Постанова 4813 № 947/5265/21

Номер провадження: 22-ц/813/7219/21 Номер справи місцевого суду: 947/5265/21 Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.10.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Середу В.Ю. на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2021 року про відмову у видачі судового наказу у справі за вимогою ОСОБА_1 , про стягнення з ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ,- ОПИСОВА ЧАСТИНА До Київського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 посилаючись на те, що дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2021 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , про стягнення з ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України, заявником не надано довідку або її копію щодо перебування неповнолітньої дочки на її утриманні. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу відповідно до вимог якої просить суд ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що не відповідає нормам законодавства, та постановлену з грубим порушенням норм процесуального права. В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що 25.08.2012 року Київського районним у місті Одеса відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 1342. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2020 року по справі №947/27784/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Та після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_4 » Від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що встановлені факти були проігноровані судом першої інстанції, наслідком чого стало постановлення абсолютно неправосудного рішення. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.03.2021 року провадження у вказаній цивільній справі було відкрито. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.10.2021 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. ОСОБА_3 не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі у встановлений апеляційним судом строк станом на час її розгляду апеляційним судом. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження вимог про стягнення аліментів до заяви були додані: - копія паспорту на ім`я ОСОБА_1 - копія картки фізичної особи-платника податків на ім`я ОСОБА_1 - копія паспорту на ім`я ОСОБА_3 - копія картки фізичної особи-платника податків на ім`я ОСОБА_3 - копія рішення суду про розірвання шлюбу; Таким чином, оскільки до заяви про видачу судового наказу було додано всі наявні у заявника документи, якими вона обґрунтовувала свої вимоги щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 аліментів, у суду першої інстанції не було підстав для відмови заявнику у видачі судового наказу про стягнення аліментів. Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. У заяві про видачу судового наказу заявник посилається на те, що її неповнолітня дочка ОСОБА_3 проживає разом з нею. Також, як вбачається з рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2020 року встановлено, що від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони проживають окремо, спору щодо визначення місця проживання дитини та поділу майна не заявлено. Дитина проживає разом з матір`ю. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу виходив з того, що в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України, заявником не надано довідку або її копію щодо перебування неповнолітньої дочки на її утриманні. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити, що місце проживання дитини встановлено разом з матір`ю, що вбачається рішення Київського районного суду від 24.11.2020 року у справі № 947/27784/20. З огляду на зазначене, судом всупереч нормам чинного законодавства було безпідставно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу. Разом із тим, поза межами компетенції апеляційного суду, передбаченої ЦПК України, після скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі є вирішення процесуального питання по суті, а саме: видача судового наказу за результатами розгляду вищезазначеної скарги заявника. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення процесуального питання) до суду першої інстанції. Встановлено, що ОСОБА_1 в силу вимог ЗУ "Про судовий збір" була звільнена від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі. Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється у подальшому судом першої інстанції. Керуючись ст. ст. 4, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2021 року скасувати. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: О.С. Погорєлова А.П. Заїкін