Постанова 4876 № 904/7093/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/7093/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач) суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 (повний текст складено та підписано 11.06.2021р. суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/7093/20 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Дніпро про стягнення 34 425,79 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №11632/21 від 09.03.2021) просить стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" заборгованість у розмірі 34 425,79 грн., з яких: - основний борг у розмірі 26 500,00 грн.; - 3 % річних у розмірі 2 570,14 грн.; - інфляційні втрати у розмірі 5 355,65 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі №904/7093/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" заборгованість у сумі 26250 грн 00коп, 3% річних у сумі 2155 грн 38коп, втрати від інфляції у сумі 4611 грн 58коп, витрати по сплаті судового збору у сумі 2015 грн 98коп, видати наказ. В решті позовних вимог - відмовлено. Приймаючи рішення, місцевий господарський суду виходив з того, що, зважаючи на факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з виконання робіт за договором, наявні всі правові підстави для повернення відповідачем отриманих ним від позивача авансових платежів в розмірі 26250,00грн. Перевіркою розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що позивач невірно визначив кількість днів прострочки: у заявленому періоді прострочка складає 1000 днів, а позивачем вказано 1180. Таким чином, сума трьох відсотків річних за період з 01.06.2018 по 24.02.2021 складає 2155,38грн., втрати від інфляції за період з червня 2018 по лютий 2021 року складають - 4611,58грн. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним: - суд першої інстанції не досліджував всебічно та у повній мірі ані договір, ані позовну заяву, ані відзив відповідача на позовну заяву, ані його письмові заперечення на письмові пояснення у справі позивача, ані представлені відповідачем листи у якості доказів, що підтверджують неправдивість викладених в позовній заяві Акціонерного товариства „ДТЕК Дніпровські електромережі обставин та фактів. - суд першої інстанції не надав належної оцінки ані листу від 20.06.2017 №42854/1001 ані листу від 17.05.2018 №33748/1001, у якому Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Дніпрообленерго об`єднало прохання по шести договорам та просило відповідача повернути йому суму у розмірі 262 500грн. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у листі від 17.05.2018 №33748/1001 замовник вів мову тільки про право замовника, і текст цього листа не містить ані повідомлення про те, що замовник відмовляється згідно із ч.2 ст.849 ЦК України від договору №1304160100523, ані його вимоги про відшкодування збитків, або вимоги про розірвання договору №1304160100523. - ніяких вимог про розірвання договору №1304160100523 на виконання робіт із землеустрою від 06.06.2013 відповідачеві взагалі не надходило навіть після листування між сторонами протягом 2019 року. - про чинність спірного договору, із розірванням якого позивач і суд безпідставно пов`язують законність позовних вимог, прямо свідчить направлені позивачем до відповідача листи від 12.06.2019 №29077/1001 та від 09.09.2019 №51210/1001 із додатковими угодами до шести договорів, зокрема і спірного, для розгляду і підписання, та відповідь відповідача у листі від 08.07.2019 №4-7/601 - суд першої інстанції безпідставно ототожнює збитки, які замовник має право вимагати з підрядника згідно із ч.2 ст.849 ЦК України, із авансом, який Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Дніпрообленерго просило повернути по шести договорам у листі від 17.05.2018 №33748/1001 посилаючись на ст.530 ч.3 ст.651 та ст.849 ЦК України. - Сторонами не узгоджувалося питання щодо розірвання спірного договору в односторонньому порядку на підставі листа, в якому йшла мова про повернення суми 262 500грн. по шести договорам, без укладення додаткової угоди безпосередньо до кожного конкретного договору щодо розірвання. - відповідач не є боржником, так як він не користувався чужими коштами, отриманими у борг, який необхідно сплачувати кредитору протягом певного часу, тому він не прострочував грошове зобов`язання бо ніякого боргу не отримував від кредитора і не повинен був його сплачувати або повертати кредитору. Договір №1304160100523 на виконання робіт із землеустрою від 06.06.2013р. не передбачав жодних позадоговірних грошових зобов`язань з боку виконавця. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі №904/7093/20. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Мороза В.Ф. на підставі розпорядження керівника апарату суду №3364/21 від 20.10.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В. Ухвалою суду від 20.10.2021 вищезазначеною колегією суддів справу №904/7093/20 прийнято до свого провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 06.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру " (виконавець) укладено договір № 1304160100523 на виконання робіт із землеустрою, відповідно до умов якого (п.1.1), у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується своїми засобами за рахунок замовника розробити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розташуванню МТП (адреси розташування вказані в додатку 1), а Замовник прийняти та оплатити роботи. На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 52500,00грн згідно платіжного доручення №176582 від 14.06.2013 (авансовий платіж) (а.с.12). Листом від 20.06.2017 за вих. 42854/1001 позивач просив відповідача проінформувати про стан виконання робіт та строки повного виконання для подальшого планування по укладеним договорам (перелік договорів наведено в листі, в тому числі й по договору № 1304160100523/109994-00, а.с.70) Листом від 17 липня 2017 року, вих. № 3-2/350, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" щодо термінів виконання договорів, в тому числі й договору № 13004160100523 (109994-00) від 06.06.2013, повідомило позивача про те, що проекти землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок були розроблені, але при виконанні робіт з`ясовано, що геодезичні звіти, які виконувались іншими організаціями, не відповідають діючому законодавству. Також відповідач запропонував позивачу виправити зауваження та надати геодезичні звіти до філії для подальшої роботи (а.с.34). Лист від 17.07.2017 вручено представнику позивача Смичкович П.В. 21.08.2017. Листом від 17 травня 2018 року за вих. № 33748/1001 ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" повідомило Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" про відмову від договору на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України. Позивач в цьому листі посилається на те, що підрядні роботи, які повинні були бути виконані в обумовлений договором строк до теперішнього часу не виконані та втратили актуальність для замовника цих робіт. Позивач відмовляється від договору та просить повернути в семиденний строк на його рахунок грошові кошти у сумі 262500,00грн. (до складу цієї суми входить сума 52500,00грн, яка перерахована відповідачу згідно платіжного доручення №176582 від 14.06.2013 за договором № 13004160100523 (109994-00) від 06.06.2013). Лист-відмова від 17.05.2018 отримано відповідачем 24.05.2018 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4950108247242, а.с.15). У грудні 2018 року сторонами підписано акт виконаних робіт №1 (а.с.35) на суму 26250,00грн. (з ПДВ). Листом від 12.06.2019 за вих. № 29077/1001 позивач направив на адресу відповідача додаткові угоди до договорів на виконання робіт із землеустрою, у тому числі й до договору № 13004160100523 (109994-00) від 06.06.2013 (а.с.36). Відповідач 08.07.2019 вих. № 114-7/601 направив на адресу позивача додаткові угоди для підписання з проханням після оформлення належним чином повернути їх відповідачу (а.с.37). 09.09.2019 за вих. № 51210/1001 на адресу відповідача позивач направив для розгляду додаткову угоду до договору № 13004160100523 (109994-00) від 06.06.2013 з переліком об`єктів, які включені до даного договору (а.с.39). Станом на час розгляду справи додаткові угоди до договору не укладені, роботи, передбачені договором від 06.06.2013 відповідачем не виконані, сума попередньої оплати (авансовий платіж) на рахунок позивача не повернуто. Позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 26500,00грн, три відсотки річних у сумі 2 570,14грн та інфляційні втрати в розмірі 5 355,65грн. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами у справі виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є договором підряду. Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з положеннями ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 52 500,00грн згідно платіжного доручення №176582 від 14.06.2013 (авансовий платіж) (а.с.12). Відповідачем не заперечується факт отримання попередньої оплати в якості авансового платежу, як визначено п. 2.1.1. договору. Згідно з приписами частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Пунктом 4.2. договору встановлено, що кінцевий термін виконання робіт за договором не пізніше 135 календарних днів з моменту отримання від замовника попередньої оплати та документів, визначених в п. 2.1.1. договору. Враховуючи дату перерахування попередньої оплати 14.06.2013р. та встановлений термін виконання зазначених робіт - строк виконання робіт спливає 27.10.2013р. Матеріали справи не містять доказів завершення підрядних робіт за договором у строки, визначені його положеннями. Листом від 20.06.2017 за вих. 42854/1001 позивач просив відповідача проінформувати про стан виконання робіт та строки повного виконання для подальшого планування по укладеним договорам (перелік договорів наведено в листі, в тому числі й по договору № 1304160100523/109994-00). Листом від 17 липня 2017 року, вих. № 3-2/350, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" щодо термінів виконання договорів, в тому числі й договору № 13004160100523 (109994-00) від 06.06.2013, повідомило позивача про те, що проекти землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок були розроблені, але при виконанні робіт з`ясовано, що геодезичні звіти, які виконувались іншими організаціями, не відповідають діючому законодавству. Також відповідач запропонував позивачу виправити зауваження та надати геодезичні звіти до філії для подальшої роботи. Лист від 17.07.2017 вручено представнику позивача Смичкович П.В. 21.08.2017. 17 травня 2018 року позивач направив на адресу відповідача лист № 33748/1001 згідно якого : « … у відповідності до : …2. Договору На виконання робіт із землеустрою №1304160100523/09994-00 від 06.06.2013р. платіжним дорученням №176582 від 14 червня 2013 року з розрахункового рахунку філії - Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк, код банку 305482, було перераховано авансовий платіж в сумі 52 500 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) грн., одержувачем даних коштів було Державне підприємство Центр державного земельного кадастру Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства Центр державного земельного кадастру ЄДРПОУ 26372035… …Втім підрядні роботи, які повинні були бути виконані в обумовлені договором строки до теперішнього часу не виконані та встратили актуальність для Замовника.Також, в зазначеному вище листі позивач послався на те, що загальна сума перерахованих коштів за усіма договорами, складає 262 500 грн. Відповідно до статті 849 ЦК України, Замовник має право відмовитися від договору, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим. Отже за змістом цієї норми Замовник ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» має право до настання строку виконання роботи підрядником відмовитися від договорів підряда ( за списком) та вимагати повернення раніше оплаченого авансу за даними договорами. На підставі викладанного та керуючись ст.530, ч.3 ст.651, ст.849 ЦК України, Просимо здійснити дії та в семиденний строк повернути ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» 262 500 грн, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок п/р НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» м.Київ МФО 334851. У випадку не виконання данної вимоги будемо змушені звернутися до господарського суд за захистом своїх порушених прав.» (а.с. 43). Лист-відмова від 17.05.2018 отримано відповідачем 24.05.2018 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4950108247242). Вимогу про повернення авансового платежу відповідач отримав 24.05.2018, відповідно, з урахуванням положень частини 2 статті 230 Цивільного кодексу України, строк повернення грошових коштів є таким, що настав 31.05.2018р. Частиною другою статті 849 ЦК України передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, а саме : коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. Правовим наслідком відмови від договорів є їх припинення шляхом дострокового розірвання. Договір є розірваним з 24.05.2018р. Доводи апеляційної скарги: « суд першої інстанції не надав належної оцінки листу від 20.06.2017 №42854/1001 ані листу від 17.05.2018 №33748/1001, у якому Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Дніпрообленерго об`єднало прохання по шести договорам та просило відповідача повернути йому суму у розмірі 262 500грн. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у листі від 17.05.2018 №33748/1001 замовник вів мову тільки про право замовника, і текст цього листа не містить ані повідомлення про те, що замовник відмовляється згідно із ч.2 ст.849 ЦК України від договору №1304160100523, ані його вимоги про відшкодування збитків, або вимоги про розірвання договору №1304160100523. Ніяких вимог про розірвання договору №1304160100523 на виконання робіт із землеустрою від 06.06.2013 відповідачеві взагалі не надходило навіть після листування між сторонами протягом 2019 року. Про чинність спірного договору, із розірванням якого позивач і суд безпідставно пов`язують законність позовних вимог, прямо свідчить направлені позивачем до відповідача листи від 12.06.2019 №29077/1001 та від 09.09.2019 №51210/1001 із додатковими угодами до шести договорів, зокрема і спірного, для розгляду і підписання, та відповідь відповідача у листі від 08.07.2019 №4-7/601» відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на помилковому розумінні відповідачем характеру спірних правовідносин. У грудні 2018 року сторонами підписано акт виконаних робіт №1 (а.с.35) на суму 26250,00грн. (з ПДВ). Відповідно, сума неповернутого авансу становить 26 500,00грн. Доводи апеляційної скарги в частині: « Факт приховування позивачем вказаних листів які у 2019 році позивачем направлялись відповідачу не цікавив суд, як не цікавило і приховування акту виконаних робіт №1 на суму 26 250,00грн., який був підписаний сторонами 01.12.2018. Означені факти (судом не було узято до уваги тому, що надані відповідачем документи у якості доказів підтверджують саме відсутність правових підстав не тільки вважати договір розірваним з 24.05.2018, а і для звернення до суду. Суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що позовній заяві позивач стверджував, що станом на день звернення до суду відповідач за договором до робіт не приступав. Зазначені обставини не досліджувались взагалі, незважаючи на неодноразові доводи представника відповідача на необхідність такого дослідження відхиляються колегією суддів як явно необґрунтовані і такі, що протирічать змісту мотивувальної частині рішення суду першої інстанції. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019р. у справі № 910/21154/17, викладена правова позиція, за якою з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Питання щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовані Главою 83 ЦК України. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України). Приписами ст. 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. На порушення цієї норми відповідач станом на день подання позовної заяви не повернув позивачем 26 250,00грн Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17. Колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що повернення безпідставно набутого майна можливо при умові наявності фактів набуття такого майна, зокрема, грошових коштів, однією особою за рахунок іншої, а також відсутність для цього правових підстав, або у випадку, коли така підстава вже відпала. До таких підстав, також можна віднести випадок припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що до правовідносин в цьому спорі підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 849 ЦК України у сукупності із приписами ст. 1212 ЦК України, оскільки припинений договір позивачем в односторонньому порядку надає йому обґрунтоване право на повернення сплачених за даним правочином авансових платежів, що не використані підрядником під час виконання робіт. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для повернення відповідачем отриманих ним від відповідача грошових коштів в розмірі 26250,00грн. Щодо направлення позивачем на адресу відповідача листів від 12.06.2019р. №29077/1001 та від 09.09.2019р. №51210/1001 із додатковими угодами до договорів, зокрема, і спірного, для розгляду і підписання слід зазначити, що сторонами на час розгляду спору не було укладено будь-яких угод стосовно виконання спірного договору. Станом на час розгляду справи додаткові угоди до договору не укладені, роботи, передбачені договором від 06.06.2013 відповідачем не виконані, сума попередньої оплати (авансовий платіж) на рахунок позивача не повернуто. Доводи апеляційної скарги в частині не дослідження всебічно та у повній мірі договору, позовної заяви, відзиву відповідача на позовну заяву, та його письмових заперечень на письмові пояснення у справі позивача визнаються колегією суддів такими, що не відповідають змісту мотивувальної частини рішення суду і відхиляються як необґрунтовані. Доводи апеляційної скарги в частині того , що « Сторонами не узгоджувалося питання щодо розірвання спірного договору в односторонньому порядку на підставі листа, в якому йшла мова про повернення суми 262 500грн. по шести договорам, без укладення додаткової угоди безпосередньо до кожного конкретного договору щодо розірвання. Відповідач не є боржником, так як він не користувався чужими коштами, отриманими у борг, який необхідно сплачувати кредитору протягом певного часу, тому він не прострочував грошове зобов`язання бо ніякого боргу не отримував від кредитора і не повинен був його сплачувати або повертати кредитору. Договір №1304160100523 на виконання робіт із землеустрою від 06.06.2013р. не передбачав жодних позадоговірних грошових зобов`язань з боку виконавця» визнаються колегією суддів такими, що носять характер оціночних суджень і відхиляються як явно необґрунтовані і такі, що не відповідають фактичним обставинам справи. Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а саме боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв`язку з порушенням відповідачем взятого на себе зобов`язання та неповерненням у визначений строк суми попередньої оплати, позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді 3% річних та втрат від інфляції, які правомірно задоволені місцевим господарським судом, відповідно на суму 2155,38грн.та 4611,58грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, застосування закону, який не підлягав би застосуванню або незастосування закону, який підлягав би застосуванню, в зв`язку із чим, з урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі №904/7093/20 слід залишити без змін. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. (а.с. 158,170) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі №904/7093/20 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі №904/7093/20 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 153,00 грн. покласти на Державне Підприємство «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) в особі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (46000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, код ЄДРПОУ 26372035). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна