Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/37745/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37745/24 Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І., повний текст судового рішення складено 10.03.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.08.2024 №918060170049; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву від 20.08.2024 року про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши стаж та заробіток відповідно до довідок з окупованих територій, доданих до заяви, з урахуванням висновків суду. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 20.08.2024 позивач звернулась з заявою через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розгляд заяви здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, рішенням якого від 27.08.2024 №918060170049 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. Підставами відмови зазначено надання документів, завірених печаткою донецької народної республіки, яка не є суб`єктом міжнародного права. Наголошує, що позивач надала довідки, які видані органами окупаційної влади, але відомості отримані в них з архівних документів колишнього роботодавця за період, що передував окупації, тож є об`єктивними й достовірними та такими, що підтверджують рівень заробітної плати. Оскільки архівні відомості не були евакуйовані, єдиним можливим способом отримати інформацію є відповідні відомості, надані окупаційною владою. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним, тому звернулась до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволений: - визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.08.2024 №918060170049 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період трудової діяльності, зазначений у довідках про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410 та повторно розглянути заяву від 20.08.2024 про перерахунок пенсії й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, оскільки довідки про заробітну №409, №410 від 19.08.2014 видані підприємством, розташованим на тимчасово окупованій, непідконтрольній українській владі території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 20.08.2024 позивач звернулась із заявою через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До даної заяви долучено довідки про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410, за період роботи з 01.01.1993 по 30.06.2000, які видані донецькою народною республікою. За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, рішенням якого від 27.08.2024 №918060170049 у відповідному перерахунку пенсії позивача відмовлено. За результатами розгляду документів доданих до заяви, довідки про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410, за період роботи з 01.01.1993 по 30.06.2000, які видані донецькою народною республікою не враховано, оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державною влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Будь-який акт (рішення, документ). виданий органами та/або особами, передбаченими ч.3 ст.9 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить записи №11-14 про трудову діяльність позивача за період з 04.02.1993 по 09.10.2000 в Обласному дитячому пульмонологічному санаторії на посаді медичної сестри. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повинно було взяти до уваги інформацію, зазначену у довідках про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410 та здійснити позивачу перерахунок її пенсії з урахуванням заробітної плати, вказаної в цих довідках аби у повному обсязі захистити права позивача на належне пенсійне забезпечення. Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі Закон№1058, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно частини другої статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. На підставі частини четвертої статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 №401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12.12.2002 та №303 від 12.03.2003. Отже, під час обчислення страхового стажу позивача за період її роботи з 01.01.1993 по 09.10.2000 відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058. Абзацом 1 частини 1 статті 40 Закону №1058 встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000. незалежно від перерв. Згідно з абз.4, 5 ч.1 ст.40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до ст.43 Закону №1058 перерахунок пенсій за віком, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абз.1 ч.1 ст.40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. Згідно з ч.ч.1, 3 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відповідно до п.2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про перерахунок пенсії, у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу. Для перерахунку розміру пенсії позивачем надано довідки про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410, за період роботи з 01.01.1993 по 30.06.2000, які видані донецькою народною республікою. Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення пенсійного органу та зі змісту апеляційної скарги відповідача, довідки про заробітну плату №№409, 410 від 19.08.2024 видані підприємством, розташованим на тимчасово окупованій, непідконтрольній українській владі території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому не може бути взята до уваги. Колегія суддів зауважує, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «Намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». Разом з цим у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.10.2018 у справі №235/2357/17. Отже, з огляду на зазначену практику ЄСПЛ, документи, видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв`язку при вирішенні питання щодо перерахунку розміру пенсії. Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Отже, як вбачається з вище встановленого, позивач як підставу для перерахунку пенсії зазначає періоди трудової діяльності на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території. Як докази цього надано довідки про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410, за період роботи з 01.01.1993 по 30.06.2000, які видані донецькою народною республікою. Інформація про отримання заробітної плати в період з лютого 1993 року по червень 2000 р. (включно) відповідає відомостям, трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 щодо трудової діяльності позивачки за період з 04.02.1993 по 09.10.2000 в Обласному дитячому пульмонологічному санаторії на посаді медичної сестри. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що довідки про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410, за період роботи позивача з 01.01.1993 по 30.06.2000, які видані донецькою народною республікою, мають бути враховані для перерахунку пенсії. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.08.2024 №918060170049, та його скасування, і, як наслідок, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період трудової діяльності, зазначений у довідках про заробітну плату від 19.08.2024 №№409, 410 та повторно розглянути заяву від 20.08.2024 про перерахунок пенсії й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька