Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/1041/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1041/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аделія" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року (головуючий суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/1041/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аделія" до відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ТОВ "Фірма "Аделія", звернувся 22 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2020/000042/1 від 03.12.20 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00097 від 03.12.20 року. Позов обґрунтований тим, що всі документи, передбачені законодавством, що підтверджують митну вартість товару, були подані позивачем до митного органу. Посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином, відтак рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2020/000042/1 від 3.12.20 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00097 від 3.12.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивачем не було надано на вимогу відповідача всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, у позовній заяві не спростовані належними доказами доводи відповідача, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, не обґрунтовано достатньо позовні вимоги щодо протиправності саме оскаржуваних рішень, відтак дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, та вважає, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність спірного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що умови укладеного позивачем контракту визначають умови поставки DAP Dnipro. В свою чергу умови поставки DAP свідчать про покладення на продавця обов`язок нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, враховуючи (де вимагається) будь-які збори, платежі для експорту із країни відправлення. З цих підстав є необґрунтованими й доводи суду щодо можливого або дійсного перевантаження товару, неподання позивачем доказів укладення продавцем договорів на перевезення товару та доказів понесення продавцем на це витрат. Відповідно до умов контракту, ціна на товар включає в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту. Позивачем в свою чергу було подано до митного органу платіжний документ про сплату згідно інвойсу, надані виправлений інвойс і пакувальний лис, інструкція на товар, інформацію морських агентів, лист від виробника про помилку, інструкцію на товар та прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення. Крім того, виправлені документи (пакувальний лист та комерційний інвойс) по суті містять ті ж самі складові. Щодо можливих доказів страхування товару, зазначив, що згідно нормам Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця, а отже з урахуванням умов поставки, доводи відповідача щодо неподання таких доказів позивачем, є помилковими. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. На підтвердження митної вартості товарів позивачем до митного органу було надано повний пакет документів, що передбачений ч. 2 статті 53 МК України, з більшості з яких вбачається, що «CHUZHQU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD» є виробником товарів торгівельної марки «PICOLA». Так, оцінювана партія товарів заявлена відповідно до контракту із заявленим виробником «CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD» (Китай) № CHZD/AL-2020 від 02.05.2020. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди - контракт з виробником 4104. У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно відомостей інвойсу та ЕМД, виробник товару - «CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO..LTD» (Китай), торгівельна марка товарів «Пікола»; згідно прайс-листа та інструкції до товарів, який був наданий декларантом під час митного оформлення, також вбачається, що виробником є: Чужоу Донлим Электрикал Еплаиенс Ко., ЛТД. Адрес:№.1777 Яндзы Ист роад, Чужоу, Анхой, Китай. Таким чином, зауваження митниці щодо відсутності документів, які підтверджують що CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD є виробником товарів торгівельної марки PICOLA не відповідають дійсності, так відомості про виробника були вказані в умовах Контракту, та підтверджуються численними документами, які надавав позивач до митного оформлення. Щодо відмінностей між заявленим у графі 21 ЕМД морським судном MAERSK KYRENIA та відомостям у наданому морському коносаменті, в якому зазначено інше судно зазначив, що позивачем було надано до митного оформлення коносамент № UTRUST20090198 від 01.10.2020, в якому зазначено судно інше судно ніж в ЕМД. Також були надані документи, з яких вбачається інформація щодо морських агентів, місцезнаходження контейнеру та інформація про навантаження та перевантаження. Так, з даних документів дійсно вбачається, що контейнери перевантажували з одного судна на інше судно. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що так як документи, підтверджуючи витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані то неможливо провести обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару, оскільки як вбачається з наданих товаросупровідних документів, комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів - DAP Дніпро, відповідно до яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (м. Дніпро), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку м. Дніпро) несе продавець, і, відповідно, є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс DAP вимагає від Продавця виконання митних формальностей для вивозу. Відповідно до п. 11.1 контракту, всі терміни та визначення даного Контракту відповідають термінам і визначенням, підготовленим Міжнародною торговою палатою і наведені в збірнику торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін Delivered at Place, скорочено (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Отже, умовами поставки передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, несе постачальник, ціна за товар була визначена з огляду на умови постачання, транспорті витрати включені в митну вартість товару. При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару. За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неправомірними. Зауважує, що наведені вище факти (помилка у митній декларації країни відправлення та відсутність документів про перевантаження товару) жодним чином не впливає на можливість підтвердження рівня митної вартості товару за ціною договору. Щодо ненадання декларантом інших документів під час митного оформлення зазначає, що відповідачем, під час митного оформлення, не зазначено ні в запиті до позивача, ні в рішенні про коригування митної вартості які саме відомості не підтверджені наданими до митного оформлення документами, які саме документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а також які документи містять розбіжності. Про наявність останніх зазначено митним органом лише під час розгляду справи в суді. За умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним. Цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2020 року позивач звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення товару: «електрочайники побутові в асортименті. Країна виробництва CN». Зазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2020 №CHZD/AL-2020, укладеного позивачем із компанією «Chuzhou donlim electrical appliaces CO.,LTD» CN)» - продавець та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування. 03.12.2020 року декларантом подана ЕМД №UA110140/2020/011341 (а.с. 24) (номер встановлений після коригування №UA110140/2020/011361 (а.с. 53). Поставка товару здійснена на умовах DAP UA Dnipro. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України. Відповідачем митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару «Апарати електронагрівальні: чайники електричні, побутові», співставних з оцінюваним з урахуванням опису, імпортований у наближений до митного оформлення час та випущений у вільний обіг за ЕМД від 14.09.2020 №UA500500/2020/505896 на рівні 2,43 дол/шт. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості №UA110140/2020/000042/1 від 03.12.2020 (а.с. 57) та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.12.20 року №UA110140/2020/00097 (а.с. 55). Позивач вважає протиправними Рішення про коригування митної вартості №UA110140/2020/000042/1 від 03.12.2020 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00097 від 03.12.2020 року. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Предметом даного спору є правомірність/протиправність: - Рішення митного органу про коригування митної вартості №UA110140/2020/000042/1 від 03.12.2020 та - картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00097 від 03.12.2020. Загальні положення щодо митної вартості визначені статтями 49-56 Митного кодексу України. Так, митна вартість це вартість імпортованих товарів, яка використовується митним органом для нарахування митних та податкових платежів, ведення статистики тощо. Митною вартістю, як правило, є ціна поставленого товару, вказана у договорі між постачальником та покупцем, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самим декларантом, тобто особою, що імпортує товар, зокрема, декларант подає митну декларацію для митного оформлення поставленого товару. При цьому, визначену самостійно митну вартість декларант заявляє у митній декларації. Так позивачем заявлена митна вартість товару за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України, згідно Комерційного Інвойсу №CZТ450-L2201233 від 28.09.2020 року (а.с. 12-14): - кількість штук 6 440, - ціна за одиницю 0,73 дол. США, - загальна сума 4 701,20 дол. США. Також, у митній декларації від 3.12.2020 №UA110140/2020/011341 декларантом зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складає 4701,20 USD. Крім того, декларантом визначено розмір ПДВ та ввізного мита 42 779,71 грн. (а.с. 24). Слід зазначити, що митна вартість повинна базуватися на об`єктивних даних та підтверджуватись документально. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант надає зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру або інвойс, банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), інші платіжні та/або бухгалтерські документи, транспортні (перевізні) документи, страхові документи тощо. Митна вартість товарів, які імпортуються, визначається, як правило, за ціною товару (контракту) перший та основний метод визначення митної вартості. Однак, існують також й інші (другорядні) методи визначення митної вартості товару, які використовуються Митницею, у разі прийняття рішення про коригування митної вартості. До другорядних методів відносяться методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервний. Кожен наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Митниця здійснює контроль правильності визначеної декларантом митної вартості. Такий контроль здійснюється під час проведення митного оформлення товару шляхом перевірки розрахунку митної вартості, здійсненого імпортером. Митниця повинна упевнитися у достовірності та точності всіх заяв та документів, поданих для цілей визначення митної вартості, перевірити повноту наданих документів. Якщо під час контролю у Митниці виникли сумніви, що імпортер вірно визначив митну вартість товару, вона вправі витребувати у декларанта додаткові документи. Проте такі сумніви мають бути обґрунтовані об`єктивними фактами, наприклад, розбіжністю ціни товару у поданих декларантом документах, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, фактичним характеристикам, встановленим під час митного огляду цих товарів. Також Митниця може затребувати додаткові документи у разі наявності підозр у підробці поданих документів, відсутності документів, що підтверджують певні складові митної вартості (страхування товару, його транспортування тощо), якщо такі складові не включені у ціну, передбачену договором , і таке інше (постанова Верховного Суду від 05.03.2019 р. справа №826/27412/15). Перелік додаткових документів, які може затребувати Митниця від декларанта, визначено ст. 53 Митного кодексу України), серед них, зокрема, договори (контракти) з третіми особами, пов`язаними з поставкою товарів (наприклад, з особами, в яких продавець купив товар, що поставляється), рахунки про здійснення платежів цим третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, виписки з бухгалтерської документації тощо. Перелік додаткових документів, що зазначений в ст. 53 МКУ є доволі великим, проте це не означає, що Митниця вправі кожного разу витребувати від імпортера всі додаткові документи, що зазначені в переліку. Зокрема, митниця може додатково витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості (постанова Верховного Суду від 13.10.2020 р. по справі № 826/13139/15). Отже, митниця не вправі вимагати від декларанта надання будь-яких документів, не зазначених у цьому переліку. Відтак, витребуючи додаткові документи, Митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. справа №813/1229/16). При цьому, якщо додатково подані документи не переконали Митницю, або якщо вони не були подані декларантом, Митниця може прийняти рішення про коригування митної вартості поставленого товару. Згідно п. 1 ст. 320 МК України - форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Матеріалами справи підтверджується, що за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 03.12.2020 № UA110140/2020/011341, яка подана позивачем для митного оформлення митним органом було згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій митним органом були вчинені дії щодо аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за ЕМД від 03.12.2020 № UA110140/2020/011341, а саме: - вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; - перевірки включення/не включення складових митної вартості; - порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (джерелом інформації, відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, слугував спеціалізований програмно-інформаційний комплекс ЄАІС ДФС); - перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. У відповідності з підпунктом 2 п.2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1. Оцінювана партія товарів заявлена відповідно до контракту з заявленим виробником Chuzhou donlim electrical appliaces CO.,LTD» CN (Китай) від 02.05.2020 № CHZD/AL-2020. Відповідно до пункту 4.3. контракту від 02.05.2020 № CHZD/AL-2020 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, що зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. Відповідно до інвойсу CZT450-L2201233 від 28.09.2020 умови оплати зазначені як: During 180 days after delivery of the consignment (т.т. через 180 днів після отримання товару). На думку митного органу вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

2. У графі 21 ЕМД від 03.12.2020 № UA110140/2020/011341 декларантом заявлено морське судно на кордоні - MAERSK KYRENIA, але зазначені відомості не відповідають відомостям наданого морського коносаменту. Відповідно до наданих відомостей морських агентів наявне перевантаження товарів. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення. Документи на підтвердження витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

3. Поставка товару здійснюється на умовах DAP. Зазначений термін Інкотермс передбачає обов`язок продавця передати товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (Дніпро). На продавця покладається обов`язок укласти договір перевезення та нести відповідні витрати, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №230820200080669761 від 01.10.2020, в графі 3 (умови поставки) якої вказані умови поставки CFR. В наданій копії митної декларації країни відправлення №230820200080669761 від 01.10.2020 в графі 24 (фрахт) зазначено вартість транспортування 1300 дол. США. Ціни на товар в вищевказаній декларації співпадають з цінами в ЕМД від 03.12.2020 №UA110140/2020/011341 (на умовах поставки DAP). Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Відповідно до коносаменту від 01.10.2020 №UTRUST20090198 - порт призначення Одеса. Тобто наявна вірогідність не включення до митної вартості товару за ЕМД від 03.12.2020 №UA110140/2020/011341 частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро). До митного оформлення не надано документ про якісні характеристики товару, що має вплив на його вартість.

4. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно відомостей електронного інвойсу, наданого декларантом до ЕМД, виробник товару Chuzhou donlim electrical appliaces CO.,LTD CN (Китай). Торгівельна марка товарів - PICOLA. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. У наданому інвойсі також відсутні відомості щодо виробника товару. За наданими документами підприємство Chuzhou donlim electrical appliaces CO.,LTD є виключно продавцем та відправником. У повідомленні зазначалось, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Крім того, декларантом не надано до митного оформлення і Сертифікат походження. Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст. 254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів, наданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та стосуються зовнішньоекономічної операції. Декларанту запропоновано надати переклади українською мовою документів, що надані до митного оформлення іноземною мовою та зазначені у гр. 44 ЕМД. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що результати митного оформлення направлені декларанту електронним повідомленням, яке також містило перелік документів, визначених посадовою особою митниці для надання протягом встановленого законодавством 10-денного строку, та повідомлення декларанту про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів. До переліку включено такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Однак, у відповідь на повідомлення відповідача позивач листом від 03.12.2020 повідомив митний орган про відсутність додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості товару. На підставі наданих декларантом документів відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості від 03.12.2020 №UA110140/2020/000042/1, а також склав картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00097 від 03.12.20 року. Рішенням про коригування митної вартості від 03.12.2020 №UA110140/2020/000042/1 здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: митна вартість товару (електрочайники побутові мод.РЕК-02 - 6440шт.) склала 15 649,20 USD (445 011,61грн.), вартість митних платежів 142 403,71грн. (а.с. 57). При цьому позивачем при подачі ЕМД від 03.12.2020 №UA110140/2020/011341 було визначено митну вартість товару у розмірі 4 701,20 USD (133 686,61грн.), а вартість митних платежів 42 779,71грн. Внаслідок коригування митної вартості товару митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала 99 624грн. Відповідач зазначає, що митна вартість товарів (електрочайники побутові мод.РЕК-02 - 6440шт.) скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару «Апарати електронагрівальні: чайники електричні, побутові», співставних з оцінюваним з урахуванням опису, імпортований у наближений до митного оформлення час та випущений у вільний обіг за ЕМД від 14.09.2020 №UA500500/2020/505896 на рівні 2,43 дол/шт. Позивач вважає, що висновки митного органу про коригування митної вартості та застосування резервного методу митної вартості ґрунтуються на припущеннях та необґрунтованих сумнівах. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції та митного органу про коригування митної вартості товару правильними, а сумніви щодо визначення позивачем митної вартості товару: електрочайники побутові мод.РЕК-02 (ціна за одиницю 0,73 дол. США) обґрунтованими. Так, в переведенні на гривневий еквівалент, ціна за одиницю товару (електрочайники побутові мод.РЕК-02) складе близько 20грн., що дійсно викликає сумнів. Вказаний сумнів митного органу щодо визначення митної вартості товару, наданими декларантом документами, не був усунутий. Так, документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. При цьому, посадовою особою митниці у графі 33 Рішення про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Митним кодексом України (ст. ст. 49, 54) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і саме митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Щодо обрання методу визначення митної вартості товарів, колегія суддів апеляційної інстанції вказує наступне. Відповідно до п.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, відсутність можливості здійснити перевірку числового значення складових митної вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, унеможливили застосування відповідачем основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. В порядку проведення консультації, відповідно до ст. 57 МК України, в якості обміну інформацією митниця повідомила декларанту про критерії застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів. Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до п.3 ст. 59 МК України, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Відповідно до ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Згідно п.3 ст.60 МК України, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. У відповідності до п.3 ст. 337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. За результатами проведеного контролю співставлення не встановлено митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст. ст. 59-60 МК України, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст. 60 МКУ) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою митниці послідовно розглядалася можливість застосування кожного з другорядних методів визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та ст. 63 МК України може бути зворотною. Методи на основі віднімання (ст. 62 МК України) та додавання (ст. 63 МК України) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та не надання позивачем необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно відповідачем розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). У відповідності до п.3 ст. 337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару «Апарати електронагрівальні: чайники електричні, побутові», співставних з оцінюваним з урахуванням опису, імпортований у наближений до митного оформлення час та випущений у вільний обіг за ЕМД від 14.09.2020 №UA500500/2020/505896 на рівні 2,43 дол/шт. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості від 03.12.2020 №UA110140/2020/000042/1. При цьому, посадовою особою митниці у графі 33 Рішення про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. ст. 59 - 64 МК України. Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства. У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 03.12.2020 № UA110140/2020/00097. Відповідно до ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди з рішенням про коригування митної вартості товарів, декларант має право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 307 МК України. Декларант скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за МД від 03.12.2020 № U А110140/2020/011361. Термін дії гарантійних зобов`язань - до 03.03.2021. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки позивачем не доведено обґрунтування своїх вимог, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведено правомірність своїх дій/рішень. Оскільки позивачем (декларантом) не було надано на вимогу відповідача (митного органу) всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ТОВ "Фірма "Аделія". Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулює дані правовідносини спростовують доводи, викладені позивачем. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аделія" залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили 07.10.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 18.10.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова