Ухвала КАС ВС № 200/2030/21-а

УХВАЛА 26 жовтня 2021 року м. Київ справа № 200/2030/21-а адміністративне провадження № К/9901/37837/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року в справі №200/2030/21-а за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військової та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військової та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в частині відмови в перерахунку, обчисленні та виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з військової служби за 8 років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; - зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з військової служби за 8 років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в частині відмови в перерахунку, обчисленні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпуски у кількості 247 діб з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; - зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 247 діб з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в частині відмови в перерахунку, обчисленні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпуски у кількості 247 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 XXXI Розділу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260; - зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 247 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 XXXI Розділу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260; - визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в частині відмови в перерахунку, обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також перерахунку вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпуски з урахуванням військового звання «полковник юстиції» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та її Додатку 14; - зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані дні відпустки з урахуванням військового звання «полковник юстиції» відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та її додатку 14; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року скасовано в частинах позовних вимог про: - визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в частині відмови в перерахунку, обчисленні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпуски у кількості 247 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 XXXI Розділу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 та зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 247 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 XXXI Розділу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260; - визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в частині відмови в перерахунку, обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також перерахунку вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпуски з урахуванням військового звання «полковник юстиції» відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та її додатку 14 та зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також перерахунок вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпуски з урахуванням військового звання «полковник юстиції» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та її додатку 14; - ухвалено у цих частинах нове судове рішення про відмову в задоволенні позову; - в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року залишено без змін. 20 жовтня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року в справі №200/2030/21-а. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Підставами перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає: - застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 28 січня 2021 року (справа №808/1491/16); від 16 лютого 2021 року (справа №320/950/19); - необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року (справа №200/3774/20-а) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Водночас скаржником не зазначено, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Скаржник не наводить обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, натомість висловлює свою незгоду із висновками судів попередніх інстанцій. Скаржник помилково ототожнює поняття необхідності відступлення від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їхнього застосування судом до спірних правовідносин, нормативно-правового обґрунтування відступлення не зазначає. У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України скаржник має належно вмотивувати, як необхідність відступлення, так і обґрунтувати подібність обставин та правових відносин у наведених прикладах. Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року в справі №200/2030/21-а повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська