Постанова 4851 № 480/1147/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 р.Справа № 480/1147/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (56)" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 р. (постановлену суддею Павлічек В.О.) по справі за заявою Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (56)" про розстрочення виконання судового рішення по справі № 480/1147/19 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (56)" про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: 31.05.2021 р. Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 56)" звернулося до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення у справі № 480/1147/19, в якій просила: розстрочити виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 р. у справі № 480/1147/19 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 56)» про стягнення податкового боргу; затвердити такий графік виконання судового рішення: липень 2021 року - 10000 грн., серпень 2021 року - 15000 грн., вересень 2021 року -30000 грн., жовтень 2021 року - 30000 грн., листопад 2021 року -30000 грн., грудень 2021 року - 30000 грн., січень 2022 року - 30000 грн., лютий 2022 року - 30000 грн., березень 2022 року - 50000 грн., квітень 2022 року - 50000 грн., травень 2022 року -100000 грн., червень 2022 року - 197976,11 грн. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 р. відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 56)" про розстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, заявник просив розгляд справи проводити за відсутністю свого представника. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно із до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні вищевказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач із заявою про розстрочення виконання судового рішення по справі № 480/1147/19 звернувся до суду більше ніж через рік після ухвалення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 р. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч. 4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно із ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 р. по справі № 480/1147/19 задоволено позов Головного управління ДПС у Сумській області, а саме: стягнуто з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 56» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг у розмірі 1199804,29 грн., у тому числі: з податку на прибуток підприємств у сумі 357,12 грн.; по податку на додану вартість у сумі 871072,79 грн.; з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 328374,28 грн. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 р. рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 р. по справі № 480/1147/19: скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 56)" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, податкового боргу пені з податку на додану вартість у сумі 136695,06 грн.; прийнято постанову, якою відмовлено Головному управлінню ДПС у Сумській області в задоволенні позовних вимог в цій частині; в іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 р. по справі № 480/1147/19 залишено без змін. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/1147/19 прийнята 18.12.2019 р., а з заявою про розстрочення виконання вищевказаної постанови заявник звернувся лише 30.05.2021 р., тобто, більше ніж через рік після постановлення Другим апеляційний адміністративним судом постанови, то у задоволенні заяви Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 56)" про розстрочення судового рішення необхідно відмовити. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - .

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (56)" залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 по справі № 480/1147/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 22.10.2021 року