LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824753/23764/16-ц

від 20.10.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Фадєєвої Наталії Ігорівни залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишити без змін.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/23764/16-ц Головуючий у І інстанціїКомаревцева Л.В. Провадження №22-ц/824/11331/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 20 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Фадєєвої Наталії Ігорівни на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року у справі за заявою представника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача за виконавчим листом № 753/23764/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором, УСТАНОВИВ: у червні 2021 року заявник - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у справі № 753/23764/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 90 375 грн. 91 коп. та судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. 20.02.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ«ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір № 248/К на підставі протоколу про проведення електронних торгів № UA-EA-2017-12-28-000096b від 23.01.2018, за умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 002-28131-030313 від 03.03.2013року, боржником за яким є ОСОБА_1 . Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні, у зв`язку із чим заявник просив задовольнити вимоги заяви в повному обсязі. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2021 рокузаяву задоволено. Замінено стягувача - Публічнеакціонерне товариство«Дельта Банк» на його правонаступникаТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»за виконавчим листом № 753/23764/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Фадєєва Н.І. звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що задовольняючи заяву, суд першої інстанції керувався положеннями статті 442 ЦПК України та не взяв до уваги, що фактичне виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2017 року у даній справі не відбулось, виконавчий лист не видавався, виконавче провадження не відкривалось. Оскільки заява ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не містить вимог про заміну кредитора у зобов`язанні із посиланням на статтю 55 ЦПК України, відсутні підстави для її задоволення. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про заміну сторони у справі відмовити. Заявник - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» свого представника для участі у судовому засіданні не направляли, в письмових поясненнях, що надійшли до апеляційного суду електронною поштою, просили проводити судове засідання за відсутності представника заявника. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», послався на положення ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та виходив із того, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є новим кредитором у правовідносинах з боржником, що є підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні. Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки вірними, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 90 375 грн. 91 коп. та судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. Встановлено також, що 20.02.2018 року укладено договір № 248/К між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі протоколу про проведення електронних торгів № UA-EA-2017-12-28-000096b від 23.01.2018 року, за умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 002-28131-030313 від 03.03.2013 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . На даний час рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2017 року набрало законної сили. З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2017 року та 21.06.2021 року представник АТ «Дельта Банк» звертався до Дарницького районного суду м. Києва із заявами про направлення оригіналу виконавчого листа та копії судового рішення у даній справі на адресу представника АТ «Дельта Банк» - Липовського Д.В. 30.06.2017 року Дарницьким районним судом м. Києва направлено на адресу представника АТ «Дельта Банк» Липовського Д.В. оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 753/23764/16 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.(а.с. 31) Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного цивільного процесуального законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України). Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 55 ЦПК України). Заміна сторони правонаступником можлива також на стадії виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Унаслідок такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження». Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20) та у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 року у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20). Окрім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги про те, що в даних правовідносинах заміна сторони правонаступником може відбуватися лише на підставі статті 55 ЦПК України, про застосування якої не зазначено у заяві ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги. Заміна кредитора правонаступником у виконавчому листі у даній справі відповідає змісту положень частини 5 статті 442 ЦПК України, якими врегульовано можливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року слід залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 268 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Фадєєвої Наталії Ігорівни залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 21 жовтня 2021 року. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Н.В. Ігнатченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»