Постанова 4855 № 640/23280/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23280/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Кузьмінської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Національної академії наук України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Національної академії наук України, Конкурсної комісії на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Аграрне» інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва» Національної академії наук України, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Національної академії наук України, Конкурсної комісії на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Аграрне» інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва» Національної академії наук України, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича, в якому просив: - вжити вказані заходи забезпечення позову шляхом зупинення реєстраційної дії про державну реєстрацію змін до відомостей про Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва НААН» Національної академії аграрних наук (далі - ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН») від 14 липня 2021 року №1004471070036000425, виконаної державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем. Вказана заява обґрунтована тим, що заявник виконує обов`язки директора ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» на підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 26 лютого 2020 №64-к. Однак, 14 липня 2021 року державним реєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. проведено державну реєстрацію скасування відомостей про підприємство №1004479950035000425 та державну реєстрацію змін до відомостей про ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» на підставі рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1004471070036000425, а саме, змінено керівника ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» із заявника на ОСОБА_2 шляхом скасування відомостей щодо ОСОБА_1 , як керівника ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» та внесення відомостей щодо ОСОБА_2 як керівника ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН». На думку заявника, з огляду на незаконне призначення керівника ДП «ДГ «Аграрне» IP НААН» до органів державної реєстрації, незаконність таких змін, наявні підстави для забезпечення позову. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Забезпечено позов до подання позовної заяви та в разі подачі позову, до вирішення справи по суті, шляхом зупинення реєстраційної дії про державну реєстрацію змін до відомостей про Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва НААН» Національної академії аграрних наук від 14 липня 2021 року №1004471070036000425, виконаної державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем. В апеляційній скарзі Національна академія наук України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач, звертаючись до суду з вказаною заявою надав сфальшовані документи та неправдиві відомості, так як рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.07.2021 у справі №623/1856/21 cкасовано рішення Комісії по трудових спорах ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» від 30 квітня 2021 року та посвідчення №01/2021 від 14 травня 2021 року. У відповідності до вказаного рішення Комісії по трудових спорах ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» ніколи не створювалась на цьому підприємстві та така комісія не наділена повноваженнями щодо поновлення або звільнення працівників. До того ж, на думку апелянта, судом першої інстанції не було досліджено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі №520/8821/21, яким визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної Виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ципченко Вікторії Вікторівні від 14.05.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 65437658. Скасовано реєстраційну дію державного реєстратора Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Губанової Наталії Іванівни від 17.05.2021 року, номер запису 1004471070032000425 «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій». Також посилання позивача на Наказ Міністерства юстиції України №2705/5 від 29 липня 2021 року, яким скасовано реєстраційну дію від 21 травня 2021 року №1004471070034000425 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», є також безпідставним, з огляду на ухвалу Лозівського районного суду Харківської області у справі №629/1637/21 від 17.08.2021. Оскільки позивачем не доведено існування жодної із обставин, передбачених статтею 150 КАС України за наявності яких суд може вжити заходи щодо зупинення реєстраційної дії, тому така заява не підлягає до задоволення. 25 жовтня 2021 року від Національної академії наук України надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Інші сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як свідчать копії матеріалів справи, ОСОБА_1 виконує обов`язки директора ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» на підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 26 лютого 2020 року №64-к. На офіційному веб-сайті Національної академії аграрних наук України http://naas.gov.ua/ 10 вересня 2020 року розміщене оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади директора підприємства. 09 грудня 2020 року відбулося засідання Конкурсної комісії на вказану посаду, за результатами якого прийнято рішення вважати переможцем конкурсу ОСОБА_3 . Відповідно, 09 грудня 2020 року в.о. президента Національної академії наук України Ю.О. Лупенко за № 449-к ОСОБА_3 призначено на посаду директора ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» з 10 грудня 2020 року. У подальшому, комісією по трудових спорах ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» на підставі рішення від 14 травня 2021 року видано посвідчення №01/2021, за яким вирішено: 1) визнати таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та не підлягає виконанню наказ Національної академії аграрних наук України № 448-К від 09.12.2020 про увільнення від виконання обов`язків директора підприємства ОСОБА_1; 2) зобов`язати підприємство погоджувати із профспілковим комітетом звільнення працівників в тому числі директора; 3) заборонити будь-яким державним реєстраторам (суб`єктам державної реєстрації), які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації, перереєстрації, внесення змін відносно прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління підприємства уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, у тому числі керівника (директора), виконуючих обов`язки та тимчасово виконуючих обов`язки керівника юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені підприємства без письмової згоди профспілкового комітету підприємства; 4) зобов`язати внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яким державним реєстраторам реєстраційний запис щодо виконуючого обов`язки керівника підприємства ОСОБА_1, запис про уповноважену особу представляти без довіреності підприємство ОСОБА_1 Не зважаючи на ці рішення, 14 липня 2021 року державним реєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. проведено державну реєстрацію скасування відомостей про підприємство №1004479950035000425 та державну реєстрацію змін до відомостей про ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» на підставі рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1004471070036000425, а саме, змінено керівника ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» із заявника на ОСОБА_2 шляхом скасування відомостей щодо ОСОБА_1 , як керівника ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН» та внесення відомостей щодо ОСОБА_2 як керівника ДП «ДГ «Аграрне» ІР НААН». Вказане рішення про державну реєстрацію прийнято на підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 07 липня 2021 року за №262-к «Про увільнення від виконання обов`язків» та на підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 08 липня 2021 року за №263-к «Про покладення виконання обов`язків». Не погоджуючись з таким рішеннями відповідач та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та оскільки така заборона носить тимчасовий характер, не скасовує оскаржувані рішення відповідачів, а спрямована на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі і забезпечення його виконання, тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. У відповідності до вимог частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або - очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Згідно частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України). При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. У той же час, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Подаючи заяву про забезпечення позову позивач посилається на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оскільки з огляду на постійний характер змін відповідачами відомостей про ДП «ДГ «Аграрне» IP НААН» шляхом звернення незаконно призначеного керівника ДП «ДГ «Аграрне» IP НААН» до органів державної реєстрації, незаконність таких змін, здійснюючи співвідношення від настання правових наслідків вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також наслідки зупинення реєстраційної дії, заява про забезпечення позову є обґрунтованою. Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову. У той же час, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках. Так, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 та від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18 щодо «очевидності» ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом. Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Тобто, сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку. У даному випадку, забезпечення позову шляхом зупинення реєстраційної дії фактично, зводиться до порушення відповідачем приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» внаслідок чого відбулася реєстрація зміни керівника. Відтак, у разі вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб шляхом зупинення реєстраційної дії про державну реєстрацію змін до відомостей про Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва НААН» Національної академії аграрних наук від 14 липня 2021 року №1004471070036000425, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України. Обставин щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі не встановлено. Таким чином, дослідивши встановлені обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову відповідно до положень ст. 150 КАС України. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм права, що призвело до невірного по суті вирішення питання, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви про забезпечення позову - слід відмовити. Керуючись ст. ст. 150, 312, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Національної академії наук України - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної академії наук України, Конкурсної комісії на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Аграрне» інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва» Національної академії наук України, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук