Постанова 4855 № 320/5372/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Епель О.В. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 року Справа № 320/5372/18 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Сакевич Ж.В., представник відповідача Поліщука О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАКОМ ГРУПП» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАКОМ ГРУПП» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАКОМ ГРУПП» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-2), в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія), від 25.07.2018 № 858615/37995230 та 25.07.2018 № 858616/37995230; - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 13.08.2018 № 24116/37995230/2 та 13.08.2018 № 24117/37995230/2; - зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні від 29.06.2018 № 8 та 30.06.2018 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року - без змін. Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі. У своїй заяві позивач просить вирішити питання про розподіл понесених ним витрат на правничу допомогу, про які він зазначав у відзиві на апеляцію відповідача та докази понесення яких на теперішній час ним надані для приєднання до матеріалів справи, та стягнути такі витрати в розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області. У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення зазначеної заяви позивача, мотивуючи тим, що ця справа є справою незначної складності і що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу неспівмірна зі складністю справи та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заявника, перевіривши наявність правових підстав для задоволення поданої ним заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно з частин третьої та п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу. При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат. Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Перевіряючи доводи заявника щодо необхідності ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним судових витрат, колегія суддів встановила, що між позивачем та АО «Куришко і партнери» укладено договір про надання правової допомоги від 19.07.2021 № 19/07-21, яким встановлено гонорар адвоката 5000,00 грн. На підставі рахунку від 19.07.2021 позивач сплатив вказаний адвокатський гонорар, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 22.07.2021 № 1 та квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від цієї ж дати. Також між сторонами вищевказаного договору складено акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2021, які складаються з підготовки відзиву на апеляційну скаргу відповідача. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що ця справа є справою незначної складності, яка була розглянута судом апеляційної інстанції за відсутності сторони позивача і що фактично адвокатом позивачем під час апеляційного провадження було лише складено відзив на апеляційну скаргу податкового органу; іншої правничої допомоги позивачу не надавалося. Тобто, документально заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу (5000,00 грн) підтверджується, але така сума не є співмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, та складністю цієї справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів частково враховує доводи представника відповідача щодо неспівмірності заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу та приходить до висновку, що така сума підлягає зменшенню до 3000,00 грн і саме в цьому розмірі стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Київській області. Разом з тим, таке питання не було вирішено апеляційним судом при ухваленні постанови в цій справі. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Враховуючи вищевикладене, заява товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАКОМ ГРУПП» про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню частково. Керуючись ст.ст. 134, 139, 143, 241, 242, 252, 310, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАКОМ ГРУПП» про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити частково. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАКОМ ГРУПП» (РНОКПП 37995230) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) понесені позивачем витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 3000,00 (три тисячі) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Додаткове судове рішення виготовлено 20 жовтня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська О.В. Карпушова