LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС638/11952/14

від 27.10.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі …

Ухвала 27 жовтня 2021 року м. Київ справа № 635/11952/14 провадження № 61-11037ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 638/11952/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2007 року № ML-701/344/2007 за період з 07 січня 2014 року по 07 липня 2014 року у сумі 3 504,95 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 17 квітня 2014 року 39 437,97 грн. У іншій частині заяву залишено без задоволення. У червні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу (надійшла 03 липня 2021 року), в якій, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Зазначена ухвала направлялась ОСОБА_1 , двічі на адресу: АДРЕСА_1 , проте повернулась 06 вересня 2021 року та 20 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. До касаційного суду заява про зміну місця проживання або місцезнаходження не надходила. Здійснюючи повідомлення ОСОБА_1 , про залишення касаційної скарги без руху, суд касаційної інстанції врахував, що відомості про інші адреси для листування у матеріалах провадження відсутні. Також, варто зазначити, що ухвала Верховного Суду від 20 липня 2021 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі. Рішенням Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії» визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Оскільки, станом на 27 жовтня 2021 року заявником недоліки касаційної скарги не усунуто, вказане свідчить про невиконання ним вимог ухвали Верховного Суду від 20 липня 2021 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 638/11952/14 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»