Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/1930/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/1930/19 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В. Категорія 36 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №274/1930/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про визнання договору про надання послуг таким, що втратив чинність у зв`язку з закінченням строку його дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, ухвалене 16 березня 2021 року суддею Корбутом В.В. у м. Бердичеві, повний текст рішення складено 26 березня 2021 року, в с т а н о в и в : У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» (далі Підприємство, КП «Бердичівтеплоенерго»), у якому просила визнати таким, що втратив чинність з 01 липня 2016 року договір № 1/51 «Про надання населенню послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води» (далі Договір), укладений між нею та Підприємством. Обґрунтувала позов тим, що між нею та відповідачем 01 липня 2013 року укладений Договір, термін дії якого закінчився 01 липня 2016 року, за яким Підприємство зобов`язано забезпечувати централізоване опалення її квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 42.2 кв.м) за ціною 7,08 грн на місяць упродовж опалювального сезону, подавати гарячу воду в період 6-10 годин на добу вартість якої, з урахуванням кількості членів її сім`ї (4 особи), становила -40,56 грн за кожного, загальна сума вартості послуг - 461 грн на місяць. Вказані умови Договору вона вважала невигідними, проте у зв`язку з відсутністю іншого постачальника підписала договір. В травні 2015 року через неякісне надання послуг, їх економічну невигідність вона звернулась до виконкому Бердичівської міської ради щодо надання дозволу на відключення її квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Після отримання технічних умов на відключення від централізованого теплопостачання нею погоджено (з електропостачальною та газопостачальною компанією) умови встановлення у квартирі побутових електричних конвекторів для опалення та газової колонки для нагріву води. Роботи по встановленню електричних конвекторів і газової колонки виконанні спеціалістами, претензій до неї не було. Разом з встановленням вказаних електричних конвекторів і газової колонки здійснено відключення її квартири від мереж тепло- і гарячого постачання. Перед початком опалювального сезону її чоловік звернувся до Підприємства з заявою про проведення перерахунку за опалення квартири за серпень вересень 2015 р., оскільки відключення від мереж було здійснено у липні 2015 р., проте Підприємство на цю заяву не відреагувало. У жовтні 2015 р. її чоловік знову звернувся до Підприємства із заявою, у якій просив повідомити дату та час прибуття комісії для встановлення факту відключення квартири від мережі теплопостачання та гарячої води. 22.10.2015 р. представники теплової інспекції Підприємства склали акт-припис, в якому засвідчили факт відключення і вказали на вигадані ними порушення технічних умов. У подальшому у листопаді та грудні 2015 р. її чоловік звертався до Підприємства з заявами про проведення перерахунку, іншим проханням було прохання розірвати договір, так як потреби у послугах Підприємства не було, але звернення залишились без розгляду і відповідей. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог. Зазначила, що згідно п.п. 1, 2 Договору передбачено, що він щороку вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін письмово не буде заявлено про розірвання або необхідність перегляду та у разі: невиконання сторонами його умов, зникнення потреби в отриманні послуги або відмови Споживача від користування послугами Виконавця з причин та у спосіб визначений чинним законодавством. На думку скаржника, при укладенні договору відповідач свідомо ввів її в оману, що буде надавати послугу з подачі гарячої води. Листом Підприємства від 31 березня 2021 року вих. №С-84 її повідомлено, що «... надання послуг з гарячого водопостачання дійсно не здійснюється починаючи з 2001 року і відповідно не проводиться жодних нарахувань плати за вказану послугу.». ОСОБА_1 вказала, що на час підписання договору її сім`я знаходилась у важкому матеріальному становищі. Здійснивши відключення від центрального опалення, скарг від сусідів, щодо погіршення умов опалення квартир, не було і не має. Про відключення було повідомлено письмово Бердичівську міську раду та Відповідача. 20.10.2015 спеціалістами «Теплової інспекції» відповідача встановлений факт відключення її квартири від централізованого опалення, про що складений акт. Отже, нею було доведено до відома Підприємства про відсутність у неї потреби продовжувати дію Договору. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував письмові звернення її чоловіка до Підприємства про відмову від послуг, у тому числі від централізованого опалення, пославшись на те, що він не був стороною договору. При цьому суд не врахував положення ст. 54 СК України. Також, на її думку, суд необґрунтовано врахував доводи Відповідача про порушення нею системи централізованого опалення будинку АДРЕСА_2 , оскільки у справі відсутні належні докази, які підтверджують дані обставини. Суд не врахував, що її родина має здійснювати оплату послуг, якими не користується з жовтня 2015 року, а також право вибору людини самостійно, вільно вибирати контрагента по договору, визначати умови договору. На її думку практика Верховного Суду в аналогічних правовідносинах є не справедливою. Окрім того, за умовами договору він може бути розірваний достроково у разі невиконання умов договору сторонами договору. Нею доведено під час розгляду справи, що Підприємство не надає їй послуги, визначені договором. Нею не отримуються такі послуги, що також підтверджується відповіддю Підприємства та директора МКВЖРЕП №7, де вказано, що в приміщенні її будинку труби гарячого водопостачання від`єднанні та опломбовані ще з 31.07.2001 і ця послуга не надається. У відзиві на апеляційну скаргу директор КП «Бердичівтеплоенерго» Приймак С. просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги. Зазначив, що чинним законодавством визначено, що споживачі зобов`язані оплатити комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. ОСОБА_1 не здійснила відключення своєї квартири, від мережі центрального опалення відповідно до вимог закону, що підтверджено актом-приписом №4/10 від 22.10.2015, а тому підстави для розірвання договору відсутні. Підведення централізованого опалення до стояка будинку по АДРЕСА_2 , свідчить про виконання послуг відповідачем. Також вказав, що відповідач надав на кожну заяву позивачки вичерпну відповідь та послався на висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постанові від 19.08.2019 у справі №226/1437/16-ц. Окрім того, не заперечував, що гаряче водопостачання до квартири позивачки опломбовано з 31.07.2001. Проте, оскільки укладений з позивачкою договір є типовим, тому містить у назві посилання на надання послуг з постачання гарячої води. У подальшому на електронну пошту суду надійшло клопотання директора Підприємства Приймака С., у якому останній вказав, що вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою, погоджується з висновками суду першої інстанції, а також просив врахувати доводи його відзиву на апеляційну скаргу та розглядати справу без участі представника КП «Бердичівтеплоенерго» (а.с.154). В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали із зазначених у ній підстав. Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Відносини на ринках з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон), Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (надалі - Правила) та іншими нормативними актами. Правила № 630 передбачають, г кладення типового договору про надання послуг між виконавцем послуг і споживачем. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг, зокрема і в багатоквартирних будинках, визначаються статтями 13-15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (введений в дію 01.05.2019). Враховуючи особливості перехідного періоду, а саме періоду від моменту введення в дію Закону (01.05.2019) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2020). У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2013 року між ОСОБА_1 та КП «Бердичівтеплоенерго» укладено Договір № 1/51, відповідно до умов якого, Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві за адресою: АДРЕСА_3 , вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.16-21). Згідно п. п. 1, 2 розділу "ХІІ. Строк дії договору" Договор укладається на 3 роки і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Договір може бути розірвано достроково у разі: переходу права власності (користування) на квартиру (будинок садибного типу) до іншої особи; невиконання умов договору сторонами договору; зникнення потреби в отриманні послуг або відмови Споживача від користування послугами Виконавця з причин та у спосіб, визначених чинним законодавством; за рішенням суду. Рішенням від 14 травня 2015 року постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячої води, створеною Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_1 дозволено отримати технічні умови на відключення від мереж центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання квартири і влаштувати індивідуальне (автономне) теплопостачання, дозвіл дійсний по 15 вересня 2016 року, що підтверджується витягом № 5902 з протоколу від 14 травня 2015 року № 1 засідання зазначеної комісії (а.с. 22). Згідно з актом-приписом № 4/10 від 22 жовтня 2015 року технічні умови Підприємства виконані не у повному обсязі, акт про відключення квартири від мережі централізованого опалення не складено, та не затверджено на засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячої води, створеною Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області (а.с. 25). Судом першої інстанції також встановлено, що до Підприємства з заявами (повідомленнями) від 08.10.2015, від 16.10.2015, від 09.11.2015 та від 28.12.2015 звертався чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_3 (а.с. 23, 24, 26, 27). У справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 особисто зверталась до Підприємства з заявою про розірвання Договору № 1/51 або про необхідність його перегляду. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відключення від мережі центрального опалення останньою є самовільним, без дотримання вимог чинного законодавства, що не є підставою для розірвання Договору та припинення його чинності. Крім того вказав, що Позивачкою не подано доказів, що вона зверталась до Підприємства з заявою про розірвання Договору або про необхідність перегляду його умов, а посилання ОСОБА_1 на звернення її чоловіка ОСОБА_3 , до Підприємства як на підставу припинення чинності Договору № 1/51 є безпідставним, оскільки він не є стороною договору. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, вирішуючи спір, суд правильно встановив характер правовідносин між сторонами та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дослідив надані сторонами докази та надав їм належну оцінку. Вирішуючи спір, суд обґрунтовано послався на те, що зникнення у ОСОБА_1 потреби в отриманні послуг або її відмова від користування послугами Підприємства є підставою для розірвання, а відтак і для припинення чинності Договору № 1/51, але за умови, що це відбулось з причин та у спосіб, визначені чинним законодавством. При цьому суд правильно застосував до спірних правовідносин положення п.п.24 та 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та практику Верховного Суду у аналогічних правовідносинах. Зокрема, як правильно встановив суд, ОСОБА_1 не здійснила відключення квартири за адресою: АДРЕСА_3 , від мережі центрального опалення у відповідності до вимог законодавства України, що підтверджується актом-приписом № 4/10 від 22.10.2015 р., складеним працівниками теплової інспекції Підприємства, з якого вбачається, що технічні умови Підприємства виконані не у повному обсязі (а. с. 25), акт про відключення квартири від мережі централізованого опалення не складено, та, відповідно, не затверджено на засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячої води, створеною Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області. Належних доказів, що відключення від мережі центрального опалення здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачкою суду не надано, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними. Зокрема, матеріали справи не містять жодного доказу виконання позивачкою умов, передбачених у витязі №5902 з протоколу від 14.05.2015 №1 засідання постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячої води (а.с. 22) Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на безпідставне не врахування судом письмових звернень її чоловіка до Підприємства про відмову від послуг, у тому числі від централізованого опалення, та не врахування судом положення ст. 54 СК України, на правильність висновків суду не впливає. Окрім того, положення цієї норми закону не застосовуються до договірних правовідносин. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, такі доводи були предметом дослідження суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи. Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 25 жовтня 2021 року.