Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/7643/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7643/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Квадрат-Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А: Приватне акціонерне товариство "Квадрат-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 19.06.2020 № 0614970407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 6222983,16 грн, у тому числі: 4148655,44 грн - за податковими зобов`язаннями та 2074327,72 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив встановлену законом процедуру проведення камеральної перевірки, діяв поза межами правового поля, а тому відображені в акті перевірки від 20.05.2020 № 166/26-15-04-07-19/32707785 відомості не можуть бути взяті до уваги, відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним. Також позивач зазначає, що податковим законодавством вимагається подання нової довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки лише у двох випадках: 1 - при поданні першої декларації; 2 - у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки. Так, рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві. Вказане рішення введено в дію з 01.07.2015 рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565. На виконання вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України ПрАТ "Квадрат-Україна" було замовлено та отримано довідку про нормативно-грошову оцінку № Ю-15666/2015 від 15.10.2015, на підставі якої надалі здійснювався розрахунок плати за землю. Звертає увагу, що станом на квітень 2017 року у позивача не виникало підстав для отримання нової довідки про нормативно-грошову оцінку, тому платник податків таку довідку не замовляв, не отримував та цілком правомірно і у відповідності з вимогами Податкового кодексу України здійснював розрахунок на підставі раніше отриманої довідки від 15.10.2015. Також, позивач звертає увагу, що не отримував витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:095:0009 від 21.04.2017, який став підставою для донарахування податкових зобов`язань податкових зобов`язань. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2020 року ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік платника орендної плати ПрАТ "Квадрат-Україна", за результатами якої складено акт перевірки № 166/26-15-04-07-19/32707785. В акті перевірки зазначено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, визначена за результатами подання звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік № 20546132 від 30.04.2020 ПрАТ "Квадрат-Україна" є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 4148655,44 грн. На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.06.2020 року № 0614970407, яким ПрАТ "Квадрат-Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 6222983,16 грн, у тому числі: 4148655,44 грн - за податковими зобов`язаннями та 2074327,72 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу. Рішенням Державної податкової служби України від 05.03.2021 № 5175/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 19.06.2020 № 0614970407 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, суд першої інстанції зазнначив, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14 червня 2013 року №165 затверджено "Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця" (далі - Методичні рекомендації). Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій визначені строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності. Питання перевірки своєчасності нарахування та сплати податків та зборів даними Методичними рекомендаціями не включені до переліку складових питань камеральної перевірки. Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій, акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Отже, у даному випадку камеральна перевірка позивача могла бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації з плати за землю. Водночас, питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів не належить до тих, що мають встановлюватись під час здійснення камеральної перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки, відповідачем проведена камеральна перевірка, при цьому податковим органом зазначено про заниження позивачем податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2019 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб, що відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки. Також відповідачем було використано інформацію з автоматизованої системи "ДЗК", в той час, як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення. Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі №804/8228/14, від 23.07.2020 у справі №805/1584/17-а. Питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", могли бути предметом лише документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова). На відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку. При цьому відповідно до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом. Аналіз наведених норм (чинних на час проведення перевірки) підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас своєчасність сплати платником податків і зборів може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що здійснюючи камеральну перевірку відповідач не був наділений повноваженнями перевіряти повноту нарахування і сплати позивачем податку за землю з юридичних осіб, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, слід зазначити, що п. 289.3 ст. 289 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України). Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до ст.15 Закону України "Про оцінку земель" виконання нормативної грошової оцінки земель здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування або договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Згідно з ч.1, 2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу в рамках виконання положень пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України. Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація затверджується відповідною сільською, селищною міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до вимог ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва" у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено:1) схеми економіко-планувального зонування міста Києва; 2) нормативну грошову оцінку земель міста Києва (схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві); 3) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва. На виконання вимог п. 286.2 ст. 286 ПК України ПрАТ "Квадрат-Україна" у зв`язку із затвердженням нової нормативно-грошової оцінки земель міста Києва було замовлено та отримано Довідку про НГО № Ю-15666/2015 від 15.10.2015 року, на підставі якої здійснювався розрахунок плати за землю. Колегія суддів звертає увагу, що вищевказане рішення Київської міської ради введено в дію з 01 липня 2015 року та є чинним, при цьому нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не приймалася, що звільняє позивача від необхідності отримання нового витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, у позивача були відсутні підстави застосовувати інформацію з державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на 21.04.2017 (а.с.53), яка була застосована відповідачем під час здійснення камеральної перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначає, що згідно витягу АС Державного земельного кадастру про отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінки ПрАТ "Квадрат-Україна", отримано витяг від 21.04.2017, згідно якого розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по перетину вул. Милославської та пр-ту Володимира Маяковського, у Деснянському районі м. Києва, площею 7,2644 га по кадастровому номеру 62:095:0009 складає 190313454,03 грн, відповідно, річна сума орендної плати у 2019 році становить 5709403,62 грн. Камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2019 рік, зазначена ПрАТ "Квадрат-Україна" у звітній податковій декларації з плати за землю є нижча, внаслідок неврахування даних витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінки від 21.04.2017. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній витяг від 21.04.2017 про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по кадастровому номеру 62:095:0009 із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 190313454,03 грн., (оскільки, відповідачем було надано до суду лише скрін з автоматизованої системи «ДЗК»). Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що Київська міська рада приймала нове рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що було змінено нормативну грошову оцінку земель міста Києва, тощо. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач звернувся з листом до ГУ Держгеокадастру у місті Києві для отримання інформації щодо заявника витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000: 62:095:0009 від 21.04.2017 року. Листом № 19-26-0.10-3907/2-20 від 23.09.2020 року ГУ Держгеокадастру у місті Києві повідомило ПрАТ "Квадрат-Україна", що витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:095:0009 від 21.04.2017 року сформовано за заявою Київської міської ради. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на квітень 2017 року у позивача не виникало підстав для отримання нової довідки про нормативно-грошову оцінку, тому платник податків таку довідку не замовляв та не отримував витяг, який став підставою для донарахування податкових зобов`язань з плати за землю. В свою чергу, ПрАТ "Квадрат-Україна" правомірно здійснювало розрахунок плати за земельну ділянку на підставі довідки № Ю-15666/2015 від 15.10.2015 року. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Н.В. Безименна А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено « 23» жовтня 2021 року.