Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/1979/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" жовтня 2021 р. Справа№ 910/1979/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Ткаченка Б.О. Майданевича А.Г. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 (повний текст складено та підписано 14.04.2021) у справі № 910/1979/21 (суддя Карабань Я.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 212 121,12 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі-відповідач) про стягнення суми збитків у розмірі 212 121,12 грн. Позовні вимоги, з посиланням на ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, обґрунтовані тим, що відповідачем не забезпечено збереження майна (вагонів) позивача під час перевезень, внаслідок чого, як зазначає позивач, останнім понесені збитки. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 позов задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 212 121,12 грн. збитків та 3 181,82 грн. судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження з розгляду даної апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", судові витрати покласти на позивача. Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами. На думку скаржника, виходячи із положень Статуту залізниць України та Оглядового листа ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 у позивача відсутні права пред`являти позовні вимоги за пошкодження вантажу. Скаржник вказує на те, що згідно із умовами договору на ТО з відчепленням відповідач зобов`язується виявити пошкоджені (розукомплектовані) вагони та здійснити їх ремонт, а позивач при необхідності надати відсутні деталі та запасні частини (п. 5.8 договору) та оплатити надані послуги з ремонту вагонів, при цьому, договором на ТО з відчепленням не передбачено відшкодування відповідачем на користь позивача вартості придбаних останнім деталей і запасних частин для постановки їх на власні вагони та вартості ремонту вагонів вцілому. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що заявивши позов, позивач фактично намагається безпідставно повернути сплачені кошти, сплату яких він гарантував, що суперечить умовам договору на ТО з відчепленням, крім того, враховуючи, що пошкодження вагонів сталося внаслідок розукомплектування вагонів позивача сторонніми особами наявні всі підстави стягнення збитків саме з третіх осіб, а не з відповідача, враховуючи той факт, що позивачем не надано жодних наявних доказів протиправної поведінки та вини залізниці щодо незабезпечення останньою збереження цілісності приватного рухомого складу, що є порушенням ст. 74 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Скаржник наголошує на тому, що Статутом залізниць України визначена лише відповідальність залізниці за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам (п. 126 Статуту залізниць України), при цьому судом першої інстанції залишено поза увагою питання протиправного розукомплектування вагонів під час їх руху коліями загального користування, якщо винна особа не встановлена. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 10.08.2021, вказує на те, що позивач є власником (орендарем) спірних вагонів, що вказано у самих залізничних накладних у графі 20 "найменування вантажу" залізничної накладної, яка складалась АТ "Укрзалізниця" на підставі автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, яка ведеться Філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця", а також позивачем у позовній заяві зазначались документи, які додатково підтверджують, що позивач є власником (орендарем) вагонів (договори та акти); і платником тарифу, і оператором за названими у позовній заяві залізничними накладними є саме позивач, і позивачем у встановленому процесуальним законом порядку доведено факт нанесення шкоди майну позивача. Позивач зазначає, що підставою звернення до суду стало саме незабезпечення відповідачем збереженості майна позивача під час перевезень, а позовна заява ґрунтувалась на нормах глави 82 Цивільного кодексу України. Позивач звертався із заявами та скаргами до відповідача про складання комерційних актів на пошкоджені вагони, але відповідачем у відповідях на деякі скарги було відмовлено у складанні комерційних актів у зв`язку із тим, що як вважає відповідач, складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено, про що детально зазначено у позовній заяві. Позивач вказує на те, що зміст вимог зосереджений не у тому, що вагони були розукомплектовані невстановленими особами, а тому, що АТ "Укрзалізниця" не забезпечила схоронність (збереження) майна (вагонів) під час їх курсування залізничними коліями. Відповідач не надав жодних доказів до матеріалів справи, які б підтверджували невідповідність технічного стану вагонів зазначених у позові при прийнятті їх відповідачем до перевезення, а якщо вагони були прийняті до перевезення без заперечень та зауважень - це свідченням того, що останні перебували у технічно-справному стані. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1979/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко О.Б., Сулім В.В. 31.05.2020 суддя Сулім В.В., який не є суддею доповідачем у даній справі подав заяву про самовідвід від розгляду даної справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Суліма В.В. про самовідвід у справі № 910/1979/21 задоволено, матеріали справи № 910/1979/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021, якою заяву судді Північного апеляційного господарського суду Суліма В.В. про самовідвід у справі № 910/1979/21 - задоволено призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1979/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М., у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1979/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Пономаренко Є.Ю. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. з 22.06.2021 по 25.06.2021 у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1979/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Зубець Л.