Постанова 4819 № 654/2297/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 654/2297/20 Головуючий в І інстанції: Сіянко В.М. Номер провадження: №22-ц/819/1166/21 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Майданіка В.В., суддів: Кузнєцової О.А., Орловської Н.В., секретар Юськів І.В., за участю прокурора Волкової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Петрової Олени Олександрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 березня 2021 року, у складі судді Сіянка В.М., у справі за позовом керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Херсонської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Голопристанського районного територіального округу Херсонської області Маршалова Марина Володимирівна, Херсонська регіональна філія Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування права власності, В С Т А Н О В И В : 08 липня 2020 року керівник Новокаховської місцевої прокуратури звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Херсонської обласної державної адміністрації до вказаних відповідачів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.39-42; 58-59 т.2),просив: скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності № 39430455 від 30.01.2018 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності № 41938158 від 06.07.2018 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0500; визнати недійсними прилюдні електронні торги по реалізації нерухомого майна, земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500, на території Круглоозерської сільської ради, вартістю 708825 грн, результати яких оформлені протоколом №357089 від 10.09.2018 проведення електронних торгів; визнати недійсними Акт про проведені електронні торги від 18.10.2018 щодо реалізації нерухомого майна на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500, на території Круглоозерської сільської ради, складений та затверджений начальником Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. 13.11.2018 за реєстровим №2755 на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500, на території Круглоозерської сільської ради; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності № 44017405 від 13.11.2018 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0500; зобов`язати ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500, вартістю 1516900,0 грн (один мільйон п`ятсот шістнадцять тисяч дев`ятсот) гривень; стягнути на користь прокуратури Херсонської області судовий збір. Позов обґрунтований наступним. Новокаховською місцевою прокуратурою під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019231070000085, а також опрацювання інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, встановлено факт неправомірного вибуття земельної ділянки із державної власності. Так, під час вивчення матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна встановлено, що державним реєстратором на земельну ділянку з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004, 20.06.2017 року скасовано право приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 на підставі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.02.2017 року у справі № 654/2693/16-ц, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, про що внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав. Тобто, вказана земельна ділянка знаходилась на час реєстрації у державній власності. Разом з тим, на підставі рішення державного реєстратора Херсонської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Крамчаніна О.В. №39430455 від 30.01.2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку "для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування" площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004 на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району за межами населеного пункту за відповідачем ОСОБА_2 . Відповідно до даних Реєстру підставою виникнення права власності стало неіснуюче розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації № 14 від 15.01.2018 року. Водночас жодних розпоряджень Голопристанською районною державною адміністрацією щодо спірної земельної ділянки не приймалося. Вказане підтверджується листом адміністрації від 24.07.2019 року №01-31/2185. Встановлено, що розпорядження Голопристанської районної державної адміністрації № 14 прийнято 10.01.2018 року "Про проект доповнень до районної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015-2018 роки". Отже, враховуючи, що Голопристанською районною державною адміністрацією будь-яких розпоряджень, які б надавали право власності або користування щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_2 або будь-якій фізичній або юридичній особі не видавалися, тому право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004, на території Круглоозерської сільської ради за межами населеного пункту зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 без відповідних правових підстав. Відповідно до ст.ст.317, 328 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідач ОСОБА_2 спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства (на цей час для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування ) у власність не отримував. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює офіційне визнання та підтвердження а фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно (п.1. ч.1 ст.2), визначає повноваження суб`єктів державної реєстрації (ст.ст.9, 11, 18, 26), визначає випадки виникнення цивільних прав та обов`язків безпосередньо з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ч.4 ст.11, п.14 ч.1 ст.27), передбачає, що Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно (ст.12). Згідно з п.812 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування. Крім того, відповідно до п.10 вказаного Порядку під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, поданих заявником для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та долучає до відповідної заяви. Однак, як вбачається з реєстраційної справи, що міститься в електронній формі у Державному реєстрі речових прав, вказане вище розпорядження Голопристанської районної державної адміністрації під час реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 не долучалося, що ставить під обґрунтований сумеів надання заявником будь-яких документів, що стали підставою для реєстрації відповідного права. Таким чином, державний реєстратор в порушення ч.1 ст.3, ч.2 ст.12, ст.ст.18, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.812 вказаного вище Порядку №1127, на підставі неіснуючого розпорядження оформив за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, не зважаючи на те, що у останнього відсутні правовстановлюючі документи на речове право на вказані земельні ділянки. Крім того, земельна ділянка з вищезазначеним кадастровим номером до 15.01.2018 року мала цільове призначення "для ведення фермерського господарства", а державним реєстратором Крамчаніним О.В. 30.01.2018 року без будь-якого обґрунтування та правових підстав внесено відомості про зміну цільового призначення із "для ведення фермерського господарства" на "для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування". Разом з тим, відповідно до ст.50 Закону України "Про землеустрій", ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення, які погоджуються відповідно до порядку, встановленому ст.1861 ЗК України. А виходячи з документів, наявних у державному реєстрі речових прав, зміна цільового призначення земельних ділянок відбулася без розроблення проекту землеустрою. У подальшому, незважаючи на неправомірність набуття права власності на вищезазначене нерухоме майно, земельну ділянку з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 на підставі заяви ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В. 01.02.2018 за реєстровим №229, поділено на 9 окремих земельних ділянок. За інформацією, що міститься на Публічній кадастровій карті України встановлено, що новоствореним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери: 6522383500:03:001:0463, 6522383500:03:001:0464, 6522383500:03:001:0465, 6522383500:03:001:0466, 6522383500:03:001:0467, 6522383500:03:001:0468, 6522383500:03:001:0469, 6522383500:03:001:0470, 6522383500:03:001:0471. Вищезазначені земельні ділянки на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 , справжність підпису на якій посвідчено 17.05.2018 приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В. за реєстровим №1079, об`єднані в одну, та якій, в свою чергу, присвоєно кадастровий номер 6522383500:03:001:0500. Таким чином, внаслідок поділу та об`єднання змінився кадастровий номер земельної ділянки площею 8,7404 га, а фактично об`єкт цивільних прав земельна ділянка залишилася у незмінному вигляді, у тому числі межі, площа та інші ідентифікуючі ознаки. Водночас рішенням Голопристанського районного суду у справі № 654/117/18 від 22.01.2018 задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та вирішено стягнути заборгованість у сумі 10 млн. грн, яка виникла до реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку. Рішення набрало законної сили 22.02.2018. В ході здійснення виконавчого провадження №55974612 про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 у сумі 10 млн. грн державним виконавцем Голопристанського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області заступником начальника відділу Григорян Н.А. 23.07.2018 року на підставі ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" здійснено опис й арешт нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки площею 8,7404 га з кадастровим номером 6522383500:03:001:0500. Постановою заступника начальника Голопристанського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 26.07.2018 для визначення ринкової вартості нерухомого майна спірної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , на підставі ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 . Згідно з висновком експерта ринкова вартість земельної ділянки складає 708825 грн, про що ОСОБА_2 ознайомлено 01.08.2018 року, останній проти реалізації майна за цією вартістю не заперечував. З метою реалізації арештованого майна Державним підприємством "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, 10.09.2018 проведені електронні торги через веб сайт https://setam.net.ua/, за стартовою ціною у розмірі 708825,00 грн та складений протокол про проведення електронних торгів №357089, переможцем яких визначено ОСОБА_1 . Вартість, за яку придбано ділянку становить 1516900,0 грн (один мільйон п`ятсот шістнадцять тисяч дев`ятсот) гривень. 18.10.2018 року начальником Голопристанського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складений та затверджений акт про проведення електронних торгів. На підставі вищезазначеного акту приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. 13.11.2018 за реєстровим номером №2755 (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №28891888) видано ОСОБА_1 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Крім того, Голопристанським районним судом у справі № 654/2693/16-ц встановлено та підтверджено апеляційним та касаційним судами, що земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 знаходиться в прибережній захисній смузі, відстань від урізу води Чорного моря складає 93,67 - 95,98 метри, що унеможливлює їх відведення у приватну власність в силу ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України. З урахуванням того, що ОСОБА_2 право власності зареєстровано неправомірно, оскільки останній його не набував, в ході здійснення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 55974612 державним виконавцем передано на реалізацію на прилюдних електронних торгах нерухоме майно земельну ділянку площею 8,7404 га, з кадастровим номером 6522383500:03:001:0500, дійсним власником якої є держава, яка будь-яких дозволів на відчуження спірної земельної ділянки не надавала, під час процедури торгів із реалізації зазначеної вище ділянки порушено вимоги ч.1 ст.203 ЦК України, з посиланням на норми ст.ст.650, 655, ч. 4 ст.656, 215 ЦК України, ст.ст.58, 59, 60, 152, 153 ЗК України, ст.88 Водного Кодексу України, позивач просив вищевказані позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування позовних вимог до відповідача ОСОБА_7 позивач посилається на те, що ОСОБА_1 має усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном законному володільцю державі, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами (власником майна та його набувачем ОСОБА_1 ) відсутні будь-які договірні правовідносини (ст.391 Цивільного кодексу України). Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петрова О.О. подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке. Її довіритель ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки, яку придбав на електронних торгах, що підтверджується Актом про проведення електронних торгів від 18.10.2018 року, затвердженого Голопристанським міськрайонним відділом ДВС, на підставі якого нотаріусом Голопристанського нотаріального округу видано свідоцтво №2755 від 13.11.2018 року. Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Однак, жодних доказів на підтвердження порушення будь-яких норм законодавства на момент проведення торгів спірної земельної ділянки позивачем не надано. Як вбачається із матеріалів справи, із моменту відкриття виконавчого провадження і до реєстрації права власності за переможцем електронних торгів ОСОБА_1 , право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 . Крім того, підставою для визнання недійсними електронних торгів є порушення встановлених правил проведення електронних торгів. Однак, у справі відсутні докази порушення процедури реалізації майна з електронних торгів (а.с.47-48 т.2). У своїх письмових поясненнях ОСОБА_8 , діюча від імені Херсонської обласної державної адміністрації, вважає вимоги прокуратури обґрунтованими (а.с.131-135 т.1). У своїх письмових пояснення Генеральний директор Державного підприємства "СЕТАМ" Мамро О.О. просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки при проведенні електронних торгів порушень вимог Порядку не встановлено, також не встановлено того, що вказані порушення вплинули на результати торгів, крім того, не доведено порушення законних інтересів позивача (а.с.176-185 т.1). Від представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшла заява про слухання справи у їх відсутність (а.с.222-223 т.1). Ухвалою суду від 12.10.2020 року підготовче провадження у цій справі було закрито (а.с.231 т.1). Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 березня 2021 року позов було задоволено частково. Суд ухвалив: --- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності №39430455 від 30.01.2018 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004; --- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності №41938158 від 06.07.2018 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500; --- в позові в частині вимог про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та визнання недійсним акту про проведені електронні торги відмовити; --- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину: скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності №44017405 від 13.11.2018 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500. зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 8,7404 га, кадастровий номер 6522383500:03:001:0500, вартістю 1516900,0 грн; --- стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонської обласної прокуратури 6306 (шість тисяч триста шість) гривень судового збору; --- стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури 6306 (шість тисяч триста шість) гривень судового збору. Приймаючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду від 28.02.2017, яке набрало законної сили, у справі №654/2693/16-ц, встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах 2-х кілометрової прибережної захисної зони Чорного моря, відноситься до земель водного фонду та має обмежений режим використання. Також встановлено, що фактично відбулась неправомірна зміна цільового призначення землі, яка за законом не могла бути передана в приватну власність, проте була передана в приватну власність ОСОБА_4 . Також суд виходив з того, що державний реєстратор, в порушення вимог чинного законодавства, не перевіривши та не уточнивши належним чином подані ОСОБА_2 документи, без рішення уповноваженого органу зареєстрував за останнім право власності на спірну земельну ділянку, внаслідок чого було порушено інтереси держави, оскільки з її власності вибула земельна ділянка площею 8,74 га. Тобто, суд вважав, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу, що суперечить вимогам ч.1 ст.116 ЗК України. Отже, як вважав суд, рішення державного реєстратора по державній реєстрації права приватної власності на зазначену земельну ділянку, а в подальшому і права користування земельною ділянкою, прийняті державним реєстратором, є незаконними, а тому позовні вимоги в частині скасування рішень державного реєстратора №39430455 від 30.01.2018 та №41938158 від 06.07.2018 з одночасним припиненням права власності підлягають задоволенню в повному обсязі. Також суд виходив з того, що в порушення ст.50 Закону України "Про землеустрій", ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення спірної земельної ділянки була проведена без проекту землеустрою. Також суд виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 та земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:03:001:0500 є однією і тою самою земельною ділянкою, оскільки внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 на дев`ять окремих земельних ділянок, та в подальшому об`єднання цих самих земельних ділянок в одну, змінився кадастровий номер спірної земельної ділянки на 6522383500:03:001:0500. При цьому загальна площа земельної ділянки, її конфігурація залишилася незмінною. Також суд виходив з того, що спірна земельна ділянка, перебуваючи у межах 2-х кілометрової прибережної захисної зони Чорного моря, відноситься до земель водного фонду та має обмежений режим використання. Отже, нікчемність правочину купівлі-продажу спірної земельної ділянки на публічних торгах підтверджується невідповідністю такого правочину вимогам закону, а саме ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України. Відтак, недійсність угоди про відчуження спірної земельної ділянки, яка не підлягає виділенню у приватну власність, прямо визначена приписами ЗК України, Водного Кодексу України, а тому договір купівлі-продажу земельної ділянки на електронних торгах є нікчемним в силу закону. Також суд виходив з того, що предмет і підстави позову зводяться до встановлення нікчемності вчиненого правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. А тому суд вважав ефективним способом захисту в даному спорі застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, у зв`язку з чим вважав, що у задоволенні вимог про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та акту про проведені електронні торги спірної земельної ділянки слід відмовити. Також, посилаючись на положення ст.ст.15, 16, 386, 391 ЦК України, суд вважав, що позивач пред`явив саме негаторний позов, обравши спосіб захисту порушеного права скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та зобов`язання ОСОБА_1 повернути її у власність держави, а також вважав ефективним способом захисту в даному спорі застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення державного реєстратора №44017405 від 13.11.2018 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та зобов`язання ОСОБА_1 повернути її у власність держави. У своїй апеляційній скарзі адвокат Петрова О.О., діюча від імені ОСОБА_1 , просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому послалася на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначила, що судом залишено поза увагою ненадання доказів підтвердження права власності держави на спірну земельну ділянку у відповідності до вимог п.2 ч.1, ч.1 ст.2, ч.2 ст.3, п.2 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5, ч.1 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також, вказала, що суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, перекваліфікувавши вимоги позивача з визнання електронних торгів недійсними на визнання нікчемним правочину купівлі-продажу спірної земельної ділянки. Також, зазначила, що суд, визнаючи нікчемним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки на електронних торгах, посилаючись на ст.215, ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, не зазначив норму матеріального права, якою передбачено нікчемність договору. А встановлення судом його нікчемності з підстав невідповідності правочину вимогам ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України, не є підставою для визнання договору нікчемним. Також вказала, що суд не звернув увагу на те, що з огляду на відсутність у позивача, як публічного власника, права володіння майном на момент звернення з позовом через відсутність державної реєстрації на це майно, та наявність реєстрації на ім`я відповідача права власності, для захисту порушеного права необхідно застосовувати віндикаційний позов, а не негаторний. Крім того, зазначила, що суд не прийняв до уваги встановлену законом непорушність права власності (ст.321 ЦК України) та практику ЄСПЛ з питання застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції. Справу втретє було призначено до апеляційного розгляду на 26.10.2021 року о 09-45 годині, однак відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник виконавчої служби та третя особа приватний нотаріус Маршалова М.В., які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили. В апеляційному розгляді справи брала участь та давала пояснення представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петрова О.О. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Фактичні обставини, встановлені судом З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27473484 від 24.12.2015 Державним реєстратором проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, розташовану на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області кадастровий номер 6522383500:09:001:0004 за суб`єктом ОСОБА_4 (а.с.34 т.1). Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004, площею 8,74 га відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ведення фермерського господарства (а.с.35 т.1). Підставою виникнення права власності є Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯБ№892933 від 06.10.2006, виданий на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №1АА001968-010672100095 (а.с.27 т.1) Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.02.2017 року у справі №654/2693/16-ц, яке набрало законної сили, зокрема, було визнано недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 15.09.2006 № 380 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам", визнано недійсним державний акт серії ЯБ 892933 (1АА001968-010672100095) від 06.10.2006 на право власності на земельну ділянку площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004, виданий ОСОБА_4 (а.с.36-41 т.1). Про це 20.06.2017 року внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав (а.с.42 т.1). Так, вищевказаним рішенням суду у справі №654/2693/16-ц встановлено, що спірні земельні ділянки, зокрема і земельна ділянка, що є предметом розгляду даної справи, знаходиться у межах 2-х кілометрової прибережної захисної Чорного моря, що підтверджується довідкою землевпорядної організації, згідно із приписами Земельного та Водного кодексів України відносяться до земель водного фонду та мають обмежений режим використання. Зокрема спірна земельна ділянка знаходиться на відстані від Чорного моря менше ніж 100 метрів та входять у нормативно визначену 2-х кілометрову прибережну захисну смугу Чорного моря. Судом також встановлено, що фактично відбулась неправомірна зміна цільового призначення землі, яка за законом не могла бути передана в приватну власність, проте була передана в приватну власність ОСОБА_4 (а.с.40 т.1). Разом з тим, 30.01.2018 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39430455 Державним реєстратором проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, розташовану на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області кадастровий номер 6522383500:09:001:0004 за суб`єктом ОСОБА_2 (а.с.46, 48 т.1). Так, відповідно до витягу від 30.01.2018 року № 112251381 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власник земельної ділянки, площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004 ОСОБА_2 , цільове призначення ведення фермерського господарства (а.с.49 т.1). Відповідно до витягу від 30.01.2018 року № 112251391 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільове призначення спірної земельної ділянки змінено та зазначено її цільове призначення: "для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування" (а.с.50 т.1). Підставою виникнення права власності зазначено розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації № 14 від 15.01.2018 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи (а.с.21, 22, 23 т.1) розпорядження № 14 від 10.01.2018 голови Голопристанської районної державної адміністрації "Про проект доповнень до районної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015-2018 роки" взагалі за своїм змістом не містить інформації щодо надання у власність відповідачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Вказане підтверджується листом Голопристанської районної державної адміністрації від 24.07.2019 №01-31/2185, в якому також вказано про те, що протягом 2018 та 2019 років розпорядження голови РДА щодо спірної земельної ділянки не видавалося (а.с.25 т.1). У подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 на підставі заяви ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В. 01.02.2018 за реєстровим №229, поділено на 9 окремих земельних ділянок, яким присвоєно нові кадастрові номери (а.с.51). За інформацією, що міститься в листі Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області від 13.05.2020 № 10-21-0.202-2974/2-20, земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 перенесена до архівного шару Державного земельного кадастру у квітні 2018 року в результаті поділу на земельні ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування з кадастровими номерами: 6522383500:03:001:0463, 6522383500:03:001:0464, 6522383500:03:001:0465, 6522383500:03:001:0466, 6522383500:03:001:0467, 6522383500:03:001:0468, 6522383500:03:001:0469, 6522383500:03:001:0470, 6522383500:03:001:0471 (а.с.53 т.1). 17.05.2018 року вищезазначені земельні ділянки на підставі заяви ОСОБА_2 , справжність підпису на якій посвідчено приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Маршаловою М.В. за реєстровим №1079, об`єднані в одну земельну ділянку, площею 8.74 га (а.с.55 т.1), та якій, в свою чергу, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру присвоєно новий кадастровий номер 6522383500:03:001:0500. Цільове призначення землі: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.56 т.1). Рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41938158 проведено державну реєстрацію права приватної власності на спірну земельну ділянку за новим кадастровим номером 6522383500:03:001:0500 за суб`єктом: ОСОБА_2 (а.с.58, 59 т.1). Вказані відомості відображено у Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 06.07.2018 року, цільове призначення землі: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.59 т.1). Постановою заступника начальника Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григорян Н.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №654/117/18, виданого 27.02.2018 року Голопристанським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованості в сумі 10000000,00 грн, накладено арешт на майно, що належить боржнику, зокрема: земельну ділянку, площею 8,74 га, розташовану на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області кадастровий номер 6522383500:09:001:0500, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.71 т.1). Як вбачається з Акту про проведення електронних торгів від 18.10.2018 року, з метою реалізації вказаного арештованого майна 10.09.2018 Державним підприємством "СЕТАМ" проведено електронні торги з реалізації лота №299267: земельна ділянка, несільськогосподарського призначення, площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0500, розташована на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області за стартовою ціною у розмірі 708825,00 грн. Переможцем торгів визначено ОСОБА_1 за ціною продажу 1516900,0 грн, які сплачено переможцем аукціону на депозитний рахунок Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с.72 т.1). На підставі вищезазначеного акту приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. 13.11.2018 року за реєстровим номером №2755 видано ОСОБА_1 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (а.с.61), запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №28891888 від 13.11.2018 (а.с.63 т.1). При апеляційному розгляді 26.10.2021 року до матеріалів справи було долучено за клопотанням представника ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, проти якого не заперечувала представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петрова О.О., графічні матеріали з публічної кадастрової карти, які підтверджують той факт, що спірна земельна ділянка перебуває у межах 2-х кілометрової прибережної смуги Чорного моря та на відстані від Чорного моря менше ніж 100 метрів. Проти вказаного факту представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петрова О.О. не заперечувала. Нормативно-правове обґрунтування За положеннями ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.125 вказаного Кодексу право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності земельної ділянки оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Частиною 1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Правовідносини у цій справі регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ч.3 ст.10 вказаного Закону державний реєстратор зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Правова природа договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України). Згідно зі ст.ст.4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до вимог ст.60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів з урахуванням містобудівної документації. Згідно із ст.88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Отже, наведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги. Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст.ст.50, 54 Закону України "Про землеустрій". Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Із негаторним позов позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. За змістом статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Норми ст.ст.15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому. Відповідно до положень норм ст.ст.16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно є правильним по суті. Відповідно до ч.1 ст.58 ЗК України та ст..4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції. Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Відповідно до ст.59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до ч.4 ст.84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством. Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями ч.2 ст.59 ЗК України. Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України). З огляду на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.02.2017 року у справі №654/2693/16-ц, яке набрало законної сили, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що вказаним рішенням суду спірна земельна ділянка повернута у державну власність (ст.78 ЗК України), право на яку за ст.84 Земельного кодексу України реалізується державою через органи державної влади, відповідно до повноважень, визначених цим кодексом. Як обґрунтовано зазначив суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу, що суперечить вимогам ч.1 ст.116 ЗК України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Тому, державний реєстратор, в порушення вимог чинного законодавства, не перевіривши та не уточнивши належним чином подані відповідачем ОСОБА_2 документи, без рішення уповноваженого органу зареєстрував за останнім право власності на спірну земельну ділянку, внаслідок чого було порушено