень, на якого розповсюджуються норми підзаконного нормативно-правового акту. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язати МВС України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог не оскаржувалось, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 03 квітня 2025 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма