Постанова 4855 № 640/17073/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17073/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київхліб" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А: Приватне акціонерне товариство "Київхліб" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2020 року №0001234205, №0001244205, №0001224205. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків, є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що ним не було порушено вимог Податкового кодексу України, оскільки між Приватним акціонерним товариством «Київхліб» та його контрагентами (ТОВ «Трейдфіст», ТОВ «Дункан Компані», ТОВ «Фірма «Сонікс», ТОВ «Оілінвест», ТОВ «Нортрік») дійсно склалися реальні господарсько-правові відносини, результатом яких став реальний рух активів, зміна майнового стану сторін. Крім того, товар використано у господарській діяльності, належно складеними митними деклараціями відносно вивезення товарів за межі митного кордону України (експорту), та отримано позитивний фінансовий результат від таких операцій. Позивач зауважив, що факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Трейдфіст», ТОВ «Дункан Компані», ТОВ «Фірма «Сонікс», ТОВ «Оілінвест», ТОВ «Нортрік» підтверджується всіма необхідними первинними документами. Крім того, позивач наголосив на тому, що у взаємовідносинах з його контрагнетами наявна господарська мета, тобто існує прямий зв`язок між фактом придбання товару відповідно до договору поставки з подальшим його використанням у господарській діяльності. Зважаючи на викладене позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, надані до перевірки первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року позов Приватного акціонерного товариства "Київхліб" задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 27 липня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 29.07.2021 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі головуючого Аліменка В.О. та суддів Бєлову Л.В. та Кучму А.Ю. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021 року колегією суддів було прийнято вказану справу до свого провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 року визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Аліменко В.О., судді Безименна Н.В., Кучма А.Ю. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 31 січня 2020 року по 13 березня 2020 року посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з: ТОВ «Трейдфіст» за січень-лютий 2019 року, ТОВ «Дункан Компані» за січень-лютий, травень 2019 року, ТОВ «Фірма «Сонікс» за грудень 2018 року, ТОВ «Оілінвест» за вересень-грудень 2018 року та ТОВ «Нортрік» за січень-липень 2017 року з відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2016 рік, 3 квартали 2017 року, 2018 рік, І півріччя 2019 року, за результатом якої складено акт від 20 березня 2020 року №548/28-10-42-05/00381574 (далі - акт перевірки). В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено: 1. пункт 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України з урахуванням п. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306 та 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, в результаті чого: - завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у сумі 11 820 649 грн, три квартали 2017 року у сумі 13 986 724 грн, півріччя 2019 року у сумі 12 823 903 грн; - занижено податок на прибуток підприємства всього в сумі 20 432 172 грн, в т. ч.: за 2016 рік - на 141665 грн, за три квартали 2017 року - на 1 136 491 грн, за 2018 рік - 3 602 060, за півріччя 2019 року - 15 551 956 грн; 2. підпункт «а» пункту 198.1, пункту 198.2 абзаців першого і другого пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України в результаті чого: - занижено податок на додану вартість на загальну суму 17 497 602 грн в т. ч.: серпень 2017 року в сумі 473 090 грн; вересень 2017 року в сумі 1 399 173 грн; грудень 2018 року в сумі 423 460 грн; лютий 2019 року в сумі 7 070 190 грн; березень 2019 року в сумі 5 456 065 грн; травень 2019 року в сумі 2 851 917 грн. - завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: січень 2017 року в сумі 175 510 грн; лютий 2017 року в сумі 368 897 грн; березень 2017 року в сумі 611 579 грн; квітень 2017 року в сумі 884 458 грн; травень 2017 року в сумі 1 254 526 грн; червень 2017 року в сумі 1 468 472 грн; липень 2017 року в сумі 1 695 970 грн; серпень 2017 року в сумі 1 222 880 грн; вересень 2018 року в сумі 488 078 грн; жовтень 2018 року в сумі 911 794 грн; листопад 2018 року в сумі 1 388 336 грн; грудень 2018 року в сумі 2 911 781 грн; січень 2019 року в сумі 6 458 821 грн; лютий 2019 року в сумі 6 391 981 грн; березень 2019 року в сумі 935 916 грн; квітень 2019 року в сумі 935 916 грн; травень 2019 року в сумі 4 070 886 грн. Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав письмові заперечення на цей акт. Листом від 16 квітня 2020 року №15397/10/28-10-42-05-10 відповідач повідомив Приватне акціонерне товариство "Київхліб" про те, що за результатами розгляду заперечень та матеріалів перевірки висновки акта від 20 березня 2020 року №548/28-10-42-05/00381574 залишено без змін. На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення від 22.04.2020 року: - №0001224205, яким ПрАТ «Київхліб» зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 820 649,00 грн відображеного у декларації № 9271322487 від 06.02.2018, у розмірі 13 986 724, 00 грн, відображеного у декларації №9229152558 від 03.11.2017 року, у розмірі 12 823 903,00 грн, відображеного у декларації №9170784352; - від 22.04.2020 №0001234205, яким ПрАТ «Київхліб» донараховано податкове зобов`язання з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 30 648 258,00 грн., у тому числі за основним платежем - 20 432 172,00 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією - 10 216 086,00 грн; - від 22.04.2020 №0001244205, за яким ПрАТ «Київхліб» донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 26 246 403,00 грн, у тому числі за основним платежем - 17 497 602 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією - 8 748 801,00 грн. Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 29.04.2020 року №727 (вх. від 04.05.2020 №17070/6). Рішенням Державної податкової служби України від 24.06.2020 року №20059/6/99-00-06-02-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надано усі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, позивачем доведено факт придбання товару із метою його використання в господарській діяльності, тому позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити. Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів. Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV). Статтею 9 розділу 3 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З положень податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду. Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 10.01.2019 між ПрАТ "Київхліб" (Покупець) та ТОВ «Трейдфіст» (Постачальник) укладено договір поставки № СГ10/01, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений договором термін товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктами 3.1, 3.2 вказаного договору передбачено, що поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. Поставка товару здійснюється на умовах та в пункті (місці), що вказані у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. У специфікації № 1 від 10.01.2019 до договору поставки від 10.01.2019 №СГ10/01 Сторони визначили, що Постачальник постачає кукурудзу 3-го класу українського походження, врожаю 2018 р. у кількості 2 222,00 тонн (+/- 10 %) за ціною 5048,40 грн. за 1 тонну на загальну орієнтовну суму 11 217 544,80 грн. з ПДВ до 31.01.2019р. Пункт поставки : ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», м.Миколаїв, Заводська площа 1 та/або ТОВ «МСП Ніка-Тера» м. Миколаїв, вул. Айвазовського,23. Умови поставки -СРТ. Згідно з Специфікацією № 2 від 19.02.2019 р. до Договору Постачальник постачає кукурудзу 3-го класу українського походження, врожаю 2018 р. у кількості 6330,00 тонн (+/-10 %) за ціною 4740,00 грн. за 1 тонну на загальну орієнтовну суму 30 004 200 грн. з ПДВ до 30.04.2019р. Пункт поставки : м. Миколаїв, вул. Заводська 9 ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та/або ТОВ «МСП Ніка-Тера» м. Миколаїв, вул. Айвазовського,23 та /або м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15 ТОВ «Лентакс-Юг» та /або м. Южне, порт Южний, причал

16. Умови поставки -СРТ. Позивач зазначив, що ТОВ «Трейдфіст» своєчасно здійснило поставку товару у кількості 8611,87 т загальною вартістю 41 221 744,79 грн (в т.ч ПДВ 6 870 290,79 грн) та надало позивачу всі необхідні первинні документи, а також здійснило реєстрацію податкових накладних. Факт передачі товару між сторонами підтверджується Актом №1 прийому-передачі від 16.02.2019 до Договору поставки від 10.01.2019 №СГ10/01, Актом №1 прийому-передачі товару від 23.02.2019 до Договору поставки №СГ10/01 від 10.01.2019. Також на підтвердження здійснення поставки кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2018 року позивачем надано копії накладних: від 21.01.2019 №182101, від 21.01.2019 №192101, від 21.01.2019 №202101, від 21.01.2019 №212101, від 21.01.2019 №222101, від 21.01.2019 від 21.01.2019232101, від 21.01.2019 від 21.01.2019 №242101, від 21.01.2019 №252101, від 21.01.2019 №262101, від 21.01.2019 №272101, від 21.01.2019 №282101, від 21.01.2019 №292101, від 21.01.2019 №302101, від 21.01.2019 №312101, від 21.01.2019 №322101, від 21.01.2019 №372101, від 21.01.2019 №332101, від 21.01.2019 №342101, від 21.01.2019 №352101, від 21.01.2019 №362101, від 22.01.2019 №312201, від 22.01.2019 №352201, від 22.01.2019 №382201, від 22.01.2019 №272201, від 22.01.2019 №362201, від 22.01.2019 №292201, від 22.01.2019 №282201 тощо. Згідно актів прийому-передачі від 20.02.2019 №2, №3, від 22.02.2019 №4, №5, №6, №8 уповноваженим представником ПрАТ "Київхліб" - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнято у власність 5015,73 т кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2018 року. Факт реалізації вказаного товару підтверджується наступними копіями накладних: від 26.02.2019 №292602, від 26.02.2019 №302602, від 26.02.2019 №312602, від 26.02.2019 №322602, від 26.02.2019 №332602, від 26.02.2019 №262602, від 26.02.2019 №272602, від 26.02.2019 №282602, від 26.02.2019 №522602, від 26.02.2019 №512602, від 26.02.2019 №502602, від 26.02.2019 №492602, від 26.02.2019 №482602, від 26.02.2019 №472602, від 26.02.2019 №462602 тощо. В акті перевірки зазначено що, видаткові накладні не містять інформації щодо місця складання та підписані не посадовою особою (підписано ФОП ОСОБА_1 ). В свою чергу, судом першої інстанції було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли як представники на підставі довіреності та договорів доручення. З матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як з представниками були укладені договори доручення (Договір доручення від 02.01.2019 №02/01-19Д, Довіреність №П-05/2-1, Договір доручення від 09.01.2018 №09/01-18Д, Довіреність №09/01-18, Договір доручення від 11.04.2019 №11/04 тощо) для представництва інтересів позивача у відносинах з третіми особами щодо приймання-передачі товару та підписання первинних документів. Між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір доручення М09/01-18Д від 09.01.2019 року та №02/01-19Д від 02.01.2019 р. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір доручення № 11/04 від 11.04.2019. Відповідно до п. 1.1. Договору Повірений (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується вчиняти від імені та за рахунок Довірителя (ПрАТ «Київхліб») юридичні дії та пов`язані з ними фактичні дії шляхом представництва інтересів Довірителя перед третіми особами на території України з метою виконання Довірителем договорів, контрактів, предметом яких є придбання та/або продаж/поставка/передача на комісію (для подальшого вивезення за кордон) сільськогосподарської продукції (сировини та продуктів її переробки), для чого протягом строку дії цього Договору на території України виконувати операції з фактичного прийому/передачі сільськогосподарської продукції та підписувати первинні документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні). Сторони дійшли згоди, що Повірений вправі підписувати і інші документи, пов`язані придбанням та/або продажем/поставкою/передачею на комісію (для подальшого вивезення за кордон) сільськогосподарської продукції, у випадку досягнення Сторонами про це згоди шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору. Згідно наявних в матеріалах справи копій накладних та актів прийому-передачі товару, підписаних представниками ПрАТ «Київхліб» Чернюшок В.І. та Огородник Н.А. та контрагентами позивача вбачається наявність всіх обов`язкових реквізитів (найменування сторін, назва товару, вага, ціна, сума, підписи сторін, печатки, місце передачі товару тощо), визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Видаткові накладні, складені між ПрАТ "Київхліб" та його контрагентами мають необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, що не заперечується в акті перевірки. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зокрема передбачено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Відповідно до пп. 1.1. Договору поставки від 16.01.2019 №СГ16/01, укладеного між ПрАТ "Київхліб" (покупець) та ТОВ "Дункан компані" (постачальник) за даним договорм постачальник зобов`язується передати у встановлений Договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Згідно з пп. 3.1, 3.2 вказаного Договору поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії Товару вказується у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору. Поставка товару за Договором здійснюється на умовах та в пункті (місці), що вказані у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Додатку 1 від 05.04.2019 до Специфікації №1 від 16.01.2019 до Договору від 16.01.2019 №СГ16/01 сторони дійшли згоди продовжити строк оплати покупцем товару, поставленого за Специфікацією №1, визначивши, що покупець зобов`язаний оплатити товар, поставлений за Специфікацією №1, не пізніше 31.10.2019. Факт реальності здійснення господарських операцій відповідно до Договору від 16.01.2019 №СГ16/01 підтверджується Актами прийому-передачі товару від 16.05.2019 №5, від 17.05.2019 №6, від 20.05.2019 №7, від 21.05.2019 №8, від 22.05.2019 №9, від 23.05.2019 №10, від 24.05.2019 №11, від 27.05.2019 №12, від 28.05.2019 №13 від 29.05.2019 №14, від 30.05.2019 №15, від 31.05.2019 №16 та від 31.05.2019 №17. Крім того, з ТОВ «Дункан Компані» було погоджено Специфікацію № 1 від 16.01.2019 року до договору поставки № СГ16/01, за якою постачальник постачає кукурудзу 3-го класу українського походження, врожаю 2018 р. у кількості 1993,00 тонн (+/-10 %) за ціною 5048,40 грн. за 1 тонну на загальну орієнтовну суму 10 061 461,20 грн. з ПДВ до 31.03.2019р. Пункт поставки: ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», м. Миколаїв, Заводська площа 1 та/або ТОВ «МСП Ніка-Тера» м. Миколаїв, вул. Айвазовського,23. Умови поставки - СРТ. Згідно з Специфікацією № 2 від 19.02.2019 до Договору постачальник постачає кукурудзу 3-го класу українського походження, врожаю 2018 р. у кількості 2535,00 тонн (+/- 10 %) за ціною 4740,00 грн. за 1 тонну на загальну орієнтовну суму 12 015 900 грн. з ПДВ до 30.04.2019р. Пункт поставки : м.Миколаїв, вул. Заводська 9 ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та/або ТОВ «МСП Ніка-Тера» м. Миколаїв, вул. Айвазовського,23 та /або м. Миколаїв,вул. Айвазовського, 15 ТОВ «Лентакс-Юг» та /або м. Южне, порт Южний, причал

16. Умови поставки -СРТ. Згідно з Специфікацією № 3 від 16.05.2019 р. до Договору Постачальник постачає кукурудзу 3-го класу українського походження, врожаю 2018 р. у кількості 7300,00 тонн (+/- 10 %) за ціною 4914,00 грн. за 1 тонну на загальну орієнтовну суму 35872200 грн. з ПДВ до 31.05.2019р. Пункт поставки ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», м. Миколаїв, Заводська площа 1 та/або ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод, м. Миколаїв, вул. Індустріальна 1 та/або та/або ТОВ «МСП Ніка-Тера» м. Миколаїв, вул. Айвазовського,23 та /або ТОВ «Tic-зерно» м.Южне, порт Южний, причал, 16 та/або ТОВ «Ки.мод», м. Кам`янське, вулю Широка №351А та/або м. Миколаїв,вул. Айвазовського, 15 ТОВ «Лентакс-Юг». Умови поставки - СРТ. Відповідно до пп. 1 Договору поставки від 30.11.2018 №30/11-18, укладеного між ПрАТ "Київхліб" (покупець) та ТОВ "Фірма "Сонікс" (постачальник), останній зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Товаром, що поставляється за договорм, є сільськогосподарська продукція, яка визначається сторонами у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору. Зідно з пп. 3.1 вказаного Договору поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількіть товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору. Факт реальності здійснення господарських операцій відповідно до Договору від 30.11.2018 №30/11-18 підтверджується Актами прийому-передачі товару від 03.12.2018 №1, від 04.12.2018 №2, від 05.12.2018 №3, від 06.12.2018 №4. Реалізація товару (кукурудза українського походження врожаю 2018 року) підтверджується наступними копіями видаткових накладних, які містять всі необхідні реквізити: від 04.12.2018 №41, від 05.12.2018 №42, від 03.12.2018 №43, від 06.12.2018 №40. З ТОВ «Фірма «Сонікс» було погоджено Специфікацією № 1 від 30.11.2018 р. до Договору №30/11-18, за якою постачальник постачає кукурудзу українського походження, врожаю 2018 р. у кількості 2050,00 тонн (+/- 10 %) за ціною 4740,0 грн. за 1 тонну на загальну орієнтовну суму 9 717 000,00 грн. з ПДВ до 31.12.2018р. Пункт поставки : ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», м.Миколаїв, Заводська площа

1. Умови поставки -СРТ. ТОВ «Фірма «Сонікс» здійснено поставку товару у кількості 2030 т загальною вартістю 41 221 744,79 грн (в т.ч ПДВ 6 880 290,79 грн) та надано позивачу всі необхідні первинні документи, а також здійснено реєстрацію податкових накладних. На підтвердження факту передачі товару між сторонами було підписано акт прийому- передачі. Також між ПрАТ "Київхліб" (покупець), було укладено договір поставки №13632 від 04.07.2018 з ТОВ «Оілінвест» (постачальник) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - олію соняшникову рафіновано та нерафіновану (надалі- товар) на умовах, визначених цим Договором та в специфікаціях, що узгоджені сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору. Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що в кожній специфікації сторони повинні узгодити наступні умови: повна назва товару, визначена родовими та індивідуальними ознаками, асортимент товару (за наявності сортамент, номенклатура, сорт, група, підгрупа, вид, марка, розмір Товару відповідно нормативній документації), ціна за одиницю товару, місце поставки товару, строки (термін) поставки товару, інші умови та вимоги до якості та безпечності товару, поставку якого зобов`язується здійснити постачальник. Пунктом 2.4. договору визначено, що ціна, асортимент та інші характеристики товару, що постачається відображаються у накладній, яка має відповідати погодженій сторонами специфікації. Сторонами було погоджено Специфікації від 27.08.2018, від 24.09.2018, від 07.09.2018, від 01.10.2018, від 16.11.2018, від 22.10.2018, від 30.11.2018, від 05.11.2018, від 19.12.2018 відповідно до яких постачальник мав здійснити поставку олії соняшникової рафінованої у кількості 454 653, 00 кг з толерансом поставки +/- 10 % орієнтовною вартістю 11 326 435,88 грн. Організація доставки продукції до покупців здійснювалась із залученням інших суб`єктів господарювання - перевізників. Згідно видаткових накладних від 12.12.2018 №555, від 05.12.2018 №541, від 03.12.2018 №523, від 13.11.2018 №492, від 02.11.2018 №459, від 27.12.2018 №591, від 23.11.2018 №508, від 20.11.2018 №504, від 16.11.2018 №489, від 23.10.2018 №441, від 18.10.2018 №432, від 12.10.2018 №410, від 10.10.2018 №413, від 04.10.2018 №389 тощо, ТОВ "Оілінвест" здійснило поставку ПрАТ "Київхліб" олії соняшникової нерафінованої. ПрАТ "Київхліб" було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №101 від 27.01.2016 року з ТОВ "Нортрік". Згідно пункту 1.1. вказаного Договору перевізник (ТОВ «Нортрік») зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором доставити автомобільним транспортом довірені відправником хлібобулочні вироби , кондитерські вироби, сухарно-бараночні вироби, іншу продукцію, яка зазначається в товарно-транспортних документах (надалі- вантаж) з місця відправлення до місця (пункту) призначення (відвантаження) і видати вантаж уповноваженій на отримання особі (вантажоодержувачу), а відправник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу. Пунктом 2.3 Договору визначено, що момент та факт прийняття вантажу до перевезення перевізником водієм, водієм-експедитором перевізника після його навантаження фіксується та підтверджується першим товарно-транспортним документом, що підписаний відправником та перевізником (водієм, водієм-експедитором перевізника). Пунктом 3.1. Договору погоджено, що розмір плати (ціна Договору) за перевезення та інші операції, послуги, пов`язані з перевезенням , визначаються Сторонами в Додатку №3 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною. На підтвердження фактичного здійснення операцій, а також деталей щодо найменування продукції, що перевозилась, дат, обсягів та маршрутів такого перевезення позивачем було надано: картка розрахунку №6851 за лютий-грудень 2016 р., реєстри товарно-транспортних накладних у операціях ПрАТ "Київхліб" з ТОВ «Трейдфіст», ТОВ «Дункан Компані», ТОВ «Фірма «Сонікс», ТОВ «Оілінвест», ТОВ «Нортрік», зокрема: - копії товарно-транспортних накладних ПрАТ "Київхліб" та ТОВ «Трейдфіст» від 22.02.2019 №836341, №570022, №836495, №836343, №836339, №831669 №836499, №835511, №680289; - копії товарно-транспортних накладних ПрАТ "Київхліб" та ТОВ «Нортрік» від 15.03.2017 №036942, від 15.03.2017 №036941, №036946, №036948, №036952, №036951, №037096, №037095, №037094, №035993; - копії товарно-транспортних накладних ПрАТ "Київхліб" та ТОВ «Оілінвест» від 30.10.2018 №10297, від 24.10.2018 №10296, від 05.09.2018 №8536, від07.09.2018 №8565, від 12.09.2018 №9355, від 14.09.2018 №9450, від 20.09.2018 №9452; - копії товарно-транспортних накладних ПрАТ "Київхліб" та ТОВ «Фірма «Сонікс» від 03.12.2018 №138, від 03.12.2018 №142, від 03.12.2018 №143, від 03.12.2018 №145, від 03.12.2018 №146,від 03.12.2018 №147, від 03.12.2018 №155, від 03.12.2018 №156; - копії товарно-транспортних накладних ПрАТ "Київхліб" та ТОВ «Дункан Компані» від 26.02.2019 №00187, від 24.02.2019 №00153, №09164, №00163, №00159, №0000138 тощо. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що всі вищевказані первинні документи, а саме: акти виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, та вказані договори підтверджують дійсність та реальність господарської операції ПрАТ "Київхліб" із вищевказаними контрагентами. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами. Висновки податкового органу про нереальність господарської операції спростовуються наявними в матеріалах справи наданими позивачем документами. На виконання вимог Верховного Суду викладених в постанові від 27 липня 2021 року судом апеляційної інстанції під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні було з`ясовано, що відповідачем не проводились перевірки контрагентів позивача, не проводились зустрічні звірки, крім того, представник відповідача зазначив, що у них відсутні акти податкових перевірок контрагентів, акти зустрічних звірок контрагентів, та відсутні листи від інших органів влади щодо обставин, які стосуються діяльності постачальник позивача. Тобто, фактично, висновки податкової перевірки, щодо недоведеності факту перевезення товару від зазначених контрагентів та не встановлення факту виробництва та/або придбання товару ґрунтувалися не на первинній документації, а на податкові інформації щодо контрагентів, зокрема, на даних Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України та на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів. Також, на виконання вимог Верховного Суду викладених в постанові від 27 липня 2021 року судом апеляційної інстанції було витребувано у позивача належним чином завірені копії первинних документів, проаналізовано наявні в матеріалах справи договори, з`ясовано характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку. Проаналізувавши вищевказані договори та надані позивачем первинні документи, колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання товару позивачем у ТОВ «Трейдфіст», ТОВ «Дункан Компані», ТОВ «Фірма «Сонікс», ТОВ «Оілінвест», ТОВ «Нортрік», на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до складу податкового кредиту, а також за договорами доручення підтверджено повноваження Чернюшок В.І. та Огородник Н.А. на представництво інтересів позивача у відносинах з контрагентами щодо приймання- передачі товару та підписання первинних документів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до положень ПК України включено сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких товарів до складу податкового кредиту, оскільки, підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних з указаними контрагентами. Щодо ненадання до перевірки складських квитанцій, карток складського обліку товару, сертифікатів відповідності товарів, дозволів свідоцтв, слід зазначити, що останні не є підставою для формування витрат та податкового кредиту перевіреного періоду. Крім того, позивач фактично не зберігав придбану продукцію, оскільки остання у день поставки була передана Комісіонерам. Відповідно до абзаців 1- 2 пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Згідно пункту 11.1 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Таким чином, товарно-транспортна накладна є обов`язковим первинним документом на підтвердження реальності господарських операцій з послуг перевезення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.11.2018 у справі № 822/6312/15. Водночас, відповідно до постанови Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 807/143/16 товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Також, слід зазначити, що обставини щодо фігурування ТОВ "Дункан Компані" та його контрагентів (ТОВ "Гранадацентр") у ланцюгу постачання в ряді кримінальних проваджень не може свідчити про фіктивність господарських операцій та неприйнятність первинних документів у податковому обліку позивача, з огляду на наступне. Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2020 року №0001234205, №0001244205, №0001224205 є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Н.В. Безименна А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено « 18» жовтня 2021 року.