Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/91/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/91/21 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 26 квітня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлій О.О., Шляхтицький О.І., розглянувши в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії від 07 грудня 2020 року № 161 на заміну рішення № 156 від 23.11.2020 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок ОСОБА_1 пенсії № 156050004950 від 12 листопада 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію (з урахуванням виплачених сум) з 01 жовтня 2019 року (з моменту призначення пенсію) ОСОБА_1 за довідкою ПП «РУДНИК» № 156 від 04.08.2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію (з урахуванням виплачених сум) з 01 жовтня 2019 року (з моменту призначення пенсію) ОСОБА_1 за довідкою від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства ЛНР «ЦЕНТРОУГОЛЬ»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію (з урахуванням виплачених сум) з 01 жовтня 2019 року (з моменту призначення пенсію) ОСОБА_1 за довідками від 01.10.2020 345/19-15 та № 346/19-15, виданих «Донецьким національним технічним університетом»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію (з урахуванням виплачених сум) з 01 жовтня 2019 року (з моменту призначення пенсію) ОСОБА_1 , як шахтарю відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №3091 від 01.09.2008. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 років 6 місяців 16 днів пільгового стажу роботи він почав набувати з 01.03.1993 року та впродовж всієї трудової діяльності працював шахтарем безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах по видобутку корисних копалин, підтвердженням чого є записи в трудовій книжці, довідки про особливий характер роботи, інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу, накази, висновки про проведення атестації робочих місць, довідка про спуск, довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або записів в ній, історичні довідки та особисті картки шахтаря. Позивачем до ГУ ПФУ в Одеській області було надано довідки № 156 від 04.08.2020 року, від 29.07.2020 № 1352, від 01.10.2020 345/19-15 та № 346/19-15, які складені відповідно до вимог додатку № 1 Порядку № 22-1 та з їх змісту вбачається, що їх складено на підставі особових рахунків, містять загальний розмір заробітної плати, в них немає розбіжностей та оформлені належним чином. При цьому, у спірному рішенні відповідач не наводить інформацію, що на виконання ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 він призначав та проводив перевірку довідок з метою встановлення дійсності та правомірності їх видачі. В той же час, відповідач розпоряджається повною та правдивою інформацією щоб перерахувати пенсію позивачу за наданими довідками, а відмова свідчить про зловживання з боку пенсійного органу. Крім того, відповідачем не дотримано вимоги, передбачені ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що є підставою для визнання дій протиправними. Відповідач проти позову заперечував. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07 грудня 2020 року №

161. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 19 листопада 2020 року № 9744, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок) та витрати у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) на правову допомогу.. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ПФУ в Одеській областіподанодо суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не звернув уваги на те, що з урахуванням ч. 1 ст. 40, ч. 5 ст. 45, п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону № 1058 та п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.12.2005 № 22-1, позивачу було відмовлено в обчисленні пенсії з урахуванням заробітної плати по 30.06.2000 згідно довідки від 29.07.2020 № 1352 видану філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центроуголь», оскільки провести перевірку вищезазначеної довідки немає можливості, у зв`язку з тим, що підприємство, яке її видало, розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Окрім того, рішенням позивачу до пільгового стажу не зараховано періоди роботи зазначених у довідці від 04.08.2020 № 156, виданої приватним підприємством «РУДНИК» та періоди навчання згідно довідок від 01.10.2020 № 345/19-15 та від 01.10.2020 № 546/19-15, щодо підтвердження періоду навчання, виданих „Донецьким національним технічним університетом". Отже законних підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління від 07.12.2020 № 161 на заміну рішення від 23.11.2020 № 156 про відмову в перерахунку пенсії із заробітної плати по 30.06.2000 відповідно до ч.1 ст. 40 Закону № 1058 не має. Підставою для врахування заробітної плати за період роботи до 30 червня 2000 року є довідка встановленого зразка (додаток 1 до Порядку №22-1) із відомостями щодо заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року, за умови підтвердження відомостей, зазначених у такій довідці, первинними документами. Надана позивачем довідка не містить відомостей про заробітну плату за 60 місяців підряд по 30 червня 2000 року, тому вони не можуть вважатися належними документами для застосування ч. 1 ст. 40 Закону №1058. Окрім того, підставою для відмови у врахуванні довідки від 29.07.2020 № 1352 виданої філіалом шахти „Новопавлівська" державного унітарного підприємства ЛНР, - немає можливості, у зв`язку з тим, що відомості, зазначені у такій довідці, не можуть бути підтверджені первинними документами. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058 за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відтак, підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами є обов`язковою умовою для врахування такої довідки. Відповідно до наданої позивачем довідки, первинні документи, на підставі яких видана така довідка, зберігаються за адресою (надалі мовою оригіналу); г. Хрустальный (г. Красний Пуч) 94509 Филиал „Шахта" Новопавловская" ГУП ЛНР „ЦЕНТРУГОЛЬ". Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207 (надалі - Закон №1207) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно до Указу Президента України від 07 лютого 2019 року "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" м. Хрустальний Луганської області є тимчасово окупованою територією. Враховуючи вищевикладене, а також те, що де-факто м. Хрустальний Луганської області є непідконтрольною територією з 2014 року, Головне управління з об`єктивних причин не може здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких філіалом шахти „Новопавлівська" державного унітарного підприємства ЛНР видана довідка про заробітну плату від 29.07.2020 № 1352. Що ж стосується довідки від 04.08.2020 № 156, виданої приватним підприємством „РУДНИК" та довідок від 01.10.2020 № 345/19-15 та від 01.10.2020 № 346/19-15, щодо підтвердження періоду навчання, виданих „Донецьким національним технічним університетом" представник відповідача зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.31.2014 № 595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами з території, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню. Таким чином, Головне управління діяло в порядку, в межах і спосіб, передбачений Конституцією і законами України. Фактично апеляційна скарга обґрунтована аналогічними відзиву на позовну заяву обставинами. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про перерахунок пенсії, до якої додано копію паспорту, довідки про взяття на обліку, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 156 від 04.08.2020 року, виданої ПП «Рудник», історичної довідки від 01.10.2020 № 345/19-15, щодо підтвердження періоду навчання, довідки про заробітну плату по 30.06.2000 від 20.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства ЛНР (а.с. 233 т. 1). 23 листопада 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області винесено рішення № 156, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зокрема в обчисленні пенсії з урахуванням заробітної плати по 30.06.2000, згідно довідки від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства ЛНР «Центроуголь», оскільки провести перевірку довідок немає можливості, у зв`язку з тим, що підприємство, яке їх видало розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Окрім цього, повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами з території, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню (а.с. 232 т. 1). 07 грудня 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заміну рішення від 23.11.2020 № 156, винесено рішення № 161, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зокрема в обчисленні пенсії з урахуванням заробітної плати по 30.06.2000, згідно довідки від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства Луганської ЛНР, оскільки провести перевірку довідок немає можливості, у зв`язку з тим, що підприємство, яке їх видало розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Окрім цього, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи зазначені в довідці від 04.08.2020 № 156, виданої приватним підприємством «Рудник» та періоду навчання згідно довідок від 01.10.2020 № 345/19-15 та №346/19-15, виданих «Донецьким навчальним технічним університетом», оскільки відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами з території, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню (а.с. 230 т. 1). Не погоджуючись з прийнятими пенсійним органом рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, застосувавши загальні принципи («Намібійські винятки») сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, посилаючись при цьому на те, що позивач не позбавлений права на отримання пенсії через відсутність можливості у нього надання відповідних довідок внаслідок знаходження архіву на тимчасово непідконтрольній українській владі території виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті наданих позивачем довідок від 29.07.2020р. № 156 ПП «Рудник» про підтвердження наявного трудового стажу для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, від 29.07.2020р. № 1352 філіалу шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства Луганської ЛНР щодо заробітної плати згідно довідки, а також від 01.10.2020р. № 345/19-15, №346/19-15 Донецького навчального технічного університету про періоди навчання з підстав видачі цих довідок на території, яка не контролюється Українською владою та відсутністю можливості провести перевірку відповідності змісту довідок первинним документом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як встановлено ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гарантоване паво громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, як передбачено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. В силу приписів ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією. Статтею 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку. У разі якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала менший період, ніж передбачено частиною першою цієї статті, середньомісячний заробіток визначається за фактичний період роботи шляхом ділення загальної суми заробітку за цей період на число місяців у ньому. Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п`ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується заробіток у розмірі не більше двох тарифних ставок (окладів). У разі призначення пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У відповідності з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). За визначенням п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться:відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону (ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Питання документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, врегульовано розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проаналізувавши приписи якого можна дійти висновку, що до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документ про стаж роботи, документ про підтвердження заробітної плати, тощо. Згідно п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Отже, підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки. Колегією суддів встановлено, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 07 грудня 2020 року № 161, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зокрема в обчисленні пенсії з урахуванням заробітної плати по 30.06.2000, згідно довідки від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства Луганської ЛНР, оскільки провести перевірку довідок немає можливості, у зв`язку з тим, що підприємство, яке їх видало розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Окрім цього, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи зазначені в довідці від 04.08.2020 № 156, виданої приватним підприємством «Рудник» та період навчання згідно довідок від 01.10.2020 № 345/19-15 та № 346/19-15, виданих «Донецьким навчальним технічним університетом», оскільки відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами з території, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню (а.с. 230 т. 1). Відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 в обчисленні пенсії з урахуванням заробітної плати по 30.06.2000р., згідно довідки від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства Луганської ЛНР, та в зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи зазначені в довідці від 04.08.2020 № 156, виданої приватним підприємством «Рудник» та період навчання згідно довідок від 01.10.2020 № 345/19-15 та №346/19-15, виданих «Донецьким навчальним технічним університетом», послався на те, що вказані довідки видані на території, яка не контролюється Українською владою та відсутня можливість провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Про аналогічні підстави для відмови врахування зазначеної вище довідки вказано також й у апеляційній скарзі. Між тим, колегія суддів такі доводи ГУ ПФУ в Одеській області вважає хибними, оскільки як вірно зауважував суд попередньої інстанції у своєму рішенні, Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р., м. Хрустальний віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Відтак, дослідивши доводи сторін, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про неможливість врахування наданої позивачем довідки від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства ЛНР «Центроуголь» про заробітну плату по 30.06.2000р. через те, що остання підписана посадовими особами підприємств окупаційної влади, та вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що відсутність у позивача можливості надати відповідну довідку внаслідок знаходження архіву на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не позбавляє позивача права на отримання пенсії. Отже, неврахування довідок є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення. Висновки суду першої інстанції у даній справі з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 360/1628/17, від 23 грудня 2019 року у справі № 235/2773/17 та від 04 березня 2020 року у справі № 235/2008/17, від 08 квітня 2020 року у справі №242/1568/17. Судова колегія наголошує на тому, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих) підстав. Згідно наявних в матеріалах справи копій сторінок з трудової книжки ОСОБА_1 , підтверджується його робота на підземних роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, в періоди, зазначені в довідці від 04.08.2020 № 156, виданої приватним підприємством «Рудник», що дає право на зарахування такого періоду до пільгового стажу (т. 1а.с. 47, 201-205). В свою чергу, як вбачається з довідок від 01.10.2020 № 345/19-15 та № 346/19-15, виданих «Донецьким навчальним технічним університетом» ОСОБА_1 з 01.09.1986 року був зарахований студентом 1 курсу денної форми навчання та з 08.06.1987 року був відрахований; з 01.09.1987 року був зарахований студентом 1 курсу денної форми навчання, з 04.07.1988 року була надана академічна відпустка, з 22.08.1989 року повернувся з академічної відпустки на денну форму навчання, з 20.12.1991 року був переведений на 4 курс заочного відділення, 28.06.1994 року був відрахований із складу студентів у зв`язку із закінченням навчання (т. 1а.с. 48-49). Як встановлено п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. У відповідності до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Згідно абз.1 п.26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 року № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців. Отже, зарахування періоду навчання до пільгового стажу у повній мірі залежить від того, чи була особа працевлаштована протягом трьох місяців після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, проте вказані обставини не були досліджені відповідачем, суб`єктом владних повноважень. За приписами ч.1 ст.44 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Пунктом 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Згідно з п.п. 4.2, 4.3 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру копія якої зберігається у пенсійній справі. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку. В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Отже, прийняттю рішення про перерахунок пенсії передує процедура перевірки пенсійним органом заяви про призначення пенсії та документів поданих до неї. Враховуючи встановлені спірні обставини та наведені приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає ґрунтовним висновок суду першої інстанції стосовно протиправності дій Головного управління ПФУ в Одеській області щодо не прийняття довідок ПП «РУДНИК» № 156 від 04.08.2020 року, від 29.07.2020 № 1352, виданої філіалом шахти «Новопавлівська» державного унітарного підприємства ЛНР «ЦЕНТРОУГОЛЬ» від 01.10.2020 345/19-15 та № 346/19-15, виданих «Донецьким національним технічним університетом», з підстав неможливості їх перевірки, у зв`язку з тим, що підприємство, яке їх видало розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07 грудня 2020 року №

161. В свою чергу, оскільки згідно рішення відповідача від 07.12.2020р. № 161 підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії слугувала неможливість перевірки наданих документів, у зв`язку з тим, що підприємство, яке їх видало розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою та вказане вище спірне у справі рішення не містить будь-яких даних щодо перевірки пенсійним органом дотримання позивачем під час звернення із заявою про перерахунок пенсії, інших вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, враховуючи дискреційність повноважень органу ПФУ щодо нарахування, перерахування та виплати пенсій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у даному випадку підстав для відновлення порушеного права ОСОБА_2 саме шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та подані ним довідки з урахуванням висновків суду, зроблених за наслідками розгляду цієї справи. Колегія суддів вважає, що у даному випадку судом першої інстанції цілком ґрунтовно було застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.04.2020р. по справі № 242/1568/17 з приводу можливості застосування до спірних правовідносин «Намібійських принципів», сформульованих у рішенні Міжнародного суду ООН та європейського Суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки їх неприйняття призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення, як громадянину. Який працював на роботах зі шкідливими умовами праці. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Апелянтом не доведено правомірності прийняття ним рішення від 07.12.2020р. №161. Відповідно до пп. в) п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається з: - розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. 28.07.2021р. (вхід.№16328/21) від ОСОБА_1 за підписом представника адвоката Сластнікової Г.О., надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому просить стягнути з відповідача на користь олійника С.М. витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., надану згідно додаткової угоди до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 28.07.2020р. Вирішуючи дане питання, колегія суддів виходить з наступного. Так, ч.1, п. 1 ч.3 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі статтею 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Як свідчать матеріали справи, до суду у підтвердження отримання ОСОБА_1 правничої допомоги під час апеляційного розгляду даної справи надано наступні документи: додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 28.07.2021р., розрахунок відповідно до додаткової угоди затверджений адвокатом Сластніковою Г.О. та погоджений ОСОБА_1 ; акт виконаних робіт за умовами додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 28.07.2020р. та квитанція. Так, за умовами додаткової угоди від 20.07.2021р. до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 28.07.2020р., сторони домовились про те, що адвокат надає клієнту послуги з представництва в суді апеляційної інстанції. Участь у судових засіданнях, складання процесуальних документів по справі № 420/91/21. За послугу, зазначену у п. 2 даної додаткової угоди гонорар адвоката складає 4000,00 грн. послуга підлягає оплаті в строк не пізніше п`яти днів з дати підписання даної угоди. Оплата відбувається готівкою в приміщенні адвоката, про що клієнту видається розрахункова квитанція. Також, заявником надано розрахунок відповідно до додаткової угоди б/н від 20.07.2021р. укладеної до договору про надання правничих послуг від 28.07.2020р. б/н, який містить перелік наданих адвокатом послуг. У підтвердження оплати до клопотання надано квитанцію. 03.08.2021р. (вхід.№16606/21) від Головного управління ПФУ в Одеській області до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката у даній справі, в обґрунтування якого вказано про необґрунтованість заявленого до відшкодування розміру у сумі 4000,00 грн., кількість годин роботи адвокатом значно завищено. Заявлені до відшкодування витрати на участь у судовому засіданні взагалі є безпідставними, оскільки розгляд справи апеляційним судом здійснювався у порядку письмового провадження, без виклику сторін. Інші витрати, вказані у розрахунку також є необґрунтованими та не підлягають відшкодуванню за рахунок ГУ ПФУ в Одеській області, оскільки не можуть вважатись неминучими, дійсно необхідними. Крім того, відповідач звертає увагу на відсутність жодних доказів, які б свідчили про понесення представником позивача витрат на проїзд до суду. Колегія суддів, проаналізувавши приписи КАС України та наведені сторонами доводи, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, вважає що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню. З матеріалів справи вбачається, що жодних інших дій, крім подання клопотання про розгляд справи в присутності сторони та клопотання про розподіл судових витрат, представником позивача в суді апеляційної інстанції здійснено не було. Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) в якій Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). При цьому, статтею 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19). Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Так, згідно наданого розрахункувідповідно до додаткової угоди б/н від 20.07.2021р. укладеної до договору про надання правничих послуг від 28.07.2020р. б/н, адвокатом було надано наступні послуги: - Складання процесуальних документів (1000,00 грн.), яке передбачає складання та відправлення до П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/91/21 клопотання про прийняття участі в судовому засіданні та клопотання про повернення судових витрат. В вартість входять послуги АТ «Укрпошта», витрати адвоката пов`язані з проїздом з приміщення офісу до відділення пошти та друкарські послуги - Складання промови в суді (2500,00 грн.), яка передбачає ознайомлення з апеляційною скаргою, аналіз відповідності заявлених вимог останній судовій практиці, підготовка промови у суді загальна вартість послуг 2500,00 грн. - Участь у судовому засіданні (500,00 грн.) попередньо розраховано одне судове засідання. В вартість входить проїзд адвоката з приміщення офісу до приміщення суду. Вартість послуги в залежності від кількості судових засідань може змінюватись. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що витрати пов`язані з проїздом з приміщення офісу до відділення та друкарські послуги жодним належним чином не підтверджені. З приводу послуг на складання промови у суді, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд справи здійснювався апеляційним судом в порядку письмового провадження, без виклику сторін до суду. Судова колегія водночас зауважує, що до суду від позивача не надходило ані письмового відзиву на апеляційну скаргу. ані письмових пояснень з приводу доводів апеляційної скарги, тощо. Відтак, обґрунтованість вказаної послуги складання промови у суді, яка передбачала згідно розрахунку ознайомлення з апеляційною скаргою, аналіз відповідності заявлених вимог останній судовій практиці, підготовка промови у суді загальна вартість послуг 2500,00 грн., також не доведено. Також, з огляду на те, що розгляд справи відбувався в порядку письмового провадження без виклику до суду представників сторін, є поза розумним сумнівом безпідставною послуга у вигляді участі у судовому засідання загальною вартістю згідно розрахунку 500,00 грн. Враховуючи викладене, представником позивача значно перебільшено витрати на професійну правничу допомогу, витрачені на представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції. Відтак, оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що лише витрати на професійну правничу допомогу на суму 1000 грн., є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, що відповідає критерію реальності таких витрат, зважаючи при цьому, що саме протиправність рішення відповідача призвело до необхідності позивача звертатись до суду з позовом та звертатись до адвоката за отриманням певних послуг, які були надані, що підтверджується відповідними документами, однак не утому розмірі, про який зазначається у клопотанні про розподіл судових витрат. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі №420/91/21- залишити без змін. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Шляхтицький О.І.