інтереси держави, оскільки з її власності вибула земельна ділянка площею 8,74 га. Відтак рішення державного реєстратора по державній реєстрації права приватної власності на зазначену земельну ділянку, а в подальшому і права користування земельною ділянкою, прийняті державним реєстратором, є незаконними, а тому позовні вимоги в частині скасування рішень державного реєстратора №39430455 від 30.01.2018 та №41938158 від 06.07.2018 з одночасним припиненням права власності підлягають задоволенню в повному обсязі Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 на дев`ять окремих земельних ділянок, та в подальшому об`єднання цих самих земельних ділянок в одну, змінився кадастровий номер спірної земельної ділянки на 6522383500:03:001:0500. При цьому загальна площа земельної ділянки, її конфігурація залишилася незмінною. Тобто земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 та земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:03:001:0500 є однією і тою самою земельною ділянкою. У своєму позові позивач просить визнати недійсними прилюдні електронні торги та акт про проведені електронні торги спірної земельної ділянки, проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, суть предмету і підстави позову зводиться до встановлення нікчемності вчиненого правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Адже у своєму позові позивач посилався на те, що Голопристанським районним судом у справі № 654/2693/16-ц встановлено та підтверджено апеляційним та касаційним судами, що земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:09:001:0004 знаходиться в прибережній захисній смузі, відстань від урізу води Чорного моря складає 93,67 - 95,98 метри, що унеможливлює їх відведення у приватну власність в силу ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України. Тобто, по суті позивач вказував на нікчемність вчиненого правочину й застосування його наслідків. Отже, нікчемність правочину купівлі-продажу спірної земельної ділянки на публічних торгах підтверджується невідповідністю такого правочину вимогам закону, а саме ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України. Відтак, недійсність угоди про відчуження спірної земельної ділянки, яка не підлягає виділенню у приватну власність, прямо визначена приписами ЗК України, Водного Кодексу України, а тому договір купівлі-продажу земельної ділянки на електронних торгах є нікчемним в силу закону. Висновки суду апеляційної інстанції З урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту порушених прав (постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц) апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у цій справі позивач пред`явив саме негаторний позов, обравши спосіб захисту порушеного права скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та зобов`язання ОСОБА_1 повернути її у власність держави, про те, що ефективним способом захисту порушеного права є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення державного реєстратора №44017405 від 13.11.2018 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та зобов`язання ОСОБА_1 повернути її у власність держави. Одночасно суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та акту про проведені електронні торги спірної земельної ділянки. Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та є такими, що висновків суду не спростовують. Зокрема, не приймаються до уваги посилання скаржника на відсутність доказів на підтвердження права власності держави на спірну земельну ділянку, на вихід суду за межі позовних вимог, а також на незазначення судом норми матеріального права, якою передбачено нікчемність договору, та необхідність застосування за вимогами позивача віндикаційного позову, а не негаторного. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що системний аналіз ст.61 ЗК України, ст.89 ВК України та п.2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434) дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц міститься висновок про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст.391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц. Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. У цій справі позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилався на відповідні положення ЗК України, ВК України, ст.ст.203, 215, 317, 328, 393 ЦК України. Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач пред`явив саме негаторний позов. Адже відповідна юридична кваліфікація позивачем позовної вимоги про повернення спірної земельної ділянки водного фонду дає підстави для такого висновку. Крім того, слід залишити поза увагою й посилання скаржника на неврахування судом встановленої законом непорушності права власності (ст.321 ЦК України) та практики ЄСПЛ з питання застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що у цій справі за встановлених обставин дотримано принципу правомірного втручання у право мирного володіння спірними земельними ділянками, зокрема легітимну мету такого втручання та пропорційність цій меті повернення ділянок законному володільцеві. Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Петрової Олени Олександрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 березня 2021 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 28 жовтня 2021 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.А. Кузнєцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська