Постанова 4872 № 916/1000/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1000/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Разюк Г.П., суддів: Головея В.М., Колоколова С.І. при секретарі судового засідання Полінецькій В.С. /сторони повідомлені про час та місце розгляду заяви електронною поштою (див. роздруківку від 18.10.2021), але не скористлися правом на участь в судовому засіданні/, розглянувши заяву представника Селянського (фермерського) господарства "ЛЮДМИЛА" про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу при розгляді апеляційної скарги Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2021, прийняте о 14:20 суддею Лічманом Л.В. у м. Одесі, повний текст якого складено 06.08.2021 у справі № 916/1000/21 за позовом Селянського (фермерського) господарства "ЛЮДМИЛА" до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року Селянське (фермерське) господарство (далі СФГ) "ЛЮДМИЛА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (далі також Сільрада) про визнання недійсним та скасування рішення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №196/V-VІІІ Про припинення права постійного користування земельними ділянками та скасування державних актів на право постійного користування землею в частині припинення права користування за державним актом на право постійного користування землею серії ОД 13-27 та в частині скасування державного акту на право постійного користування землею серії ОД-13-27. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2021 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №196/V-VІІІ Про припинення права постійного користування земельними ділянками та скасування державних актів на право постійного користування землею в частині припинення права користування за державним актом на право постійного користування землею серії ОД 13-27 та в частині скасування державного акту на право постійного користування землею серії ОД-13-27. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на користь СФГ "ЛЮДМИЛА" 2 270 грн. судового збору. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 апеляційну скаргу Визирської сільської ради Одеського району Одеської області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2021 у справі №916/1000/21 - без змін. 13.10.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника СФГ "ЛЮДМИЛА" надійшла заява на підставі ч.8 ст.129 ГПК України про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій останній просить стягнути з Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на його користь 25 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі №916/1000/21 розгляд відповідної заяви призначено на 28.10.2021 о 15:30 год. В судове засідання 28.10.2021 представники сторін не з`явились, хоча були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце його проведення. Згідно з ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Враховуючи викладене, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника СФГ "ЛЮДМИЛА" за відсутності представників сторін у встановлений ГПК України строк. Розглянувши заяву СФГ "ЛЮДМИЛА" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення з огляду на наступне. Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18). Як вбачається з матеріалів справи, Визирська сільська рада Одеського району Одеської області не надала клопотання щодо зменшення заявленої представником позивача суми на оплату правничої допомоги адвоката. Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Приймаючи до уваги те, що представник СФГ "ЛЮДМИЛА" разом з відзивом на апеляційну скаргу надав попередній детальний опис наданих адвокатом послуг і протягом 2 днів з моменту винесення постанови звернувся із заявою про розподіл судових витрат та надав відповідні докази, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19). У постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №810/4749/15 висловлено позицію, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18). З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Шевченко І.В. до заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу додано: - Оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги; - Детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги від 12.10.2021; - Копія Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н від 01.09.2021; - Копія Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.10.2021; - Докази відправлення заяви з додатками відповідачу. З Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н від 01.09.2021 (далі Договір) вбачається, що його укладено між СФГ "ЛЮДМИЛА" (далі Клієнт) та адвокатом Шевченко Іллею Володимировичем (далі Виконавець), Виконавець зобов`язується здійснювати представництво інтересів Клієнта в судовому процесі (в суді апеляційної інстанції) щодо часткового визнання недійсним та скасування рішення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №196/V-VIII «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та скасування державних актів на право постійного користування землею» в частині припинення права постійного користування за державним актом на право постійного користування землею серії ОД-13-27, та в частині скасування державного акту на право постійного користування землею серії ОД-13-27 (п.1.1 Договору). Відповідно до п. 4.1 Договору винагорода Виконавця за надання правової допомоги, визначеної в п. 1.1. цього Договору, (гонорар) становить 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку (п.4.2 Договору). З Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 11.10.2021 вбачається, що адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: Надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту з комплексного правового супроводу судового процесу в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2021 у справі № 916/1000/21, а саме: 1) підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 916/1000/21; 2) участь у судових засіданнях у справі № 916/1000/21. При цьому, у вказаному Акті сторонами узгоджено, що вартість послуг виконавця за вказаним актом складає 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. Таким чином, загальна вартість наданої правової допомоги склала 25 000,00 грн. Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, при цьому як вже зазначалось від відповідача заперечення проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про покладення на Визирську сільську раду Одеського району Одеської області судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим керуючись статтею 244 ГПК України вважає за необхідне прийняти додаткову постанову у справі №916/1000/21. Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника Селянського (фермерського) господарства "ЛЮДМИЛА" про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №916/1000/21 задовольнити. Стягнути з Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378669, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 56) на користь Селянського (фермерського) господарства "ЛЮДМИЛА" (код ЄДРПОУ 22507372, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с.Любопіль, вул.Шкільна, 116) 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ на виконання даної додаткової постанови. Додаткова постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк. Повний текст постанови складений 1.11.2021 об 11.00 Головуючий суддя Г.П. Разюк Суддя В.М. Головей Суддя С.І. Колоколов