Постанова 4803 № 204/5173/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8941/21 Справа № 204/5173/21 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Свистунової О.В., суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И Л А: У липні 2021 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передано на розгляд до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська. З такою ухвалою не погодився позивач, та звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Сторони по справі повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень направлених на їх адреси. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постановляючи оскаржувану ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, суд першої інстанції посилався на те, що позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до вимог ч.12 ст.28 ЦПК України міг бути поданий за вибором позивача за місцезнаходженням відповідача юридичної особи Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за адресою: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, або за місцем виконання виконавчого напису місцезнаходженням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича за адресою: 49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Сімферопольська, 21, приміщення 67, кімната

402. Таким чином, суддя дійшов до висновку, що заявлений позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягає розгляду Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська. Проте, колегія суддів, не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Як вбачається із матеріалів справи, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач у даній справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за місцем реєстрації свого проживання у Красногвардійському районі м. Дніпро. Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржникафізичної особи, за місцезнаходженням боржникаюридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України, а суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо передачі справи на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасуванню оскаржуваної ухвали з подальшим направленням справи до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року про передачу за підсудністю справи скасувати і направити справу до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2021 року. Головуючий О.В. Свистунова Судді: О.В. Лаченкова М.Ю. Петешенкова