LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд159/5472/20

від 26.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 159/5472/20 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О. Провадження № 22-ц/802/1256/21 Категорія: 36 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Осіпука В. В., Шевчук Л. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження цивільну справу за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року Підприємство теплових мереж «Ковельтепло» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги. Позов мотивовано тим, що ПТМ «Ковельтепло» надає послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 . Відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі № 159/7202/13-ц за позовом ПТМ «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним, визнано укладеним Договір № 2-2794 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, розроблений на основі Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Даний Договір на сьогодні є чинним, в установленому законом порядку не розривався і недійсним не визнавався. Відповідач в добровільному порядку не здійснює оплати за надані послуги, унаслідок чого станом на 01 жовтня 2020 року, за період з вересня 2018 року по червень 2019 року включно, виникла заборгованість перед позивачем по комунальних послугах у розмірі 15160,32 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» заборгованість по оплаті за комунальні послуги в сумі 15160,32 грн та судові витрати по справі в сумі 2102,00 грн. Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просив його скасувати та у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що за відсутності примірника договору про надання послуг у матеріалах справи, правових підстав стягувати заборгованість у суду першої інстанції не було. Крім того, клопотанням від 12.05.2021 позивачем без обґрунтування причин, без заяви про поновлення строку на подання доказів, без направлення примірника відповідачеві, з явним порушенням ст. 83, 177 ЦПК України, було подано нові докази в підтвердження позовних вимог, яким судом надано неналежну оцінку. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі № 159/7202/13-ц за позовом ПТМ «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним, визнано укладеним Договір № 2-2794 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, розроблений на основі Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Вказаний Договір на сьогодні є чинним, в установленому законом порядку не розривався і недійсним не визнавався. В житловому будинку АДРЕСА_2 встановлено лічильник теплової енергії, а тому облік її споживання відбувається по факту. Жодних заяв за спірний період щодо надання послуг неналежної якості, щодо неправомірності проведених нарахувань від відповідача не надходило. Відповідні докази на спростування заяв відповідача були подані в суд під час розгляду справи, оскільки відповідач не надав не подав в установлений строк відзив. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна відповідно до норм ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України. За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суду надані докази на підставі яких можна дійти висновку, що обов`язок оплачувати послуги позивача покладено на власника житла, яким є відповідач. Встановлено, що Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і.н.228820362 від 20.10.2020 доводиться та обставина, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , загальна площа якої 92,2 кв. м. За вказаною адресою в ПТМ «Ковельтепло» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким здійснюється облік та нарахування вартості послуг. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.01.2014 визнано укладеним між ПТМ «Ковельтепло» та ОСОБА_1 договір № 2-2794 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, розроблений на основі Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №

630. Розрахунком суми заборгованості по квартирі АДРЕСА_3 доводиться та обставина, що сума заборгованість відповідача перед позивачем за надані комунальні послуги за період з вересня 2018 року по червень 2019 року включно становить 15106 грн 32 коп. Саме така сума заборгованості підтверджена інформацією про відпущену теплову енергію, актами показників лічильника та виписками, які підтверджують стягнення з боржника за раніше виданими судовими наказами про стягнення заборгованості за надані послуги, а саме суми які зазначені в розрахункових листах 328 грн, 1460,75 грн та 313,5 грн. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Так, згідно із ч. 1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення відповідачу за адресою: квартира АДРЕСА_1 здійснюється ПТМ «Ковельтепло». ПТМ «Ковельтепло» відповідно до тарифів на теплову енергію, в оспорюваний період з вересня 2018 року по червень 2019 року включно, постачалося централізоване опалення та гаряча вода до житла відповідача, однак відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином. Так, рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 19.09.2017 встановлено для потреб населення тарифи на теплову енергію та на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються Підприємством теплових мереж «Ковельтепло»: на теплову енергію 1530,41 грн/Гкал з ПДВ; на послугу з централізованого опалення 1571,11 грн/Гкал з ПДВ; 33,23 грн/м2 з ПДВ; на послуги з централізованого постачання гарячої води: для потреб населення 85,42 грн/м3 з ПДВ, для потреб управителів багатоквартирних будинків 82,98 грн/м3 з ПДВ. Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 15.11.2018 встановлено для потреб населення тарифи на теплову енергію та на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються Підприємством теплових мереж «Ковельтепло»: на теплову енергію 1820,39 грн/Гкал з ПДВ; на послугу з централізованого опалення 1868,34 грн/Гкал з ПДВ; 39,49 грн/м2 з ПДВ; на послуги з централізованого постачання гарячої води: для потреб населення 101,36 грн/м3 з ПДВ, для потреб управителів багатоквартирних будинків 98,57 грн/м3 з ПДВ. Нарахування за послуги з централізованого опалення квартири відповідачу проводилось на підставі показів теплового лічильника встановленого в житловому будинку по АДРЕСА_4 в опалювальний період, виходячи з вартості 1 Гкал пропорційно опалювальній площі приміщення 87,1 кв. м; нарахування за гарячу воду проводиться по нормі з розрахунку на одну особу (п. 12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 з наступними змінами і доповненнями). Відповідач є споживачем послуг, однак оплату за отримані послуги належним чином не здійснював, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості за період з вересня 2018 року по червень 2019 року включно становить 15106 грн 32 коп. Враховуючи ту обставину, що відповідач у встановлені законом строки не вносив плату за надані позивачем житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані позивачем послуги. Судом перевірено застосований судом першої інстанції розрахунок заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з вересня 2018 року по червень 2019 року включно, з яким колегія суддів погоджується та вважає його правильним. Наданий позивачем розрахунок відповідачем не спростований. Відповідач не подавав доказів, які б підтверджували оплату отриманих послуг за спірний період. Відповідач не заперечує сам по собі факт надання послуг відповідачем, вартість послуг, об`єм послуг, розрахунок заборгованості, а посилається на відсутність укладеного між сторонами договору, що спростовується матеріалами справи. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що докази в підтвердження позовних вимог подавались позивачем з порушенням ст. ст. 83, 177 ЦПК України. Зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»