Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/3170/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3170/21 пров. № А/857/17843/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Большакової О.О., Кушнерика М.П., з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 500/3170/21 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови від 24.05.2021 року (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Подлісною І.М. в м. Тернополі Тернопільської області 17.08.2021 року), - ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі позивач, Головне управління) звернулось з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі Відділ ПВР, відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Головним управлінням вжито достатніх заходів, передбачених чинним законодавством щодо виконання вказаного рішення суду першої інстанції, проте виконання цього судового акта є неможливим через поважні причини, передбачені відмовою Сектора із соціально-гуманітарних питань Держаної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України (далі Державна установа). Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Сторони згідно положень частин 1 та 2 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, що відповідно до частини 3 даної правової норми не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що 05.12.2019 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Наконечною І.В., винесено постанову про відкриття провадження ВП № 60797842 по примусовому виконанню виконавчого листа № 500/706/19, виданого 03.12.2019 року Тернопільським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління провести ОСОБА_1 з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103). Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та передбачено стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. 27.12.2019 на адресу Відділу ПВР надійшло повідомлення від 23.12.2019 № 12347/07-01 Головного управління, де зазначено, що рішення суду не виконано Головним управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області з поважних причин. З метою забезпечення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, 30 жовтня 2019 року Головне управління листом № 11103/03-20 звернулося до Державної установи щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на виконання Постанови №

103. До листа № 11103/03-20 долучено список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з 01.01.2016 року, до якого включено ОСОБА_1 . У наданні Головному управлінню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи відмовлено з підстав скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва пунктів 1, 2 та 3 Постанови №

103. Враховуючи, що органи Пенсійного фонду правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не мають, Головне управління звернулось до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. 10.01.2020 на адресу Відділу ПВР надійшла заява Головного управління від 27.12.2020 № 12617/07-01 з проханням про звернення до суду із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання. 04.02.2019 державним виконавцем подано заяву до Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області № 500/706/19. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 по справі № 500/706/19 у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення відмовлено. 13.08.2020 року державним виконавцем на адресу боржника повторно направлено вимогу виконати рішення № 500/706/19 Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 та зобов`язано боржника виконати рішення суду з наданням підтверджуючих документів протягом 10 робочих днів. 07.09.2020 на адресу Відділу ПВР надійшло повідомлення Головного управління від 31.08.2020 № 1900-0702- 5/13059 про те, що за відсутності інформації про розмір грошового забезпечення з якого слід провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 неможливо виконати рішення суду. 18.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. Одночасно зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду, про що негайно повідомити (з наданням підтверджуючих документів) державного виконавця Відділу ПВР та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Рішенням від 16.12.2020 № 500/3341/20 Тернопільського окружного адміністративного суду в задоволенні позову Головного управління до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанови державного виконавця Відділу ПВР від 18.09.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні ВП № 60797842, відмовлено. Вимогою державного виконавця від 14.01.2021 боржника зобов`язано виконати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2019 року. Інформація про виконання рішення суду на адресу Відділу не надходила. На підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 24.05.2021 винесено постанову про накладення на боржника повторного штрафу в розмірі 10200 грн. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів поважності невиконання судового рішення у встановлений виконавцем строк у постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 до винесення постанови про накладення штрафу від 24.05.2021 позивачем не надано. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З матеріалів справи встановлено, що з метою виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду Головне управління листом від 30.10.2019 № 11103/03-20 звернулось до Державної установи» щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , про що Головним управлінням повідомлено державного виконавця листом від 27.12.2019 № 12617/0701. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі Порядок № 45). Відповідно до п. 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Порядку № 45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі ліквідації зазначених державним органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України. Таким чином Кабінет Міністрів України врегулював спірні правовідносини пов`язані з перерахунком пенсій військовослужбовців та деяких інших осіб згідно Законом № 2262-ХІІ, визначив механізм, порядок та строки перерахунку пенсії, а також порядок та строки виплати перерахованих пенсій. Оскільки ОСОБА_1 (позивач у справі № 500/706/19) перебував на обліку в УМВС України в Тернопільській області, Головне управління на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/706/19, відповідно до Порядку № 45, 30.10.2019 включило ОСОБА_1 в списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та направило до Ліквідаційної комісії УМВС України, яка на час здійснення перерахунку була таким уповноваженим органом. Згідно листа Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2017 № 4019/02/22-2017 визначено, що повноваження з видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України звільненим зі служби, покладається на ліквідаційні комісії ГУМВС (УМВС) в областях та м. Києві. В свою чергу, Пенсійний фонд України 28.03.2017 на підставі вищезазначеного листа МВС України довів до відома головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві про те, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України проводиться на підставі довідок про грошове забезпечення, виданих ліквідаційними комісіями ГУМВС (УМВС) в областях та м. Києві (ліквідаційними комісіями). Станом на час виникнення спірних правовідносин у Міністерстві внутрішніх справ України таким органом визначено Департамент персоналу з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту. При цьому, на виконання пунктів 31, 32, 33 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2015 № 878, з метою забезпечення своєчасного та якісного обслуговування пенсіонерів системи органів внутрішніх справ безпосередньо за місцем їх проживання відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.09.2018 №787 «Про організаційно-штатні зміни в МВС» при Державній Установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України» з 01 лютого 2019 року створено сектор із соціально-гуманітарних питань. В оперативному підпорядкуванні управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань Департаменту персоналу МВС є сектор із соціально-гуманітарних питань Державної установи, який не є правонаступником Ліквідаційної комісії. Із дня початку роботи сектор організовує та проводить роботу, в т.ч. щодо ведення обліку пенсіонерів МВС, підготовки інформації для оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій та для призначення пенсій по втраті годувальника членам сім`ї. Водночас, Головним управлінням до листа №11103/03-20 долучено список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з 01.01.2016, до якого включено ОСОБА_1 . Відтак, у наданні «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» було відмовлено, з підстав скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, пунктів 1, 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Враховуючи, відмову Сектору із соціально-гуманітарних питань Держаної установи надати Головному управлінню необхідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а також, що органи Пенсійного фонду правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не мають, Головне управління, 10.12.2019 звернулось до суду із заявою про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , яке на той час, було не виконано. За наслідками розгляду заяви, Тернопільський окружний адміністративний суд в задоволення її роз`яснення відмовив. Таким чином, Головним управлінням, за відсутності інформації про розмір грошового забезпечення з якого слід провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вжито усіх можливих заходів щодо обов`язкового виконання рішення суду в адміністративній справі № 500/706/19. Зазначене відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19. Так, в даній постанові Верховний Суд вказав на нерозривну пов`язаність моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу та обов`язку пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача. Також, слід звернути увагу на те, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність. Приписами абзацу другого пункту 1 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 визначено, що Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення). Отже, неможливість виконання судового рішення за відсутності довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка готується уповноваженим органом з якого особи були звільнені зі служби, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18). Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення. Згідно частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Відтак, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Таким чином, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі № 420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Головним управлінням вжито достатніх заходів, передбачених чинним законодавством, щодо виконання рішення суду, проте виконання даного судового акта є неможливим через поважні причини, передбачені відмовою Сектора із соціально-гуманітарних питань Держаної установи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Невідповідність висновків суду обставинам справи вважається у тому разі, якщо останні встановлені судом повно та згідно з дослідженими ним доказами, проте висновки зі встановлених обставин зроблені невірно. Неправильне застосування матеріального права має місце у разі застосування неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене тлумачення. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції у справі, що розглядається не надав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 229, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 500/3170/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 24 травня 2021 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 60797842, про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штрафу у розмірі 10200,00 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 28.10.2021