Постанова 4818 № 638/2146/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/2146/21 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В. Провадження № 22-ц/818/4481/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: за законом. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б. суддів: - Котелевець А.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря : Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2021 року, ухвалене в складі головуючого судді Штих Т.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування, встановив: 17 лютого 2021 року адвокат Кузьмін Є.В. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території міста Кадіївка Луганської області померла спадкодавець ОСОБА_2 , яка тривалий час не отримувала пенсію, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за пенсійними виплатами. Вказала, що у встановленому законом порядку для оформлення спадщини ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса та за результатами такого звернення отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Успадкована була вся сума недоотриманої пенсії спадкодавця 105257,79 грн., про що було вказано у свідоцтві про право на спадщину за законом. Діючи в інтересах позивача, для отримання спадщини у вигляді недоотриманої пенсії, адвокат звернувся до відповідача, але за результатами такого звернення фактично була отримана сума, в розмірі 40142,36 грн. У проведенні виплат решти недоотриманої суми пенсії, у розмірі 65114,43 грн. було відмовлено та роз`яснено, що розмір недоотриманої пенсії було нараховано відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за останні 3 роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вважає, що відмова відповідача у виплаті всієї суми пенсії не ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Позивач вважав, що відмова відповідача є необґрунтованою та незаконною, оскільки позивач звернувся до відповідача як спадкоємець після смерті спадкодавця. Позивач прийняла спадщину після смерті спадкодавця, а сума недотриманої нею за життя пенсії, вже є коштами, що ввійшли до складу спадщини, на які позивач отримала встановлене законом право. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 65114,43 грн. в якості недоотриманої пенсії після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що є спадщиною. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 травня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті у порядку спадкування за законом - недоотриману пенсію померлого спадкодавця ОСОБА_2 , у сумі 65114,43 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 гривень. В апеляційній скарзі представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвою Г. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення незаконне, необгрунтоване,ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказала, що недоотримана пенсія була виплачена позивачу за три роки до дня звернення, що передбачено ст. 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Відзив на скаргу не надійшов. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, за відсутності учасників судового засідання, які повідомлялись судом апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 128, 131 ЦПК України, що згідно ст. 372 України не перешкоджає її подальшому розгляду, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду. Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1227 ЦК України - суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сімї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Судом встановлені наступні обставини. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.09.2019 Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №

82. Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОР № 757059, посвідченого 11.09.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Скиба Т.В., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, у розмірі 105257,79 грн., належність якої померлій підтверджується листом Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 28 серпня 2020 року № 2000-0426-8/59798. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на звернення позивача щодо виплати недоотриманої пенсії вбачається, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії недоотримана пенсія, яка належала спадкоємиці, але не була нею отримана за життя у сумі 105257,79 грн. На виконання ч. 1 ст. 46 Закону України ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» управління здійснило перерахунок недоотриманої пенсії за період з 22.10.2017 по 30.04.2020. Сума недоотриманої пенсії складає 40142,36 грн., яку представник позивача ОСОБА_3 отримав разовим дорученням 15 лютого 2021 року. Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК Україниузгоджуються із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки остання успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії у відповідності до положень статті 1227 ЦК України, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Свідоцтво про право на спадщину від 11 вересня 2020 року не оспорено та є чинним, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у виплаті пенсії спадкодавця спадкоємцю у повному обсязі є безпідставною. Суд обґрунтовано виходив із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії у відповідності до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, за останні три роки. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Саме таких висновків при виборі та застосуванні згаданих норм матеріального права при аналогічних обставинах справи дійшов Верховний суд у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №428/5818/18 (провадження №61-48756св18), які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України правильно врахував суд. Крім того, згідно частини другої статті 46 загаданого Закону України нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Встановлено, що пенсіонер ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідач не надав до суду доказів про те, що з її вини не була отримана пенсія поза межами трирічного строку, а тому є безпідставним посилання у доводах скарги на цей строк, як причину обмеження розміру спірної спадщини. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності права позивача на отримання нарахованих спадкодавцю коштів є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому позивач, прийнявши спадщину має право на виплату відповідної суми у повному обсязі. Аргументи скарги щодо неможливості виплати недоотриманої пенсії у зв`язку із фінансуванням пенсійних виплат виключно головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 правління зобов`язало начальників головних управлінь забезпечити укладання договорів з установами, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів. Тобто відповідно до Постанови від 22.12.2014 № 28-2, зокрема, об`єднане управління, яким є відповідач, забезпечує фінансування та виплату пенсій. Крім того, Постанова від 13.12.2018 № 27-1, на яку посилається відповідач, не виключає здійснення таких виплат об`єднаними управліннями. Отже, відповідач відповідно до чинного законодавства зобов`язаний сплачувати пенсійні виплати. За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії, яка належала за життя ОСОБА_2 , в розмірі 65114,43 грн. (105257,79 грн. належних до виплаті спадкоємцю 40143,36 грн. фактично виплачених спадкоємцю). Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права є безпідставними, оскільки Верховним Судом було викладено правовий висновок у побідних правовідносинах у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 428/5818/18 (провадження № 61-48756св18). Судом першої інстанції відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, то відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись ст.259, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. РішенняДзержинського районного суду м.Харкова від 11 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді А.В.Котелевець. О.М.Хорошевський.