Постанова 4818 № 632/1330/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А Іменем України 19 жовтня 2021 року м. Харків справа № 632/1330/19 провадження № 22-з/818/368/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. розглянувши заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» - адвоката Гіль Євгена Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова», третя особа: сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Первомайська місцева прокуратура Харківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору оренди земельної ділянки , повернення в натурі безпідставно набутого майна за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2020 року, - в с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова», третя особа: сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Первомайська місцева прокуратура Харківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору оренди земельної ділянки , повернення в натурі безпідставно набутого майна. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним з моменту видання, тобто з 10.09.2015 року, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 видане 10.09.2015 року на ім`я Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (відносно комунальної власності на земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області). Визнано недійсним з моменту укладення, тобто з 29.07.2015 року, Договір оренди земельної ділянки від 29.07.2015 року, укладений між Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова», який зареєстровано 11.09.2015 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Зобов`язано відповідачів Олексіївську сільську раду Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» повернути в натурі ОСОБА_1 безпідставно набуте у власність Олексіївською радою Первомайського району Харківської області, безпідставно набуте в оренду Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» майно, а саме: земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн. Стягнуто з Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 576,30 грн. Повернуто з держави на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1344,70 грн. згідно квитанції від 27.08.2019 року, платіж № 1010405450. На вказане рішення суду першої інстанції Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» подало апеляційну скаргу. Постановою Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» задоволено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. 02 жовтня 2021 року поштою на адресу суду представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» - адвокат Гіль Євген Вікторович направив заяву про ухвалення додаткового рішення, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства понесені відповідачем судові витрати на загальну суму 7 019,96 грн., з яких: 7 000 грн. правнича допомога, яка сплачена згідно платіжного доручення №9095842, та 19,96 грн. витрати на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи. Представник позивача вважала розмір таких витрат необгрунтованим, та просила відмовити у задоволенні заяви. Обговоривши доводи заяви, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України). Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Матеріали справи свідчать про те, що до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача зазначив про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подане клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, які товариство понесло під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат. Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. Судом встановлено, що 20 вересня 2019 року між СТОВ Агрофірма «Україна Нова» та Адвокатським об`єднанням «Прецедент» було укладено договір про надання правничої допомоги. 04 вересня 2020 року погоджено додаток до вищевказаного договору та визначено виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги у справі за вищевказаним позовом за представництво клієнта у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000 грн. Згідно акту до договору від 20.09.2019 року, який складений СТОВ Агрофірма «Україна Нова» та Адвокатським об`єднанням «Прецедент» 29.09.2021 року убачається, що судові витрати, які клієнт поніс у зв`язку з розглядом справи складають 7 019,96 грн. (а.с.88 т.2). Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З матеріалів справи убачається, що витрати на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи є доведеними (а.с.89-90 т.2). Разом з тим колегія суддів вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. не відповідає критеріям розумності та співмірності. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Дослідивши матеріали справи та зміст поданих апелянтом документів, колегія суддів вважає, що достатнім розміром витрат на правову допомогу, які підлягають до стягнення, є розмір таких витрат у сумі 5 000 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що стягненню з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» підлягають судові витрати в сумі 5 019,96 грн., з яких 5 000 грн. витрати на правову допомогу, які є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також 19,96 грн. витрати на надсилання поштової кореспонденції. Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» - адвоката Гіль Євгена Вікторовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» судові витрати в сумі 5 019,96 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 20.10.2021 року.