Постанова 4819 № 653/3559/13-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року м. Херсон єдиний унікальний номер справи 653/3559/13-ц номер провадження 22-ц/819/1878/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Базіль Л.В. суддів: Радченка С.В. Семиженка Г.В. секретар Плохотніченко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2021 року, постановлену у складі судді Мотонок Т.Я. зі складенням повного тексту судового рішення 23.07.2021 року в цивільній справі № 653/3559/13-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року, ухваленого за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя ВСТАНОВИВ: У листопаді 2013 року Гре ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовна заява мотивована тим, що з 21 липня 1984 року до 29 жовтня 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування у шлюбі до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства вони за спільні кошти придбали таке майно: житловий будинок, вартістю 128 967,00 грн, розташований на АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_1 , аванс за який було внесено під час шлюбу, проте договір купівлі-продажу було укладено лише 04 листопада 2013 року від імені ОСОБА_2 , тобто через п`ять днів після розірвання шлюбу; комп`ютер, вартістю 10 000,00 грн; шафа, вартістю 2000,00 грн; диван-куток, вартістю 6 000,00 грн; мийка «Karcher», вартістю 4 500,00 грн; стіл комп`ютерний, вартістю 2 500,00 грн; спальний гарнітур, вартістю 15 000,00 грн; стінка полірована, вартістю 20 000,00 грн, меблева стінка полірована вартістю 3 000,00 грн, диван кутовий вартістю 5 000,00 грн, два дитячі ліжка 5 000,00 грн, спальний гарнітур вартістю 8 000,00 грн, дитяча стінка вартістю 3 000,00 грн, пральна машина, вартістю 1 000,00 грн, духова шафа, вартістю 500,00 грн, мікрохвильова піч, вартістю 500,00 грн, кухонний гарнітур, вартістю 15 000,00 грн, комп`ютерний стіл, вартістю 1 000,00 грн, комп`ютер, вартістю 7 000,00 грн, тумба, вартістю 1 000,00 грн, електроінструменти на загальну суму 6 000,00 грн, декоративний стіл, вартістю 1 000,00 грн, крісло, вартістю 500,00 грн, холодильник, вартістю 5 000,00 грн, гардероб, вартістю 6 000,00 грн, компресор, вартістю 1 000,00 грн, швейна машинка, вартістю 3 000,00 грн, шафа для білизни, вартістю 2 000,00 грн, покриття для підлоги 2 шт., вартістю 3 500,00 грн, робоча шафа, вартістю 4 500,00 грн, мийка «Karcher», вартістю 1 500,00 грн, телевізор, вартістю 2 500,00 грн, телевізор, вартістю 1 000,00 грн, газова плита, вартістю 3 500,00 грн. Посилаючись на те, що згоди на добровільний поділ спільного майна між ними не досягнуто, ОСОБА_1 просила суд: -визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, виділити їй у власність житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 виділити у власність житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 ; -поділити спільне майно подружжя, виділивши їй у власність: два дитячих ліжка, вартістю 5 000,00 грн, дитячу стінку, вартістю 3 000,00 грн, пральну машину, вартістю 1 000,00 грн, швейну машинку, вартістю 3 000,00 грн, робочу шафу, вартістю 4 500,00 грн, телевізор, вартістю 1 000,00 грн, газову плиту, вартістю 3 500,00 грн, всього на суму 36 000,00 грн, інше майно на загальну суму 55 000,00 грн виділити у власність ОСОБА_2 . Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 09 липня 2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 09 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи, у січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що в період перебування у шлюбі до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства (з 21 липня 1984 року до 29 жовтня 2013 року) крім майна, про яке зазначає ОСОБА_1 у первісній позовній заяві, вони придбали за спільні кошти - крамницю за адресою: на АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2006 року; транспортний засіб «Ford Transit», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 31 жовтня 2013 року. На момент припинення шлюбних відносин він та ОСОБА_1 дійшли згоди про добровільний поділ вказаного спільного майна, проте ОСОБА_1 порушила домовленість, а тому транспортний засіб (автомобіль «Ford Transit») та крамниця підлягають поділу. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд здійснити поділ майна та виділити йому у власність 1/2 частини крамниці, розташованої на АДРЕСА_1 , та 1/2 частини автомобіля «Ford Transit», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У квітні 2016 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залишення без розгляду пред`явлених нею позовних вимог в частині визнання права власності на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_2 (т. 2, а. с. 41). Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Здійснено поділ спільного майна подружжя та виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 , вартістю 128 967,00 грн. Виділено у власність ОСОБА_2 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 , вартістю 128 967,00 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Здійснено поділ спільного майна подружжя та виділено в натурі на праві власності ОСОБА_2 приміщення № 1 (крамниця) площею 18,0 кв. м, № 2 (склад) площею 4,0 кв. м, № 4 (комора) площею 1,4 кв. м, № 5 (торговий зал) площею 13,75 кв. м, а всього загальною площею 37,15 кв. м, яке розташоване на АДРЕСА_1 , що складає 1/2 частини ідеальної частки (відповідно до першого варіанту поділу, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи від 23 серпня 2017 року № 30, позначено в додатку № 1 до висновку зеленим кольором). Виділено в натурі на праві власності ОСОБА_1 приміщення№ 1а (крамниця) площею 18 кв. м, № 3 (склад) площею 5,1 кв. м, № 5а (торговий зал) площею 13,75 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1 , що складає 1/2 частини ідеальної частки (відповідно до першого варіанту поділу, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи від 23 серпня 2017 року № 30, позначено в додатку № 1 до висновку жовтим кольором). Покладено на ОСОБА_2 необхідне перепланування: а) влаштувати цегляну перегородку в приміщенні № 1 з цегли з розподілом на дві рівні частини № 1 та № 1а, вартість перепланування якого згідно з кошторисом № 1 складає 16 955,00 грн; б) влаштувати цегляну перегородку в приміщенні торгової зали № 5 з цегли з розподілом на дві рівні частини № 5 і № 5а, вартість перепланування якого згідно з кошторисом№ 1 складає 16 955,00 грн; в) влаштувати вхідний дверний проріз та віконний проріз в стіні з встановленням нового дверного блоку та нового віконного блоку в приміщенні № 5, вартість перепланування якого згідно з кошторисом № 2 складає 9 247,00 грн; г) влаштувати вхідний дверний проріз у капітальній стіні з демонтажем частини віконного блоку та встановленням нового дверного блоку в приміщенні № 1, вартість перепланування якого згідно з кошторисом № 3 складає 2 880,00 грн; д) влаштувати віконний проріз в капітальній стіні з встановленням нового віконного блоку в приміщенні № 1 та № 1а, вартість перепланування якого згідно з кошторисом № 4 складає 4 918,00 грн. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині за кожним автомобіля «Ford Transit», 2008 року випуску, зареєстрованого 31 жовтня 2013 року. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в частині вимог про поділ житлового будинку з господарськими будовами та спорудами, розташованого на АДРЕСА_2 , та іншого майна закрито. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 , крамниця, розташована на АДРЕСА_1 , та автомобіль «Ford Transit», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , набуті сторонами під час їх перебування у шлюбі, розмір часток сторін у цьому майні є рівним, а тому воно підлягає поділу між сторонами у рівних частках. Постановою Херсонського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано. Постановлено в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. В іншій частині рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року залишено без змін. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що нежитлова будівля крамниця на АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_1 , оскільки була придбана нею як фізичною особоюпідприємцем, а тому не підлягає поділу. Постановою Верховного суду від 28 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Херсонського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя скасовано, а рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року в цій частині залишено в силі. Касаційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності визначених законом підстав для визнання нежитлового приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , та автомобіля «Ford Transit», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також поділу цього майна відповідно до першого варіанту поділу згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 23 серпня 2017 року. 15.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Генічеського районного суду Херсонської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року в частині поділу крамниці за адресою: АДРЕСА_3 . Заява мотивована тим, що при виконанні рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року в частині поділу крамниці за адресою: АДРЕСА_3 , заявниці стало відомо про неможливість здійснення перепланування зазначеного майна у відповідності до висновку судової будівельної-технічної експертизи, проведеної судовим експертом Ларченко Г.І. від 23 серпня 2017 року №30/17. Відтак, на думку заявниці нововиявленою обставиною є неподільність нерухомого майна - крамниці, що розташована по АДРЕСА_3 , що підтверджується висновком судового експерта Малого О.В. № 05/21 від 02.02.2021 року. Про існування вказаних обставин заявниці стало відомо 02.02.2021 року, тобто після проведення експертом відповідного дослідження. На думку заявниці, доцільним вирішенням ситуації, що склалася є визнання за нею права власності на майно крамницю, а на користь ОСОБА_2 стягнення з неї компенсації за його частку у праві власності на крамницю у сумі 20000 грн. Враховуючи викладене, заявниця просила суд скасувати рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року в частині поділу крамниці за адресою: АДРЕСА_3 . Прийняти рішення, в якому приміщення крамниці за вказаною адресою передати у власність ОСОБА_1 , компенсувати ОСОБА_2 кошти в сумі 20000 грн., як вартість його частки в крамниці за вищевказаною адресою. Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, прийняти рішенням, яким задовольнити заяву за нововиявленими обставинами. Судові витрати покласти на відповідача за первісним позовом. Апелянт стверджує, що нововиявленою обставиною є факт наявності неподільності речі приміщення крамниці №110 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується висновком інженерно технічної експертизи №05/21 від 02.02.2021 року. Наголошує, що зазначена обставина не виникла і не змінилася після ухвалення рішення, оскільки вона існувала на час розгляду справи. ОСОБА_2 своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило. За викладених обставин, виходячи з положень ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд вважає, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року в частині поділу крамниці, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що висновок судово-інженерної експертизи від 02.02.2021 року №05/21 є новим доказом, що не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому суд зазначив, що під час розгляду справи по суті, судом була надана оцінка всім доказам у справі, які не можуть бути переоцінені під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а докази, які не оцінювалися судом стосовно обставин, що були встановлені судом також не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що у справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої були поставлені питання щодо можливості та варіантів поділу крамниці колишнього подружжя. За результатами проведення експертного дослідження, було запропоновано декілька варіантів поділу приміщення з дотриманням будівельних норм, один із таких варіантів і було покладено в основу судового рішення. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вони базуються на матеріалах справи та ґрунтуються на вимогах закону. Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. На думку апеляційного суду, ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Згідно з частинами першою, другою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У відповідності до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Згідно з частиною п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду. Натомість, звертаючись із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції в частині поділу крамниці за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 фактично порушує питання про надання судом оцінки та врахування нового доказу, а саме висновку інженерно-технічної експертизи №05/21 від 02.02.2021 року (т.4 а.с. 27-32), який не був предметом розгляду під час вирішення справи по суті спору, та відповідно якому не надавалася юридична оцінка судом, стосовно обставин, що були встановлені протягом розгляду справи по суті у суді першої інстанції, що у відповідності до п.2 ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Обставини, на які посилається заявниця, а саме щодо неподільності приміщення крамниці, могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин, тобто при виконанні вимог цивільно-процесуального закону. Як вбачається із матеріалів справи технічна можливість, поділу приміщення крамниці в натурі між колишнім подружжям була предметом судового розгляду, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності поділу цього майна відповідно до першого варіанту поділу згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 23 серпня 2017 року. Примітно, що висновок експерта №30/17 від 23.08.2017 року був проведений на підставі ухвали Генічеського районного суду Херсонської області від 28.07.2016 року, під час постановлення якої, судом було враховано, зокрема, і думку ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 (т.2 а.с. 65-66). Матеріали справи не містять відомостей про те, що вказана ухвала суду була предметом судового оскарження в апеляційному порядку, як і не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 надавала суду інші висновки експертиз, зокрема, щодо неможливості поділу приміщення крамниці. Таким чином, апеляційний суд вважає, що обставини, на які посилається заявниця, а саме щодо неподільності приміщення крамниці, вважати нововиявленими обставинами у суду першої інстанції не було, а відтак і підстав для перегляду судового рішення в частині поділу крамниці. Крім того, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 порушує питання щодо передачі у її власність приміщення крамниці та виплати грошової компенсації ОСОБА_2 за його частку у праві власності, тоді як предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є поділ крамниці з виділенням кожному із подружжя по Ѕ її частки. Отже вимога, заявлена ОСОБА_1 за своїм характером та суттю є іншою, а ніж ті вимоги, з приводу яких судом ухвалювалося рішення, що відповідно до ч.5 ст.423 ЦПК України виключає можливість вирішення такого питання в порядку перегляду справи за нововиявленими обставинами. Ретельно перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов підставного висновку про відсутність правових підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Твердження апелянта про те, що висновок експерта від 02.02.2021 року є саме нововиявленою обставиною, а не доказом, не узгоджуються із вимогами закону, а тому є неприйнятними. У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2021 року, постановлена з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства, а тому оскаржуване судове рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Повний текст постанови складено 18.10.2021 року. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК Українисуд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л.В.Базіль Судді: С.В. Радченко Г.В. Семиженко