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору, шляхом подання відповідної заяви. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Зубець Л.П. з 19.07.2021 по 06.08.2021 у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1979/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21. Призначено до розгляду апеляційну Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. Враховуючи викладене, перебування головуючого судді у щорічній відпустці, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/1979/21 розглядалась протягом розумного строку. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Так, як вбачається із матеріалів справи, у серпні-жовтні 2020р. відповідачем було здійснено перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача. На станціях Ароматна (код станції 454606), Кривий Ріг - Західний (код станції 467305), Інгулець (код станції 467703), Кривий Ріг - Головний (код станції 467004), Рокувата (код станції 457905), Енергодар (код станції 476906), Грекувата (код станції 457407), було виявлено пошкодження (розукомплектування) вагонів власності (оренди) позивача, а саме: №№ 61981452, 62078076, 62081971, 62635354, 63424782, 61653762, 64021314, 55340954, 59440248, 63487409, 56407380, 56866502, 63379101, 63783401, 53411583, 60457983, 63949929, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М, а саме: №№ 7660 від 31.08.2020, 7503 від 27.08.2020, 7445 від 25.08.2020, 0896 від 14.08.2020, 0895 від 14.08.2020, 6967 від 30.08.2020, 3704 від 01.09.2020, 6333 від 22.09.2020, 7753 від 16.09.2020, 6104 від 09.09.2020, 9221 від 22.09.2020, 9224 від 22.09.2020, 9223 від 22.09.2020, 9222 від 22.09.2020, 9397 від 25.09.2020, 9398 від 25.09.2020, 142 від 03.10.2020. З метою складання комерційних актів форми ГУ-22 позивач письмово звернувся до начальника станції Ароматна структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6073/ДВ від 08.09.2020, що підтверджується відміткою про отримання від 09.09.2020, начальника станції Кривий Ріг - Західний структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою р № 5669/ДВ від 21.08.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77203168), начальника станції Інгулець структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6099/ДВ від 08.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77204559), начальника станції Кривий Ріг - Головний структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6101/ДВ від 08.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77204560), начальника станції Рокувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6774/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77204131), начальника станції Енергодар структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6766/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207126), начальника станції Грекувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6764/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207132), начальника станції Інгулець структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6768/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207120). Позивачем отримано відповіді від відповідача, а саме: - на заяву вих. № 5669/ДВ від 21.08.2020 - відповідь вих. № 247 від 09.09.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено; - на заяву вих. № 6101/ДВ від 08.09.2020 - відповідь вих. № 1308 від 18.09.2020, у якій зазначено, що складання комерційного акту на вагон № 64021314, який слідував за накладною № 45195419 та переведений до неробочого парку з кодом "455" пошкоджений (разобладнаний) вагон власності позивача не передбачено нормативними документами; - на заяву вих. № 6766/ДВ від 06.10.2020 - відповідь вих. № 50/ДС від 16.10.2020, у якій зазначено, що складання комерційного акту в даному випадку не передбачено. В подальшому, з метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М, позивач письмово звернувся до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ - Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6074/ДВ від 08.09.2020, що підтверджується відміткою про отримання вхід. № 03/2771 від 08.09.2020, начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявами вих. № 5670/ДВ від 21.08.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77203141), вих. № 6100/ДВ від 08.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77204558), вих. № 6102/ДВ від 08.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77204558), вих. № 6775/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207140), вих. № 6765/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207140), вих. № 6769/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207140), начальника структурного підрозділу "Вагонне депо Запоріжжя - Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з заявою вих. № 6767/ДВ від 06.10.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207147). Крім цього, позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами вих. № 6639/ДВ від 30.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207118) на дії начальника станції Ароматна структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами вих. № 6200/ДВ від 11.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77205319) на дії начальника станції Кривий Ріг - Західний структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вих. № 6641/ДВ від 30.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207119) на дії начальника станції Інгулець структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вих. № 6643/ДВ від 30.09.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post (експрес накладна 77207119) на дії начальника станції Кривий Ріг - Головний структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вих. № 7998/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344336710) на дії начальника станції Рокувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вих. № 7990/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344336710) на дії начальника станції Грекувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вих. № 7994/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344336710) на дії начальника станції Інгулець структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", до начальника структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою вих. № 7992/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344363296) на дії начальника станції Енергодар структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено позивачу у складанні актів. Останній у даних скаргах просив розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання комерційних актів відповідно до вимог Правил складання актів. Позивачем отримано відповіді від відповідача, а саме: - на скаргу вих. № 6200/ДВ від 11.09.2020 - відповідь вих. № 415 від 25.09.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено; - на скаргу вих. № 6641/ДВ від 30.09.2020 - відповідь вих. № 450 від 16.10.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено; - на скаргу вих. № 6643/ДВ від 30.09.2020 - відповідь вих. № 451 від 16.10.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено; - на скаргу вих. № 7998/ДВ від 03.12.2020 - відповідь вих. № 564 від 15.12.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено; - на скаргу вих. № 7990/ДВ від 03.12.2020 - відповідь вих. № 562 від 15.12.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами йе передбачено; - на скаргу вих. № 7994/ДВ від 03.12.2020 - відповідь вих. № 563 від 15.12.2020, у якій зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено. Також позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами вих. № 6642/ДВ від 30.09.2020 (направлено кур`єрською службою доставки Global Post з описом вкладення - експрес накладна № 77207133), вих. № 6644/ДВ від 30.09.2020 (направлено кур`єрською службою доставки Global Post з описом вкладення - експрес накладна № 77207133), вих. № 7999/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344348475), вих. № 7991/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344348475), вих. № 7995/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344348475), на дії начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вих. № 7993/ДВ від 03.12.2020, що підтверджується описом вкладення та реєстром відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0500344348475) на дії начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Запоріжжя - Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено позивачу у складанні актів. Останній у даних скаргах просив розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів. Структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ - Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" складено частково акти про пошкодження вагона (форма ВУ-25М), а саме: № 61981452 від 31.08.2020, № 62078076 від 27.08.2020, № 62081971 від 25.08.2020. Так, внаслідок розукомплектування вагонів позивач був змушений передати структурному підрозділу "Вагонне депо Нижньодніпровськ - Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурному підрозділу "Вагонне депо Запоріжжя - Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються в господарській діяльності позивача. В подальшому, позивачем придбано деталі, які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме: 1) На підставі Контракту купівлі-продажу № 495 від 14.03.2018 та специфікації (додаток № 6 від 10.10.2018) у ЗАО ВТФ "Трансмашэкспорт" (м. Москва, Російська Федерація) було придбано: - головна частина 270.023-1 у кількості 3 шт. на загальну суму 12 286,56 грн, що дорівнює 29 025,00 російських рублів по офіційному курсу гривні до російського рубля станом на дату оплати 21.11.2018. Зазначена продукція була сплачена згідно із платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 93 від 20.11.2018 року, яке проведено банком 21.11.2018, на підставі отриманого рахунку № 5/495 від 20.11.2018. За даними Національного банку України офіційний курс гривні до російського рубля станом на 21.11.2018 становить 10 російських рублів = 4,2331 грн. 2) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 59 від 01.09.2020 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - повітророзподілювач 483А-03 у кількості 4 шт. на загальну суму 84 000,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученням № 9364 від 30.09.2020. 3) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 60 від 01.10.2020 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - повітророзподілювач 483А-03 у кількості 3 шт. на загальну суму 63 000,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученнями № 9967 від 20.10.2020, № 10953 від 19.11.2020. 4) на підставі договору поставки № 59/14 від 10.02.2014 та специфікації № 58 від 08.07.2020 у ТОВ "Укртранспневматика" придбано: - авторежим 265 А-1 у кількості 3 шт. на загальну суму 11 869,20 грн. Кошти сплачені згідно із платіжними дорученнями № 6794 від 10.07.2020, № 7216 від 27.07.2020 на підставі виставленого рахунку № ТП000000410 від 07.07.2020. 5) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 51 від 02.01.2020 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - балочка опорна 100.41.030-0СБ у кількості 1 шт. на загальну суму 984,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученням № 976 від 07.02.2020. 6) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 51 від 02.01.2020 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - штуцер 295-012 в зборі у кількості 9 шт. на загальну суму 3 078,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученням № 976 від 07.02.2020. 7) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.1 1.2016 та специфікації № 58 від 03.08.2020 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - тяга 726.40.071 у кількості 3 шт. на загальну суму 1 044,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученням № 9356 від 30.09.2020. 8) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 57 від 01.07.2020 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - регулятор РТРП 675-М у кількості 3 шт. на загальну суму 14 400,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжних доручень № 7662 від 07.08.2020, № 7664 від 07.08.2020 9) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 36 від 22.01.2019 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - важіль вертикальний 100.40.050-1 СБ у кількості 2 шт. на загальну суму 1 272,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжними дорученнями № 853 від 04.02.2019, № 854 від 04.02.2019. 10) на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 38 від 04.02.2019 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" придбано: - серьга мертвої точки у кількості 2 шт. на загальну суму 268,80 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученням № 2379 від 28.03.2019. 11) на підставі договору поставки № ДМЗК-334/p від 22.07.2020 та специфікації від 23.07.2020 у ТОВ "ДМЗ "КАРПАТИ" придбано: - гальмо стоянкове К22.04-04.00.00.0-00 СБ у кількості 1 шт. на загальну суму 5 880,00 грн. Кошти сплачені згідно із платіжним дорученням № 10121 від 22.10.2020. Загальна вартість придбаних деталей становить: 12 286,56 грн + 84 000,00 грн + 63 000,00 грн + 11 869,20 грн + 984,00 грн + 3 078,00 грн + 1 044,00 грн + 14 400,00 грн + 1 272,00 грн + 268,80 грн + 5 880,00 грн = 198 082,56 грн. Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування. 19.02.2020 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів № ПР/В-20130/НЮдч. Відповідно до цього договору відповідач зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності позивача, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" акціонерного товариства "Українська залізниця", на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (додаток № 2). Послуги надаються на території одного із структурних підрозділів виконавця, обумовлених переліком, а саме структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Запоріжжя-Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українськазалізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Кам`янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Мелітополь" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Пологівське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Мудрьона" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "П`ятихатське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Верхівцевське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця". Деталі, придбані позивачем для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані структурному підрозділу "Експуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ -Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурному підрозділу "Вагонне депо Запоріжжя-Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до актів від 30.09.2020, № 38 від 18.09.2020, № 43 від 26.11.2020, № 1197 (259) від 31.10.2020, № 41 від 31.10.2020, № 40 від 29.10.2020 (акт використання запчастин, представлених позивачем для технічного обслуговування напіввагонів власності і оренди позивачем згідно договору № ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020). У зв`язку з розукомплектуванням зазначених вагонів та на виконання вищезазначених правил структурним підрозділом "Вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурним підрозділом "Вагонне депо Запоріжжя-Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" було виконано ремонтні роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони і підтвердженням зазначеного є наступні документи: Акт № 802/255 від 30.09.2020, Акт № 40 від 29.10.2020, Акт № 38 від 18.09.2020, Акт № 41 від 31.10.2020, Акт № 43 від 26.11.2020, Акт № 1197 (259) від 31.10.2020, Акт № 40 від 29.10.2020 (вагони №№ 61981452, 62078076, 62081971, 62635354, 63424782, 61653762, 64021314, 55340954, 59440248, 63487409, 56407380, 56866502, 63379101, 63783401, 53411583, 60457983, 63949929). Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 12 842,88 грн, оплата яких підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу суму збитків, понесених останнім в результаті заміни розукомплектованих деталей на загальну суму 212 121,12 грн, (придбані деталі - 198 082,56 грн + технічне обслуговування 12 842,88 грн + витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту 1 195,68 грн). Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Питання, пов`язані з перевезенням вантажів, в тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908-928 ЦК України, статтями 306-315 ГК України. Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За приписами ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Статтею 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Згідно зі ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.09.2004 №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам. Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів визначається за тарифною схемою відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356. У графі 34 кожної накладної, оформленої на спірні вагони, зазначені відомості щодо сплаченої позивачем відповідачу плати за перевезення. Отже, спірні вагони перевозились відповідачем за договором перевезення вантажу зі сплатою провізної плати. Президією Вищого господарського суду України в роз`ясненнях від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" в п. 1.6. вказано, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі № 904/4195/16, від 17.01.2017 у справі № 904/3013/16. Отже, власні (приватні) порожні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають правовий статус "вантажу". Так, відповідачем здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача, а саме: №№ 61981452, 62078076, 62081971, 62635354, 63424782, 61653762, 64021314, 55340954, 59440248, 63487409, 56407380, 56866502, 63379101, 63783401, 53411583, 60457983, 63949929. За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона. Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14). Як вже зазначалось, на станціях Ароматна (код станції 454606), Кривий Ріг - Західний (код станції 467305), Інгулець (код станції 467703), Кривий Ріг - Головний (код станції 467004), Рокувата (код станції 457905), Енергодар (код станції 476906), Грекувата (код станції 457407) було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагонів позивача, які полягали у разобладнанні ручного стояночного гальма. За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) позивачем направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М. Відповідно до п. 4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця. Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування. На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до структурного підрозділу "Вагонне депо Нижньодніпровськ - Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" складено частково акти про пошкодження вагона, яким було складено частково акти про пошкодження вагона (форма ВУ-25М). Як вбачається із матеріалів справи, для ремонту пошкоджених вагонів позивачем придбано та надано необхідні деталі на загальну суму 198 082,56 грн, здійснено оплату технічного обслуговування в розмірі 12 842,88 грн та пронесено витрати на транспортування пошкоджених вагонів від місця пошкодження до місця його ремонту. Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 828/4121 від 01.12.1999, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Стаття 224 ГК України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною. Вимогами ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода). Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 у справі №6-469св10). Як зазначено у п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 № 01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі № 904/4195/16, від 17.01.2017 у справі № 904/3013/16. Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку мова йде про встановлену законодавством відповідальність залізниці за незбереження приватних вагонів (майна іншої особи) під час їх використання (перевезення), а відтак статус такого майна (чи вантаж, чи порожні вагони) для встановлення складу цивільного правопорушення принципового значення немає. Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданих збитків - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача. Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що за відсутності встановлених правоохоронними органами відповідних обставин у межах кримінального провадження, не можуть вважатися такими, що підтверджують здійснення крадіжки деталей вагонів третіми особами. При цьому, в силу пункту 20 Правил складання актів (п. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України, натомість, матеріалами справи підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена статтею 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству. Відтак, стверджувати про те, що відбулася крадіжка деталей вагонів, а не їх пошкодження, немає підстав. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо того, що позивач не має право на пред`явлення позову до залізниці про відшкодування збитків, заподіяних незбереженням прийнятих до перевезення вагонів, оскільки позивач звертається до суду з позовом як власник (орендар) спірних вантажних вагонів, який має право на відшкодування збитків, заподіяних відповідачем. У даному спорі позивач звернувся з позовом як суб`єкт, який безпосередньо поніс витрати на ремонт вагонів, що пов`язані з закупівлею за власний рахунок необхідних запасних частин та сплатою за виконані роботи з ремонту. Відтак позивач є суб`єктом права, законні інтереси якого порушено діями (бездіяльністю) відповідача, та має майновий інтерес у відшкодуванні збитків відповідачем, який, у свою чергу, не забезпечив збереження цілісності вагонів під час здійснення вантажних перевезень. Стосовно доводів скаржника про те, що позивач є неналежним позивачем, суд зазначає, що позивач є власником (орендарем) спірних вагонів, що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами оренди залізничного рухомого складу, договорів лізингу та залізничними накладними, а тому платником тарифу і оператором за залізничними накладними є також позивач, отже, останній мав право звернутись до суду із даним позовом, вважаючи, що йому завдано матеріальних збитків. Твердження скаржника про відсутність підстав відшкодування на користь позивача вартості придбаних останнім деталей і запасних частин для постановки їх на власні вагони та вартості ремонту вагонів в цілому відповідно до договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів від 19.02.2020 № ПР/В-20130/НЮдч, до уваги судом не беруться, оскільки згаданий договір регулює правовідносини сторін пов`язані з ремонтом та обслуговуванням вагонів і ніяким чином не стосуються правовідносин, щодо заподіяння позивачу збитків, в наслідок не збереженості вагонів, а ремонт вагонів за зазначеним договором є наслідком та результатом не виконання відповідачем зобов`язання по збереженості вантажу. Всупереч твердженням відповідача, порожні приватні вагони мають статус "вантажу", що встановлено судом вище. Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, також матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вантажних вагонів сталося не з вини відповідача, який взяв на себе відповідальність за збереження прийнятих до перевезення вагонів позивача, але не зберіг майно позивача. З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 212 121,12 грн, є такою, що підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21, законним та таким, що підлягає залишенню без змін. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом, як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства. З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/1979/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 справі № 910/1979/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

4. Справу № 910/1979/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді Б.О. Ткаченко А.Г. Майданевич