Постанова 4814 № 530/544/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 530/544/16-ц Номер провадження 22-ц/814/233/21Головуючий у 1-й інстанції Дем"янченко С.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В. секретар Бродська В.О. імена (найменування) сторін: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Приватне підприємство «Агроекологія» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія», третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПП «Агроекологія» та просила розірвати договір оренди землі, укладений 16 січня 2008 року між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ПП «Агроекологія». В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що вона є спадкоємцем майна, зазначеного у заповіті ОСОБА_2 , в тому числі і земельних ділянок площею 1,7447 га та 2,8528 га, які перебувають в оренді у ПП «Агроекологія». Пунктом 40 договору оренди землі, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, тому вона у письмовому порядку звернулася до орендаря з проханням розірвати договір оренди землі, на що відповіді не отримала. В усній формі їй було повідомлено про небажання розірвати договір оренди. Відмова у розірванні договору оренди землі стала підставою для звернення в суд. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Агроекологія», третя особа: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі. У січні 2018 року ПП «Агроекологія» звернулося в суд першої інстанції із зустрічними позовами до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, просило внести зміни до договору оренди землі шляхом заміни орендодавця ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 та викладення в іншій редакції деяких пунктів договору. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року у прийнятті зустрічних позовних заяв ПП «Агроекологія» від 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року та від 24 січня 2019 року до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі відмовлено та повернуто ПП «Агроекологія». Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову, вирішення питання про прийняття до провадження зустрічного позову є правом суду. Спільний розгляд вказаних позовів є недоцільним, оскільки спричинить затягування розгляду справи, порушення права сторони на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи, однак, це не позбавляє відповідача права звернутися до суду із зазначеним позовом у передбаченому законом порядку. Не погодившись із ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржило ПП «Агроекологія», просило її скасувати, вирішити питання про прийняття зустрічного позову та постановити окрему ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агроекологія», третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі. 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року ПП «Агроекологія» подало до суду першої інстанції зустрічні позови до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та внесення змін до договору оренди землі. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року відмовлено у прийнятті зустрічних позовних заяв відповідача ПП «Агроекологія» від 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі. Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року у частині відмови у прийнятті зустрічних позовів ПП «Агроекологія» від 03 листопада 2017 року, від 23 січня 2018 року, від 24 січня 2018 року скасовано, справу повернуто до Зінківського районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року у частині відмови у прийнятті зустрічних позовів ПП «Агроекологія» від 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року залишено без змін. Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 11 листопада 2019 року зазначив, що висновки суду першої інстанції про порушення строку для пред`явлення зустрічних позовів від 03 листопада 2017 року, від 23 січня 2018 року та від 24 січня 2018 року є помилковими. Аналізуючи зміст первісного та зустрічного позову, апеляційний суд прийшов до висновку, що підставою для пред`явлення цих позовів є різне тлумачення сторін спірних правовідносин положень пункту 40 договору оренди землі, яким передбачається можливість розірвання договору оренди у разі зміни власника землі, що перебуває в оренді, отже, висновки суду першої інстанції про відсутність обставин, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, є передчасними. З матеріалів справи вбачається, що постановляючи ухвалу від 19 квітня 2021 року, суд першої інстанції посилався на те, що позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПП «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі. 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року та 24 січня 2018 року ПП «Агроекологія» звернулося з зустрічними позовами до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі. Таким чином, місцевий суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову. Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, враховуючи те, що задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісного позову. Крім цього, спільний розгляд указаних позовів є недоцільним, оскільки спричинить затягування розгляду справи, порушення права сторони на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи, однак, це не позбавляє відповідача права звернутись до суду із зазначеним позовом в передбаченому законом порядку. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Право подачі відповідачем зустрічного позову регламентовано пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України, та з огляду на положення частин першої - другої статті 193 цього Кодексу, має бути реалізовано особою у строк для подання відзиву; приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, постановою суду апеляційної інстанції від 11 листопада 2019 року, що набрала законної сили, було встановлено, що зустрічні позовні вимоги ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 від 03 листопада 2018 року, від 23 січня 2018 року та від 24 січня 2018 року були подані в межах строку, встановленого ЦПК України для пред`явлення зустрічного позову, а висновки суду першої інстанції про відсутність обставин, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, є передчасними. Згідно частини шостої статті 185 ЦПК України у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Також колегія суддів звертає увагу, що процесуальні рішення від 24 травня 2019 року та 19 квітня 2021 року судом першої інстанції прийняті щодо повернення усіх зустрічних позовних заяв від 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року та 24 січня 2018 року одночасно, хоча кожна із вказаних зустрічних позовних заяв зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду за окремим єдиним унікальним номером, що в свою чергу позбавляє можливості суд апеляційної інстанції вирішити питання щодо дотримання ПП «Агроекологія» вимог ст. ст. 175, 177, 185, 194 ЦПК України при пред`явленні зустрічного позову кожного окремо. Отже, вимоги апеляційної скарги про скасування ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року підлягають задоволенню. В той же час, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог ПП «Агроекологія» щодо прийняття зустрічного позову до провадження, оскільки вирішення цього питання не є компетенцією суду апеляційної інстанції, а вирішується судом першої інстанції у порядку ст. 193 ЦПК України. У своїй апеляційній скарзі ПП «Агроекологія» просить постановити окрему ухвалу. Статтею 385 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Частиною 10 статті 262 ЦПК України встановлено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Враховуючи, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду та значний об`єм схожих за змістом цивільних справ, які містять в собі ідентичні клопотання подані відповідачем, колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті зустрічних позовних заяв ПП «Агроекологія» від 03 листопада 2017 року, від 23 січня 2018 року та від 24 січня 2018 року допустився порушення норм процесуального права, тому ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367 ч. 1,2, 368 ч. 1, 374 ч. 1 п. 6, 379 ч. 1 п. 4, 381, 384 ЦПК України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» задовольнити частково. Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді О.І. Обідіна О.В. Прядкіна