Постанова Київський апеляційний суд № 760/17772/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа №760/17772/21 Апеляційне провадження № 33/824/4098/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі судді Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України Клімова Сергія Георгійовича на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 9 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючої, проживаючої у АДРЕСА_1 встановив: постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 9 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених статтею 471 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454грн. Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №1066/10000/21 від 11.06.2021 року у розмірі 27 900 доларів США, що за курсом НБУ на день вчинення правопорушення становить 756 279,72грн, повернуто громадянці України ОСОБА_1 . У постанові зазначено, що з протоколу №1066/10000/21 про порушення митних правил від 11.06.2021 року вбачається, що 11.06.2021 року о 09 год. 45 хв. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» поступила громадянка України ОСОБА_1 , що прибула до України з Алжиру, транзитом через Туреччину, м. Стамбул, рейсом ТК 0457, авіакомпанії «Турецькі авіалінії». Для проходження митного контролю громадянка України ОСОБА_1 своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор». На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянки України ОСОБА_1 . На запитання співробітників митниці громадянка України ОСОБА_1 повідомила, що прибула в Україну разом зі своїм чоловіком і переміщує через митний кордон України готівку, яку може задекларувати, якщо потрібно це зробити. Після проведення опитування громадянки України ОСОБА_1 було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянкою було видано готівку в розмірі 40 000 доларів США, що знаходилася в жіночій сумці пасажирки (ручна поклажа). Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 , вся валюта належить родині. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці власноручно громадянкою України ОСОБА_1 . На підставі вищевказаних норм, з виявленої суми готівки громадянці України ОСОБА_1 було пропущено 12 100 доларів США (еквівалент 9942,5 євро, згідно курсу НБУ на 11.06.2021). Оскільки переміщувана ОСОБА_1 сума готівкових коштів перевищувала дозволений до переміщення без письмового декларування розмір готівки, визначений законодавством, посадовими особами митниці було складено протокол про порушення митних правил та вилучено у неї 27 900 доларів США. Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 9 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених статтею 471 Митного кодексу України. Не застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд першої інстанції виходив з того, що це фактично позбавить ОСОБА_1 заробітної плати, яку вона заробила в установленому законом порядку своїм трудом і яка є її єдиним доходом, а її сім`ю позбавить належного матеріального забезпечення. Також суд послався на рішення Європейського суду з прав людини від 11.07.2019 у справі «Садоча проти України», де було констатовано порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод при застосуванні конфіскації всієї не задекларованої під час проходження митного контролю суми грошей, що наклало на особу індивідуальний та надмірний тягар і було непропорційною до вчиненого правопорушення. Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на гр. України ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар». Не погоджуючись з постановою судді суду першої інстанції, представник Київської митниці Держмитслужби Клімов С.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 9 липня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700грн та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - грошових коштів у сумі 27 900 доларів США. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, представник Київської митниці Держмитслужби Клімов С.Г. зазначає, що звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації предмета правопорушення можливий як виняток, при встановлені певних умов, які можуть бути підставою для висновку, що застосування такого виду стягнення буде становити "індивідуальний та надмірний тягар" для особи. На думку представника Київської митниці суд не встановив рівень майнового стану ОСОБА_1 , не оцінив її щорічний прибуток, джерело доходів, рівень витрат, не зазначив у постанові факт наявності на утриманні у ОСОБА_1 малолітніх дітей або інших утриманців, не взяв до уваги, що правопорушниця не позбавлена можливості продовжувати отримувати певний прибуток у результаті систематичної трудової діяльності, тому висновки суду не передчасними. Суд, вислухавши представника Київської митниці Держмитслужби Глущенко Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 , яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про порушення митних правил/адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. При цьому, згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про порушення митних правил/адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність порушення митних правил, винність особи у її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими , що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил та іншими документами, як наголошується в ст. 495 МК України/ст. 251 КУпАП. Згідно приписів ч.2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до п.4, п.5 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка відповідно до п.1.10 «Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом», затверджених наказом Державної митної служби України від 18.02.2006 № 137, позначає закінчення «зеленого коридору», настає відповідальність за порушення митних правил. Приписами ч. 3 ст. 197 МК України, встановлено обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), які можуть встановлюватися Національним банком України. Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, відповідно до розділу другого якої, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 ЄВРО без письмового декларування митному органу. Фізична особа - нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 ЄВРО, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Статтею 471 МК України встановлена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Дослідивши зібрані у справі докази суддя першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України. Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700грн є законним та обґрунтованим, і учасниками справи не оскаржується. Також апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції навів обґрунтоване мотивування в частині не застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді конфіскації грошових коштів у розмірі 27 900 доларів США, які вилучені у неї. ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, вину у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, визнала повністю та зазначила, що не декларування готівки було з необережності, умислу приховувати від митниці грошові кошти не було, вона не зрозуміла, яким чином вона обрала «зелений коридор», враховуючи тривалий переліт, втому та переживання у зв`язку із хворобою батька. Вважає, що вилучення коштів незаконним та суперечить положень статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в її право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар». Грошові кошти належать її чоловіку, які він отримав в якості компенсаційних виплат у відрядженні, на підтвердження чого надала документи. Також зазначила, що на її утриманні перебувають батьки, які потребують лікування, а також донька, яка навчається в Національному університеті «Острозька академія». ОСОБА_1 на підтвердження своїх пояснень надала суду належні документи, в тому числі і медичні, які не були спростовані митницею. За таких обставин, суддя правильно зазначив, що грошові кошти, які перевозила ОСОБА_1 , є заробітною платою, тобто отримані у законний спосіб і є її доходом, при проходженні митного контролю ОСОБА_1 не приховувала грошових коштів, вказані грошові кошти не підлягають обкладенню митними платежами чи іншими податками або зборами, тобто відсутні підстави для висновку про заподіяння шкоди державним чи суспільним інтересам. Також суд правильно врахував рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2019 року у справі «Садоча проти України», з якого вбачається, що за аналогічних обставин конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ «Садоча проти України», судове рішення, яким застосовано конфіскація майна, є втручанням в право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що конфіскація грошових коштів є втручанням в право особи на повагу власності і порушенням ст. 1 Першого Протоколу Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Апеляційний суд також враховує, що у рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року (справа № 3-р(ІІ)2021) зазначено, що суд дійшов висновку, що окремі положення абзацу другого статті 471 Кодексу, якими за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю встановлена обов`язкова конфіскація в будь-якому випадку і в повному обсязі валютних цінностей у сумі, що перевищує еквівалент 10 тисяч євро, як товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, у разі якщо такі товари є безпосередніми предметами правопорушення, не забезпечують справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права. Вказаним рішенням Конституційного Суду України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абзацу другого статті 471 Митного Кодексу України, а саме „а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів". За таких обставин, апеляційний суд вважає, що застосування додаткового покарання у виді конфіскації у ОСОБА_1 вилученої валюти не буде справедливим, не сприятиме її вихованню та попередженню вчинення нею нових порушень. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції про повернення ОСОБА_1 вилученої у неї валюти у сумі 27 900 доларів США. Перевіркою адміністративної справи порушень КУпАП та МК України, які потягли би за собою скасування або зміну рішення суду, не встановлено, постанова судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги представника Київської митниці не встановлено. Керуючись ст. 529, 530 МК України, ст., 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України Клімова Сергія Георгійовича залишити без задоволення, постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 9 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 471 МК України - без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт