Постанова 4816 № 577/140/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року м.Суми Справа №577/140/20 Номер провадження 22-ц/816/1405/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., сторони справи: позивач - керівник Конотопської місцевої прокуратури, діючий в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2021 року в складі судді Кравченко В.О., ухваленого в м. Конотоп, повний текст судового рішення виготовлено 10 лютого 2021 року, в с т а н о в и в: Звернувшись в січні 2020 року до суду із позовом, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, керівник Конотопської місцевої прокуратури просив суд припинити шляхом розірвання договір оренди землі № 496 від 15.08.2017, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 46,6076 га з кадастровим номером 5922086000:02:002:0171, що розташована на території Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області до земель державної власності; стягнути з ОСОБА_1 на користь Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області заборгованість з орендної плати за землю в сумі 426243,01 грн. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір. Свої вимоги мотивує тим, що 15.08.2017 року між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області укладено договір оренди землі, відповідно до якого передано ОСОБА_1 у строкове, платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5922086000:02:002:0171, яка розташована за межами населених пунктів на території Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Договір укладено строком на 7 років. Плата за перший рік користування земельною ділянкою становить 310079 грн. 83 коп., а в наступні роки - 98,360243% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 315249,15 грн. Вказує, що договором визначено строки внесення орендної плати: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Зазначає, що ОСОБА_1 має заборгованість з орендної плати за землю за період з 29 серпня 2018 року по грудень 2019 року в розмірі 426243,01 грн, що свідчить про систематичність її несплати та є підставою для розірвання договору оренди. Необхідність представництва інтересів держави прокурором обґрунтовано тією обставиною, що інтереси держави порушено тим, що місцевим бюджетом недоотримано кошти за використання земельної ділянки державної власності, а органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, яке допускає бездіяльність, що призводить до того, що інтереси держави залишаються не захищеними. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2021 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі №496 від 15.08.2017 року укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 46,6076 га з кадастровим номером 5922086000:02:002:0171, що розташована на території Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 426243 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Сумської області понесені судові витрати в розмірі 13224 грн. 40 коп. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Відтак підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо зобов`язання повернути орендовану земельну ділянку та стягнення на користь орендодавця заборгованості з орендної плати. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів доказів на підставі яких ґрунтується його висновок про систематичність несплати відповідачем орендної плати. Вказує, що посилання позивача на інформацію Конотопського управління ГУ Державної податкової служби в Сумській області № 272/3/18-28-50-10 від 12.12.2019 року не можна вважати належним доказом, оскільки вона стосується ФОП ОСОБА_1 . Наявна у витязі ІКП, що є додатком до вказаного листа інформація, містить відомості щодо несплати відповідачем податків як ФОП, проте не містить відомостей про несплату заборгованості за договором оренди земельної ділянки. Вказує, що наказ ДПС України від 24.12.2012 № 1197 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» не зареєстровано, а тому сформована на підставі нього інформація не може вважатися належним доказом. Крім того, Михайло - Ганнівська сільська рада не наділена повноваженнями щодо формування довідок та обліку платежів. Інших доказів щодо наявної у нього заборгованості за договором оренди землі матеріали справи не містять. Також, суд протиправно відмовив в клопотанні відповідача про відкладення судового засідання, визнавши причини неявки не поважними. Від представника ГУ Держгеокадастру у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з доводами викладеними в ній та зазначає, що суд дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що не сплата чи не своєчасна сплата відповідачем орендної плати за договором оренди землі є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки її власнику. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Від третьої особи Попівської сільради до суду надійшло пояснення з приводу апеляційної скарги, в яких остання також не погоджується з доводами, що викладені в апеляційній скарзі та зазначає, що причиною звернення до суду із зазначеним позовом послугувала багаторічна заборгованість відповідача з орендної плати за землю. Майно боржника державна виконавча служба не розшукала та повернула виконавчий лист. Просять судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Просили розглянути справи без їх участі. Від керівника Конотопської окружної прокуратури відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідач та його представник до суду не прибули, про час та місце проведення розгляду справи належним чином повідомленні за місцем реєстрації постійного місця проживання. Від представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із їх хворобою, проте доказів проходження лікування суду не надано. За таких обставин у апеляційного суду відсутні підстави визнавати причини неявки до суду поважними, а оскільки явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, суд визнає за можливе провести судове засідання без їх участі. Прокурор відділу Сумської обласної прокуратури підтримав судове рішення і просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, пояснив, що оплата судового збору за подання позову здійснена прокуратурою Сумської області, оскільки Конотопська місцева прокуратура не здійснює фінансових операції. Представник ГУ Держгеокадастру у Сумській області також підтримав рішення суду, оскільки відповідач тільки за один рік здійснив оплату оренди землі після проведення аукціону, що є обов`язковою умовою його проведення. Розрахунки заборгованості складені ДФС у Сумській області та Михайло-Ганнівською сільрадою підтверджують заявлений до стягнення розмір заборгованості. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 15.08.2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , що розташована за межами населених пунктів на території Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області, загальною площею 46,6076 га, з кадастровим номером 5922086000:02:002:0171 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 7 років, з орендною платою за перший рік оренди в розмірі 310079 грн. 83 коп., а в наступні роки - 98,360243 % від визначеної нормативно грошової оцінки землі. Орендна плата сплачується на рахунок Михайло-Ганнівської сільської ради в розмірі 98,360243% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України. Внесення орендної плати здійснюється протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Відповідно до п. 11 вказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем оподаткованого (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини щорічної орендної плати. Абзацом 2 пункту 9 договору оренди землі від 15.08.2017 року № 496 орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 в Реєстрі 31.08.2017р. Згідно з повідомленням Конотопського управління Головного управління ДПС у Сумській області від 12.12.2019 року № 272/3/18-28-50-10 за ФОП ОСОБА_1 станом на 11.12.2019 року обліковувалася заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб в розмірі 925431 грн 33 коп., З повідомлення Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 16.12.2019 року № 02-25/292 вбачається, що згідно укладених з ОСОБА_1 договорів оренди землі на рахунок ради було перераховано 18.08.2017р. орендну плату за землю в сумі 670203 грн. 24 коп. за період з 15.08.2017 р. по 14.08.2018 р. Розрахункова заборгованість за даним договором оренди землі станом на 01.01.2020 року складає 426243 грн. 01 коп. Відповідно до повідомлень ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 17.05.2019 року та від 27.05.2019 року останнє не заперечує проти подачі позову Конотопською місцевою прокуратурою Сумської області для представництва інтересів держави в його особі, оскільки самостійно звернутися до суду не має можливості через відсутність коштів на сплату судового збору. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Згідно з п. д ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; Відповідно до п. 34 укладеного між сторонами договору оренди землі від 15.08.2017 року № 496 дія договору припиняється шляхом його розірвання внаслідок несплати, несвоєчасної сплати або неповної сплати орендарем орендної плати. За таких умов колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що несплата, неповна чи несвоєчасна сплата орендної плати є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання. Доводи відповідача, що викладені ним в апеляційній скарзі відносно того, що відповідачем не доведено наявності в нього заборгованості, колегія суддів вважає не спроможними з огляду на те, що вказані обставини спростовуються наявними в справі доказами, зокрема, повідомленнями Конотопського управління ГУ ДПС у Сумській області від 12.12.2019 року № 272/3/18-28-50-10 та Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 16.12.2019 року № 02-25/292 та наданими до них розрахунками. Натомість відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 2 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Разом з тим, відповідач, посилаючись на недостовірність наданих позивачем доказів, щодо виникнення заборгованості, всупереч положень ч. 3 ст. 12, ч. 2 ст. 81 ЦПК України не надав до суду доказів на спростування наявної в нього заборгованості та не спростував наявної в доказах інформації. Саме посилання відповідача на те, що інформація, яка зазначено в повідомленні Конотопського управління ГУ ДПС у Сумській області від 12.12.2019 року № 272/3/18-28-50-10 стосується не фізичної особи ОСОБА_1 , а ФОП ОСОБА_1 , не заслуговує уваги, бо наведений в цьому документі розмір заборгованості стосується боргу з орендної плати саме фізичних осіб, а тому є переконливим доказом про заборгованість за тривалий період, через систематичну несплату орендної плати починаючи з серпня 2018 року в порядку визначеному договором, яку останній мусив перераховувати до місцевого бюджету. Доводи відповідача стосовно того, що Михайло - Ганнівська сільська рада не наділена повноваженнями щодо формування довідок та обліку платежів з орендної плати є не переконливими, з огляду на те, що остання, як суб`єкт органу місцевого самоврядування, має право вести облік грошових надходжень до свого місцевого бюджету, розпорядником якого вона виступає згідно ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За таких обставин, колегія суддів визнає висновки суду першої інстанції про виникнення підстав для припинення дії договору оренди землі шляхом його розірвання та повернення орендованої земельної ділянки є законними, обґрунтованими і доводяться матеріалами справи. Однак, задовольняючи вимогу, суд допустив неправильно викладений спосіб захисту вимоги в абзаці 2 резолютивній частині рішення, тому відповідно до ч.4 ст.376 ЦПК України колегія суддів його змінює. Разом з тим, колегія суддів визнає за необхідне, на підставі ч.4 ст.367 ЦПК України вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки звертаючись до суду з даним позовом, прокурором було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі від 15.08.2017 року № 496, але заявляючи вказану вимогу, прокурор не звернув увагу на те, що фактично ГУ Держгеокадастру у Сумській області не є належним позивачем за вказаною вимогою, оскільки вигодонабувачем за укладеним договором оренди землі від 15.08.2017 року № 496 є Михайло - Ганнівська сільська рада Конотопського району Сумської області, в інтересах якої позовні вимоги про стягнення заборгованості за укладеним договором до суду були заявлені, проте в мотивах позову відсутні обґрунтування підстав звернення до суду саме прокурором, а правовий статус сільради в позові визначений як третя особа. Слід зазначити, що саме у такому правовому статусі сільрада приймала участь у справі і не скористалася своїм правом заявити в суді таку вимогу. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 10.06.2021р., залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 18.08.2021, стягувач Михайлово-Ганнівська сільрада замінена на Попівську сільську раду Конотопського району Сумської області в зв`язку із реформуванням органів місцевого самоврядування та приєднанням до Попівської сільради. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. За змістом частин1-3,4 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози їх порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою. Отже, маючи за законом право на представництво органу місцевого самоврядування в суді, прокурор, заявляючи позовну вимогу в інтересах Михайло - Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області про стягнення на її користь заборгованості, в мотивах позову, всупереч наведеної нормі закону, взагалі не вказав, що діє в її інтересах, не обґрунтував необхідності захисту її інтересів в суді, враховуючи що сама сільська рада не позбавлена права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості та попередньо, до звернення до суду, не повідомив про це сільську раду. Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Разом з тим, Михайло - Ганнівська сільська рада Конотопського району Сумської області була зазначена в позові прокурора як третя особа і в такому правовому статусі приймала участь по справі, не заявив до суду самостійного позову із вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди землі, а тому суд першої інстанції не мав права вирішувати вимоги заявлені на користь третьої особи. За таких обставин, колегія суддів визнає, що в порушення принципу диспозитивності, суд першої інстанції передчасно задовольнив дану вимогу, оскільки дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості на користь третьої особи. Враховуючи вищевикладене, через неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості на користь третьої особи підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. На підставі частин 1,13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд з урахуванням розміру задоволених вимог змінює рішення суду в частині розподілу судових витрат і стягує з відповідача на користь платника судового збору Прокуратури Сумської області фактично понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 6838 грн 74 коп. Проте, беручи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, покладає на відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2021 року в частині задоволення вимог щодо припинення дії договору оренди землі шляхом його розірвання та розподілу судових витрат - змінити, а в частині задоволення вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати за землю - скасувати. Викласти абзаци 1, 2 резолютивної частини рішення у такий редакції: Позов задовольнити частково. Припинити дію договору оренди землі № 496 від 15 серпня 2017 року, укладеного Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області з ОСОБА_1 , шляхом його розірвання. В задоволенні вимог керівника Конотопської місцевої прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за цим договором оренди землі - відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури у Сумській області частково фактично понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 6838 грн 74 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: О.Ю. Кононенко О.І.Собина