Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 711/3630/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 711/3630/21 Суддя (судді) першої інстанції: Марцішевська О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Кузьмінської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Черкаській області Бульби Тараса Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Черкаській області Бульби Тараса Андрійовича, в якому просив: скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ЕАН № 3987782 від 29 березня 2021 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказана постанова є протиправною, та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм процесуального права. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Черкаській області Бульби Тараса Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без розгляду. З дати набрання ухвалою законної сили скасовано заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі постанови серія ЕАН № 3987782 від 29 березня 2021 року з ОСОБА_1 штрафу в сумі 20400 грн. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що причиною неотримання постанови є факт не проживання з 2017 року за адресою місця реєстрації, що підтверджується актом опитування сусідів. На даний час, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що пояснює причини повернення конверта за адресою: АДРЕСА_2 . Як вказує апелянт, з огляду на факт невручення оскаржуваної постанови поліцейським під час розгляду справи, та фактичним не проживанням за адресою: АДРЕСА_2 , наявні підстави для визнання проважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 листопада 2020 року у справі № 712/9913/20, залишеною без зміни постановою Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2021 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 130 КУпАП із застосуванням штрафу в сумі 10 200 грн. та позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік. У подальшому, 28.03.2021 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, яке полягало в тому, що 28.03.2021 о 23 год. 05 хв. повторно, протягом року, ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, відповідальність за що передбачена частиною другою ст. 130 КУпАП. Того ж дня, 28.03.2021 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, яке полягало в тому, що 28.03.2021 о 23 год. 05 хв. повторно, позивач керував автомобілем Skoda, номерний знак НОМЕР_1 , по бульвару Шевченка, 474, м.Черкаси, порушуючи вимоги п.12.1, 2.3 «б» ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування та скоїв наїзд на електроопору, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП. Як наслідок, 29 березня 2021 року постановою серії ЕАН № 3987782 посадовою особою Управління патрульної поліції в Черкаській області Бульба Т.А. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою ст.126 КУпАП із застосуванням штрафу в сумі 20 400 грн. за правопорушення, яке полягало у керуванні транспортним засобом Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_1 29.03.2021 о 0 год. 12 хв в м.Черкаси по бульв. Шевченка, 474, будучи позбавленим права керування транспортним засобом. У подальшому, постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11.05.2021 у справі № 711/2144/21, з урахуванням постанови від 27.05.2021, закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та частиною другою ст. 130 КУпАП. 25 травня 2021 року адвокатом Степаненком О.М. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.04.2021 з позивачем надіслано адвокатський запит в Управління патрульної поліції в Черкаській області щодо надання копії постанови серії ЕАН №3987782 від 29.03.2021. Листом від 27.05.2021 №60Аз/41/24/01-2021 Управлінням патрульної поліції в Черкаській області повідомлено про надіслання 12.05.2021 постанови на примусове виконання до державної виконавчої служби. У свою чергу, 03.06.2021 адвокатом Степаненком О.М. надіслано адвокатський запит в Соснівський відділ ДВС про направлення спірної постанови, яку було надано 08.06.2021 відділом державної виконавчої служби разом із супровідним листом від 04.06.2021. Не погоджуючись із спірною постановою від 29.03.2021, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними, та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, тому наявні підстави для відмови у клопотанні про поновлення процесуального строку та залишення позову без розгляду. Як наслідок, оскільки у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, тому слід скасувати заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі постанови серія ЕАН № 3987782 від 29 березня 2021 року з позивача штрафу в сумі 20400 грн. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України). Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України). При цьому, за правилами третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, у силу вимог частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний десятиденний строк звернення до суду у справах про про притягнення до адміністративної відповідальності. У той же час, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія ЕАН № 3987782 від 29 березня 2021 року. У свою чергу, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що в зв`язку з неотриманням позивачем спірної постанови в день її винесення, копію спірної постанови позивач отримав на адвокатський запит лише 08.06.2021 року, у зв`язку з цим просив поновити строк для звернення до суду. Як зазначає позивач, він не отримав надіслану поштою копію спірної постанови, оскільки з 2017 року не проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 , а фактично проживає в іншому належному йому житловому помешканні по АДРЕСА_1 , що підтверджується актом опитування сусідів від 12.08.2021. Однак, на думку відповідача, оскільки договір з адвокатом позивачем укладений 08.04.2021, тобто до спливу 10-денного строку для оскарження постанови, та адвокатський запит про отримання її копії надіслано тільки 25.05.2021, на 47 день з моменту укладення договору та 57 день з моменту її винесення, вказане свідчить про навмисне свідоме затягування процесуальних строків стороною позивача, що не може бути підставою для визнання поважними причини пропуску строків для подання позовної заяви. Слід зазначити, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегія суддів також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Як свідчать матеріали справи, 29 березня 2021 року позивач був обізнаний лише з фактом притягнення його до адміністративної відповідальності спірною постановою 29 березня 2021 року, так як остання не була отримана позивачем в день її винесення 29 березня 2021 року. У даному випадку, позивач через свого представника - адвоката Cтепаненка О.М. спочатку звернувся до Департаменту патрульної поліції, а потім до Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідними адвокатськими запитами 25 травня 2021 року та 03 червня 2021 року з метою отримання копії спірної постанови, так як остання на його адресу не направлялась. Так, ОСОБА_1 не мав змоги отримати оскаржувану постанову з огляду на проживання в іншому місці, ніж його зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується як договором оренди від 25.12.2020 та Актом опитування сусідів від 12.08.2021 №189. У даному випадку, твердження про можливу обізнаність позивача із текстом оскаржуваної постанови ґрунтується лише на припущеннях, не підтверджених жодними належними та достовірними доказами у розумінні вимог статтей 73 та 75 КАС України. Враховуючи, що позивач зміг ознайомитись лише 08.06.2021 з текстом спірної постанови від 19.03.2021 лише після отримання її від виконавчої служби згідно супровідного листа від 04.06.2021 і саме з цієї дати необхідно обраховувати строк, встановлений приписами статті 286 КАС України на оскарження цієї постанови, тому висновок про залишення без розгляду даної позовної заяви з огляду на звернення до суду 10.06.2021 є передчасним та таким, що винесений з порушенням норм процесуального права. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати та направити справу до Соснівського районного суду міста Черкаси для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 серпня 2021 року - скасувати, а справу № 711/3630/21 направити до Соснівського районного суду міста Черкаси для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук