Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10575/21
від 27.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/10575/21 Суддя в суді І інстанції Тарасишина О.М. Ухвала суду І інстанції постановлена у м. Одеса. Дата постановлення ухвали 26 липня 2021 року. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Миколаєві, директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Миколаєві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Територіальному управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Миколаєві та його директору, а саме: визнання протиправною бездіяльність щодо надання публічної інформації на запит від 26 грудня 2020 року; зобов`язання надати копії наказів про призначення осіб на посади у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Миколаєві. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року залишено без руху позовну заяву, так як в останній не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року повернуто позовну заяву на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу з направлення справи до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо необхідності повернення даного адміністративного позову, так представник позивача є адвокатом, а тому для підтвердження його повноважень достатньо наданого ним ордеру. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не виконано у встановлені строки вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про залишення без руху поданого адміністративного позову, а саме не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача. Внаслідок чого, судом першої інстанції зроблено висновок про повернення позовної заяви, з яким погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; Згідно ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. Колегією суддів встановлено, що позовна заява у даній справі підписана представником позивача Єрмолатіним В.І. При цьому, на підтвердження своїх повноважень, як адвоката та представника позивача, до суду надано ордер на надання правничої (правової) допомоги. Між тим, судом першої інстанції встановлено, що подана позовна заява не містила усієї інформації про представника позивача, а саме реєстраційного номеру облікової картки платника податків (номер і серія паспорта у разі його відсутності). В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви у межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, згідно вищевикладених вимог КАС України, у випадках коли позовна заява подається представником, у ній додатково зазначається відомості стосовно представника, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта. При цьому, вищевказані вимоги КАС України не містять виключень у разі представництва інтересів позивачів адвокатами. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність недоліків у поданій позовній заяві. З іншого боку, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про те, що для підтвердження повноважень адвоката, як представника сторони у адміністративній справі, достатньо ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». В даному випадку, судом першої інстанції не ставились під сумнів повноваження адвоката, як представника позивача у даній справі, а лише встановлено, що до суду не надано усієї необхідної для розгляду справи інформації про адвоката. При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність відповідної інформації для суду є необхідною під час здійснення розгляду адміністративної справи, зокрема, у разі виникнення необхідності постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу з представника позивача, яка є виконавчим документом та має містити відповідну інформацію про представника позивача (ст. 149 КАС України, ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»). Крім того, колегія суддів враховує, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року надано позивачу та його представнику час на усунення виявлених недоліків. Проте, на виконання вимог вказаної ухвали представником позивача направлено на адресу Одеського окружного адміністративного суду клопотання (лист) у якому зазначено, що він бажає допомогти Одеському окружному адміністративному суду стати краще, а як наслідок повідомив суд, що вимога про надання відповідної інформації відносно нього не узгоджується з вимогами КАС України. В свою чергу, колегія суддів вважає, що керуючись Правилами адвокатської етики, для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, адвокат міг та мав надати суду відповідну інформацію з метою унеможливлення настання будь-яких негативних наслідків для свого клієнта. З іншого боку, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до ст. 1 та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Між тим, Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). Проте, колегія суддів вважає, що повертаючи подану представником позивача позовну заяву через її невідповідність вимогам КАС України, судом першої інстанції не допущено надмірного формалізму, так як така позовна заява дійсно не відповідала вимогам КАС України, а позивач та його представник мали можливість усунути виявлені судом недоліки та свідомо не скористались нею. Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи не допущено порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.