Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 639/2432/21(2-а/932/237/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 639/2432/21(2-а/932/237/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року у справі № 639/2432/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Чайки Олексія Леонідовича про визнання протиправними дій, визнання протиправної та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Чайки Олексія Леонідовича, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №781032 від 02.04.2021 та визнати протиправними дії інспектора щодо її прийняття. Позові вимоги обґрунтовані неправомірністю притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову серії ДПО18 №781032 про адміністративне правопорушення від 02.04.2021 про накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за порушення ч.2 ст. 121 КУпАП. Суд встановив, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.121 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи. Суд не проаналізував належним чином та не дослідив достеменно наявність скоєного позивачем правопорушення, яке мало місце, прийняв пояснення останнього як доказ, який має більш вагоме значення, що є неприпустимим в розумінні добросовісного та розсудливого розгляду справи. При цьому скаржник також зауважив, що відсутність доказів відеофіксації правопорушення не повинно розцінюватися судом як підстава для звільнення особи від адміністративної відповідальності. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Чайкою Олексієм Леонідовичем прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №781032 від 02.04.2021, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. на підставі ч.2 ст.122 КУпАП. За змістом означеної постанови позивач 02.04.2021 о 10 год. 50 хв., керував автомобілем марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, який мав технічну несправність (тріщини лобового скла та сколи), що є порушенням вимог п. 31.1 Правил дорожнього руху, З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, вказаною нормою ч.2 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має, зокрема, технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється. Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Положеннями п. 31.4 ПДР визначений перелік технічних несправностей та вимог відповідності, у разі настання яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством. У вказаному переліку відсутня такі обставини як тріщини лобового скла та сколи. Разом з тим, пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» дійсно визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Відповідність вказаній вимозі перевіряється візуально (п. 7.8.1 ДСТУ). Втім, нормами цього ДСТУ не встановлено заборону на експлуатацію КТЗ за наявності сколу чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що наявність тріщин лобового скла та сколів не є забороною для продовження експлуатації транспортного засобу, а тому в даному випадку відсутні підстави для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП. Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з наведених правових норм, на інспектора патрульної поліції покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення, зокрема, за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих. Сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні. У цій справі суб`єкт владних повноважень не виконав покладеного на нього обов`язку та не надав жодного доказу, що б підтверджував факт скоєння адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові. Таким чином, відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим є правильним висновок суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року у справі № 639/2432/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко