Постанова 4824 № 761/42975/19

справа №761/42975/19 головуючий у суді І інстанції Юзькова О.Л. провадження № 22-ц/824/13996/2021 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа дев`ята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про усунення від права на спадкування, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: дев`ята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про усунення від права на спадкування, в якому просив усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У січні 2020 року представником відповідача було заявлено клопотання про передачу справи для розгляду за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва. Вказував, що спадковим майном, відносно якого розглядається спір і відносно якого позивач просить усунути ОСОБА_5 від спадкування, є частина будинку АДРЕСА_1 . Тобто спадкове майно знаходиться в Солом`янському районі м. Києва. Також до складу спадкового майна входять і дві земельні ділянки по АДРЕСА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа дев`ята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про усунення від права на спадкування передано на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить передати справу до Шевченківського районного суду міста Києва. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає, що в тому ж судовому засіданні 18 лютого 2021 року, коли було вирішено клопотання про передачу цивільної справи до іншого суду, ОСОБА_6 , як представником позивача ОСОБА_1 було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме належним чином завірених копій спадкових справ після померлої ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року клопотання було задоволено. Отже, задовольняючи клопотання про передачу справи до іншого суду, станом на 18 лютого 2021 року суд першої інстанції не міг повністю з`ясувати та перевірити докази, додані до клопотання про передачу справи через відсутність копій спадкових справ, якими визначений обсяг у складі спадщини нерухомого майна. Також зазначає, що своєю ухвалою від 18 лютого 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва також порушив приписи ч. 2 ст. 31 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 9 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У пунктах 42, 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» судам роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст.181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об`єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Так, відкриваючи провадження у даній справі суд виходив з того, що позовна заява подана за належною підсудністю, матеріали позову не містили в собі інформацію щодо обсягу та характеру спадкового майна. Разом з тим, подаючи клопотання про передачу справи для розгляду за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва, представником відповідача було надано документи про те, що спадкодавцю - ОСОБА_4 належали на праві власності земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Солом`янського району міста Києва. Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Оскільки спір виник з приводу усунення спадкоємця від набуття права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, основна частина якого територіально розташована у Солом`янському районі міста Києва, то висновок суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 30 ЦПК України, є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги про те, що в тому ж судовому засіданні 18 лютого 2021 року, коли було вирішено клопотання про передачу цивільної справи до іншого суду, було також задоволено клопотання про витребування доказів, а саме належним чином завірених копій спадкових справ після померлої ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_3 , тому, задовольняючи клопотання про передачу справи до іншого суду,станом на 18 лютого 2021 року суд першої інстанції не міг повністю з`ясувати та перевірити докази, додані до клопотання про передачу справи через відсутність копій спадкових справ, якими визначений обсяг у складі спадщини нерухомого майна, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане не впливає на правильність ухвали суду першої інстанції. Позивач доказів наявності у спадкодавця нерухомого майна, що має більшу вартість, та яке знаходиться в іншому місці, аніж визначено судом в оскаржуваній ухвалі, не надав. Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба