Постанова Київський апеляційний суд № 756/6510/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _______________________________________ Справа №756/6510/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11362/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М. суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 4 червня 2021 року (суддя Луценко О.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги, встановив: у червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача 18 343грн 50коп. заборгованості за договором про надання правової допомоги та за договором про відступлення права вимоги, та судових витрат. Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що 22 січня 2016 року між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Ліга Справедливості» був укладений договір про надання правової допомоги №22/01-16-2, з метою захисту прав та інтересів щодо стягнення коштів з боржника, подання заяви про кримінальне правопорушення, всіх необхідних скарг та погоджено представляти інтереси відповідача шляхом відкриття кримінального провадження та оплачено відповідачем перший рахунок. Також позивач зазначала, що відповідач зобов`язався виплатити адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги гонорар, у розмірі, визначеному договором згідно визначених у додатковій угоді тарифів, виставлених рахунків або складених актів виконаних робіт. Гонорар за надання адвокатських послуг складається з двох частин. Перша частина гонорару (попередня оплата) зазначена в додатку №1 до договору про надання адвокатських послуг та може бути сплачена з відстрочкою платежу відповідно до п.5.3 договору. Друга частина гонорару, яка складає сім відсотків від повернутої, стягнутої суми коштів, набутої вигоди в грошовій або матеріальній формі не залежно від способу, підстав та причин їх набуття за час дії даного договору згідно предмету договору, зазначеного п.1 договору і має бути оплачена протягом двох днів з моменту такого набуття. Позивач стверджувала, що АО «Ліга Справедливості» надавалися послуги відповідачу та мають бути ним сплачені, відповідно до умов договору. Позивач посилалася на те, що 16 березня 2018 року між АО «Ліга Справедливості» та ТОВ «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» був укладений договір відступлення права вимоги №16-03-18/2774, за яким товариство набуло право вимоги до ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання правової допомоги №22/01-16-2 від 22 січня 2016 року та додатку №1 до договору, а саме частини права вимоги щодо сплати першої частини гонорару за надані послуги та фактично виконані дії відповідно до договору, за результатами яких були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000497 від 25 травня 2017 року, № ОУ-0000498 від 26 травня 2017 року на загальну суму 3 750грн з правом нарахування всіх штрафних санкцій, передбачених договором та/або законом. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання правової допомоги, позивач вважала, що з нього підлягає стягненню пеня у розмірі 13 672,50грн та інфляційні втрати у сумі 828грн за період з червня 2017 року по червень 2020 року. Позивач вважала, що має право звернення до суду з даним позовом, так як вона уклала договір про відступлення права вимоги з ТОВ «ОАЮ «Ліга Справедливості». Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 4 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим доказам, так як третя особа надала суду всі документи, що є підтвердженням виконання зобов`язань за договором про надання адвокатських послуг та факту відступлення права вимоги. Позивач стверджує, що відповідно до умов обох договорів відступлення права вимоги відбувається одразу після підписання договору, жодних істотних умов як то передача документів через недопустимість розголошення адвокатської таємниці, норми діючого законодавства не містять. Сторони договорів визнали передачу права вимог, передача прав вимоги відбулася в момент підписання договорів, договори не були оспорені, не визнанні недійсними, а тому вони є чинними. Позивач посилається на те, що відповідачем не було надано доказів оплати коштів за виконану роботу, робота була ним прийнята, тому підлягає оплаті а у зв`язку із просрочкою оплати, відповідач повинен сплатити пеню, яка передбачена п. 5.1. договору про надання адвокатських послуг. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Василевська К.М. просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Представник відповідача зазначає, що у договорі про відступлення прав вимоги від 14 лютого 2019 року зазначено, що він був укладений керуючись главою 73 ЦК України, а відтак є договором факторингу, тому ТОВ «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» не мало права передавати, а ОСОБА_1 не мала права на укладення договору про передачу прав вимоги за договором про надання адвокатських послуг №22/01-16-2 від 22 січня 2016 року та додатку №1 до даного договору, так як сторони договору не є фінансовими установами або банком. Крім того, представник відповідача стверджує, що повідомлення про відступлення права вимоги по договору №22/01-16-2 від 22 січня 2016 року не направлялося на адресу відповідача, а позивачем не надано доказів погодження з відповідачем наданих адвокатським об`єднанням послуг, а також надання цих послуг. У відзиві на апеляційну скаргу АО «Ліга Справедливості» просить її задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, та зазначає, що підписуючи договір про надання адвокатських послуг та додаток до нього, відповідач погодився з оплатою всіх послуг, наданих адвокатським об`єднанням, всі дії були виконані об`єднанням з урахуванням думки замовника, що не заперечувалось ним ні під час виконання робіт, ні після отримання рахунків та актів здачі-прийняття робіт. Крім того, договір про надання адвокатських послуг не оскаржувався відповідачем, та не ставився під сумнів, в судових засіданнях відповідач жодного доказу про оплату послуг, за які стягується борг, не надав, а тому вказаний борг існує та має бути погашений. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи встановлено, що 22 січня 2016 року між Адвокатським об`єднанням «Ліга Справедливості» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання адвокатських послуг №22/01-16-2, за умовами якого адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати необхідні адвокатські послуги в судах, господарських судах, адміністративних судах, судах загальної юрисдикції, судах апеляційної та касаційної інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, в органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, Міністерстві юстиції України, будь-яких установах і організаціях незалежно від форм власності, а Замовник зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за надання адвокатських послуг, які полягають в представленні інтересів Замовника, надання юридичної допомоги, яка полягає у відкритті кримінального провадження, юридичній, адвокатській підтримці під час досудового слідства, судового слідства, оскарження дій і бездіяльності органів досудового слідства, оскарження дій і бездіяльності слідчих суддів, прокурорів, стягненні матеріальних і моральних збитків завданих неправомірними діями будь-якими особами та установами Замовнику щодо допомоги в поверненні Замовнику коштів в розмірі 22 000 доларів США, які були передані ОСОБА_3 згідно розписки від 3 грудня 2014 року. За умовами зазначеного договору ОСОБА_2 зобов`язався здійснити оплату послуг адвокатського об`єднання згідно рахунків або актів виконаних робіт (пункт 3.1) та погодився з оплатою всіх послуг, наданих згідно тарифів по даному договору, якщо не заперечив письмово протягом трьох календарних днів з дати фактично наданої юридичної допомоги та зобов`язався оплатити такі послуги протягом десяти календарних днів. У випадку прострочення оплати на більш тривалий термін, замовник сплачує адвокатському об`єднанню пеню в розмірі один відсоток в день від суми боргу (пункт 5.1). Також сторони договору про надання правових послуг від 22 січня 2016 року підписали додаток № 1 до договору, у якому визначили тарифи надання юридичних послуг. 25 травня 2017 року АО «Ліга Справедливості» склало акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000497 на суму 2 500грн, а 26 травня 2017 року - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000498 на суму 1 250грн. Вказані акти ОСОБА_2 затверджені та підписані не були. Також АО «Ліга Справедливості» були складені рахунки-фактури на вказані суми. Згідно супровідного листа від 28 вересня 2017 року на адресу ОСОБА_2 були направлені зазначені акти здачі-прийняття робіт та рахунки фактури. Також суду наданий опис вкладень у цінний лист про направлення відповідачу вказаних документів, який містить відбиток штампу «Укрпошти» від 28 вересня 2017 року. Доказів направлення, отримання відповідачем направлених документів або їх повернення без вручення суду не надано. 16 березня 2018 року між АО «Ліга Справедливості» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» був укладений договір відступлення права вимоги № 16-03-18/2774, за умовами якого товариство набуло частину права вимоги на умовах, які існують на момент укладення договору за зобов`язаннями ОСОБА_2 з оплати фактично наданих послуг відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг №22/01-16-2 від 22 січня 2016 року та додатку № 1, а саме право вимоги сплати коштів за частину наданих послуг та фактично виконанні дії, за результатами яких були виготовлені акти здачі-приймання робіт, зокрема, № ОУ-0000861 від 17 жовтня 2016 року, ОУ-0000862 від 17 жовтня 2016 року, ОУ-0000914 від 3 листопада 2016 року , ОУ-0000932 від 23 листопада 2016 року, ОУ-0000406 від 7 квітня 2017 року, ОУ-0000497 від 25 травня 2017 року, ОУ-0000498 від 26 травня 2017 року, згідно із якими вартість частини фактично наданих послуг по договору, право вимоги на яке відступається новому кредитору, складає 11 250грн з правом нараховувати всі штрафні санкції, передбачені договором та/або законом. 14 лютого 2019 року між ТОВ «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» та ОСОБА_1 був укладений договір відступлення права вимоги №2774-02, за умовами якого ОСОБА_1 прийняла частину права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього договору, за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг № 22/01-16-2 від 22 січня 2016 року та додатку № 1 до договору, що був укладений між ОСОБА_2 та АО «Ліга Справедливості», а саме частини права вимоги сплати коштів за наданні послуги та фактично виконані дії адвокатським об`єднанням, за результатами виконання яких були виготовлені акти прийняття робіт, а саме акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000497 від 25.05.2017 року та № ОУ-0000498 від 26.05.2017 року на загальну суму 3 750грн, з правом нарахувати всі штрафні санкції, передбачені договором та/або законом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості перед новим кредитором, погодження з відповідачем наданих йому послуг та обізнаності відповідача про надані йому послуги, направлення відповідачу актів здачі-прийняття робіт. Проте, повністю погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може з таких підстав. Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи наявна копія договору про надання правової допомоги №22/01-16-2 від 22 січня 2016 року, який укладений між ОСОБА_2 та АО «Ліга Справедливості», яка направлена суду АО «Ліга Справедливості» на виконання ухвали суду від 11 червня 2020 року. Матеріали справи не містять документів про оспорення вказаного договору відповідачем, тому в силу ст. 204 ЦК України він є правомірним і підтверджує правовідносини, які склалися між ОСОБА_2 та АО «Ліга Справедливості». Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов`язань та закріплює основний принцип виконання зобов`язань - принцип належного виконання, що стосується як суб`єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527 -545 ЦК України). Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 903 ЦК України). З наданих суду першої інстанції АО «Ліга Справедливості» копії актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), вбачається, що вони не підписані та не затверджені ОСОБА_2 . Також матеріали справи не містять доказів отримання вказаних документів відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, законодавцем передбачена можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). За приписами частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 517 ЦК України, яка визначає докази прав нового кредитора у зобов`язані, встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Позивачем у підтвердження права вимоги суду першої інстанції надано тільки копія договору відступлення права вимоги №2774-02 від 14 лютого 2019 року та у клопотанні про витребування доказів зазначено, що у наданні інших документів, які підтверджують наявність боргу відповідача, було відмовлено, так як вони містять персональні дані боржника. Отже, позивачу не були передані документи, які засвідчують права, які їй передаються, тобто сторонами договору не дотримано вимог ч. 1 ст. 517 ЦК України. Разом з цим, у пункті 6 договору про надання правової допомоги № 20/01-16-2 від 22 січня 2016 року сторони погодились, що вся інформація щодо виникнення суми боргу за надані адвокатські та юридичні послуги не є таємною, не є конфіденційною, не підпадає під дію Закону України «Про захист персональних даних» та стягується на загальних підставах в порядку ЦК України. Пунктом 2.2. договору відступлення права вимоги № 2774-02 від 14 лютого 2019 року сторони визначили, що з моменту відступлення права вимоги новий кредитор заміняє кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між кредитором і боржником, у межах даної суми заборгованості боржника, яка може бути стягнута відповідно до норм чинного законодавства, та має право вимагати повернення цих коштів від боржника. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем не було належним чином доведено факт виникнення у неї права вимоги, що відступається за укладеним договором. Суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначені обставини та не перевірив чи набула позивач право вимоги за договором про відступлення права вимоги від 14 лютого 2019 року. Доводи апеляційної скарги, що третьою особою суду були надані всі документи, які підтверджують право вимоги позивача до відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, так як відповідно до положень ч. 1 ст. 517 ЦК України документи, які підтверджують права, що передаються, повинен передати первісний кредитор новому кредитору у момент укладення договору. При цьому, апеляційна скарга не містить належного обґрунтування мотивів, з яких позивачу не були передані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), на підставі яких позивачем пред`являються вимоги у даному позові, оскільки будь-якої адвокатської таємниці вказані акти не містять. Також безпідставними є посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідачем були прийнятті роботи, зазначені у актах здачі-прийняття робіт, оскільки відповідач вказані обставини заперечує, а акти не містять підпису відповідача та ним не затверджені. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, однак з інших мотивів, тому рішення суду підлягає зміні у його мотивувальній частині, яка підлягає викладенню у редакції цієї постанови. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 4 червня 2021 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 21 жовтня 2021 року. Суддя-доповідач І.М. Рейнарт Судді Г.М. Кирилюк Т.А. Семенюк