Постанова 4851 № 520/3290/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 р.Справа № 520/3290/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 31.05.21 року по справі № 520/3290/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: - визнати протиправними і скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС України у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.01.2021 №2301805/41215132, з відмовою у реєстрації податкової накладної № 61 від 03.12.2020; від 11.01.2021 №2301804/41215132, з відмовою у реєстрації податкової накладної № 62 від 03.12.2020; від 11.01.2021 №2301806/41215132, з відмовою у реєстрації податкової накладної № 63 від 04.12.2020; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №61 від 03.12.2020, податкову накладну №62 від 03.12.2020, податкову накладну №63 від 04.12.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-АГРО-2017, виписану Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ТРЕЙД»; - стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на професійну правничу (правову) допомогу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021р. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними і скасовано рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС України у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.01.2021 №2301805/41215132, з відмовою у реєстрації податкової накладної № 61 від 03.12.2020; від 11.01.2021 №2301804/41215132, з відмовою у реєстрації податкової накладної № 62 від 03.12.2020; від 11.01.2021 №2301806/41215132, з відмовою у реєстрації податкової накладної № 63 від 04.12.2020. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №61 від 03.12.2020, податкову накладну №62 від 03.12.2020, податкову накладну №63 від 04.12.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-АГРО-2017, виписану Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ТРЕЙД». Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017" судові витрати в розмірі 6810,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області . Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд стягнути на користь заявника понесені судові витрати по спрві №520/3290/2021 з оплати правничої допомоги у розмірі 15000 грн. солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2021р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017" щодо розподілу судових витрат по справі №520/3290/2021 задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017"за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,0 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Не погодившись з додатковим рішенням суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи ч. 5 ст. 134 КАС України. Зазначає, що предмет спору у даній справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Більш того, зазначена сума до відшкодування витрат на правничу допомогу не є сумою, що є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації всього однієї податкової накладної. Вказує, що складання позовної заяви щодо відповідної категорії справ у професійного юриста не може займати стільки часу, скільки вказано в акті виконаних робіт. Відповідно, вчинення таких дій не повинно оплачуватись у відповідних розмірах, які зазначено в акті виконаних робіт. Посилається на те, що у даному випадку представником позивача жодним чином не доведено обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу. З огляду на викладене просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 520/3290/21 у частині задоволення заяви, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити у повному обсязі. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивачем додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржено. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суті виконаних послуг, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка не є незначної складності та розглядалася в спрощеному провадженні, прийшов до висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15000,0 грн. не є співмірною та прийшов до висновку про необхідність присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 2000,0 грн. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Як вбачається з матеріалів даної справи, на підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи: договір (угода) про надання правової (правничої) допомоги №1612/20 від 16.12.2020, додаткова угода до Договору про надання правової (правничої) допомоги №1612/20 від 16.12.2020, акт здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №1612/20 від 16.12.2020 , рахунок №01/05 від 21.05.2021. Згідно акту здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги №1 виконавцем надані наступні послуги: - перша консультація щодо можливості судового оскарження, подальші консультації щодо ходу розгляду судової справи - 2 год. ; - збір та визначення необхідних документів для підготування позовної заяви - 1 год.; - підготування позовної заяви - 1 год.; - моніторинг стану розгляду судової справи та інформування клієнта - 4 год. Вартість зазначених послуг становить 15000 грн. Відповідно до додаткової угоди до Договору про надання правової (правничої) допомоги №1612/20 від 16.12.2020, а саме пункту 2 сторони погодили, що Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АГРО-2017" сплачує "Адвокатському бюро" вказану в пункті 1 Додаткової угоди вартість правничої допомоги протягом 3 місяців з дати підписання акту здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги. Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року по справі №200/10535/19-а, від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що частина витрат у зв`язку із наданими послугами не підлягає відшкодуванню з огляду на наступне. Такі послуги як перша консультація щодо можливості судового оскарження, подальші консультації щодо ходу розгляду судової справи, збір та вивчення необхідних документів для підготування позовної заяви, підготування позовної заяви за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову. Також, вирішуючи питання відшкодування витрат, пов`язаних із моніторингом стану розгляду судової справи та інформування клієнта, колегія суддів виходить з критерію необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням того юридичного результату для сторони по справі, що був досягнутий за наслідком таких послуг чи дій. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що положеннями КАС України визначений процесуальний механізм повідомлення учасників справи про рух справи, прийняті судом процесуальні рішення, зокрема шляхом направлення їх копій рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування витрат, що були пов`язані із наданням наведених вище послуг. Доводи відповідача ґрунтуються на твердженні щодо не співмірності заявлених до відшкодування сум складності справи, оскільки визначена сума не є пропорційною до предмета спору щодо скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Вказані доводи податкового органу частково знайшли підтвердження у оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції, з чим також погоджується колегія суддів, та зазначає, що враховуючи вищевикладене, та зважаючи на розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи (справа незначної складності, яка розглядалася у в порядку спрощеного позовного провадження) та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, необхідним адвокату на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також їх співмірністю з ціною позову суд вважає доведеним та співмірним розміром витрат на правничу допомогу є сума 2000 грн. При цьому, судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, надано повну та всебічну оцінку понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Колегія суддів зауважує, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається, у чому саме проявляється не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу в частині задоволених вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, на думку колегії суддів, розмір відшкодування витрат на професійну правничу, не свідчить про її невідповідність. Колегія суддів, переглядаючи висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, дійшла висновку про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, яка підтверджується належними доказами, а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції додаткового рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване додаткове рішення є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та є ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі № 520/3290/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 25.10.2021 року