Постанова 4813 № 495/136/20

Номер провадження: 22-ц/813/6376/21 Номер справи місцевого суду: 495/136/20 Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.08.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Вівчар Ю.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача Білгород-Дністровської міської ради, представника відповідача Гавриленко Є.В., відповідача комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал», представника Кузьменка М.Б., від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держпраці в Одеській області не з`явились, переглянувши справу №495/136/20 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання розпорядження про звільнення незаконним, поновлення на роботі, поновлення дії контракту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року у складі судді Шевчук Ю.В., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 10 січня 2020 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що КП «Білгород-Дністровськводоканал» є комунальним підприємством, створеним відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 11 жовтня 2001 року №655-ХХШ на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровський, діяльність підприємство здійснює на підставі затвердженого Білгород-Дністровською міською радою Статуту в редакції станом на 2017 рік. Відповідно до вимог Статуту підприємства на підставі заяви ОСОБА_1 розпорядженням міського голови за №169-к від 2 квітня 2019 року «Про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_1 призначений на посаду начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» з 4 квітня 2019 року за контрактом терміном дії до 3 липня 2019 року включно. 3 липня 2019 року між ОСОБА_1 та першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів укладено додаткову угоду №1 до контракту №3 від 2 квітня 2019 року, відповідно до якої сторони внесли зміни до контракту №3 від 2 квітня 2019 року, виклавши пункт 6.1 розділу 6 контракту в новій редакції: «Цей контракт діє з 4 квітня 2019 року до 3 липня 2024 року включно». Розпорядженням №529-к від 11 грудня 2019 року «Про звільнення з займаної посади керівника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнений з посади начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» 11 грудня 2019 року, контракт №3 від 2 квітня 2019 року розірваний достроково. При звільненні порушено процедуру звільнення та порядок застосування дисциплінарного стягнення. Так, юридичне «виявлення» наявності заборгованості, яка інкримінується ОСОБА_1 як підстава звільнення, була відома роботодавцеві у квітні місяці 2019 року, тому згідно статті 148 КЗпП України строки для застосування дисциплінарного стягнення сплинули ще 9 травня 2019 року, порушення строків притягнення до відповідальності є порушенням фундаментальних прав, до яких відноситься й право на працю. Роботодавцем не витримано процедуру, встановлену статтею 149 КЗпП України, а саме не запропоновано надати письмові пояснення з приводу інкримінованого порушення, більш того, датою подання є дата незаконного звільнення, що свідчить про те, що роботодавець навіть не намагався розібратися у істинних обставинах. Сторони Контракту №3 від 2 квітня 2019 року визначили повноваження та обов`язки керівника підприємства ОСОБА_1 , з положень контракту та Статуту підприємства вбачається, що ОСОБА_1 не несе відповідальності за діяльність попередніх керівників підприємства, в тому числі боргових та податкових зобов`язань, що виникли у підприємства не за його керівництва; так само вказана діяльність не визначена і норами діючого трудового законодавства. Обов`язковому з`ясуванню правомірності звільнення працівника за пунктом 8 статті 36 КЗпП України підлягають з`ясуванню обставини протиправної поведінки працівника, якого звільнили, та негативні наслідки його дій для підприємства, що призвели до таких обставин, з якими власник підприємства пов`язує звільнення. З ОСОБА_1 було продовжено дію контракту №3 від 2 квітня 2019 року на п`ять років, вказана обставина слугує підставою стверджувати, що такий строк продовження дії контракту є високою оцінкою діяльності керівника підприємства та високим рівнем довіри до нього. ОСОБА_1 отримував премію за діяльність на посаді керівника підприємства, погоджену та затверджену посадовими особами міської ради, з чого можна дійти висновку про належне виконання обов`язків та відсутність порушень умов контракту. Заборгованість підприємства за період з 1 січня 2014 року по 1 січня 2019 року в загальній сумі 4282000,00 грн. виникла за результатами діяльності колишніх керівників підприємства. У вересні 2019 року ним було подано клопотання до секретаря Білгород-Дністровської міської ради про погашення заборгованості по податку на додану вартість за період з 1 січня 2014 року по 1 січня 2019 року. Саме вказана заборгованість, що виникла до його призначення, і була підставою звільнення. Позивач ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати Розпорядження №529-к від 11 грудня 2019 року «Про звільнення з займаної посади керівника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді керівника КП «Білгород-Дністровськводоканал»; поновити дію контракту №3 від 2 квітня 2019 року та дію додаткової угоди №1 до контракту №3 від 2 квітня 2019 року; стягнути з КП «Білгород-Дністровськводоканал» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 грудня 2019 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі; стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-13). Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.48-49). Відповідач Білгород-Дністровська міська рада позов не визнана, зазначивши у відзиві, що до Білгород-Дністровської міської ради надійшло подання ГУ ДПС в Одеській області від 11 грудня 2019 року №9552/9/15-32-53-09-13 щодо розірвання контракту з керівником підприємства, який допустив податковий борг по сплаті платежів до бюджету та державних цільових фондів, відповідно до якого зазначено, що станом на 5 грудня 2019 року по підприємству КП «Білгород-Дністровськводоканал» (податковий код 20937068; м. Б.Дністровський, пров. Водопровідний, 1) податковий борг до Зведеного бюджету становить 5980502,07 грн., в тому числі: податок на додану вартість 5056929,21 грн.; земельний податок з юридичних осіб 923572,86 грн.). Згідно з пунктом 96.4 статті 96 Податкового кодексу України передбачено, що виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником такого підприємства. Підпунктом е) пункту 5.3 Контракту визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, до закінчення терміну його дії, зокрема, у разі виникнення у комунального підприємства податкового боргу. Враховуючи вимогу ГУ ДПС в Одеській області, розпорядженням секретаря міської ради від 11 грудня 2019 року №529-к «Про звільнення з займаної посади керівника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_1 » позивача звільнено з займаної посади та розірвано контракт №3 від 2 квітня 2019 року достроково (підстава: подання ГУ ДПС в Одеській області від 11 грудня 2019 року №9552/9/15-32-53-09-13, підпункт в) пункту 5.2, підпункт е) пункту 5.3 розділу 5 Контракту №3 від 2 квітня 2019 року, пункт 8 статті 36 КЗпП України). Отже, правові підстави для прийняття розпорядження від 11 грудня 2019 року №529-к були наявні, при прийнятті розпорядження секретар ради діяв у спосіб та у межах визначених Конституцією та законами України. Безпідставним та хибним розумінням норм матеріального права є посилання позивача на те, що він не несе відповідальності за діяльність попередніх керівників підприємства, в тому числі боргових та податкових зобов`язань. З моменту призначення на посаду 2 квітня 2019 року та до червня 2019 року виник податковий борг підприємства. Доводи позивача про обізнаність секретаря ради про наявність заборгованостей та пропуску строку для застосування дисциплінарного стягнення з посиланням на статті 148, 149 КЗпП України не заслуговують на увагу, так як зроблені внаслідок хибного тлумачення норм права. Звільнення відбулося з підстав, визначених контрактом, а тому в даному випадку безпідставним є посилання на статтю 149 КЗпП України. Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами у тому числі й з підвищеною відповідальністю, порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для дострокового розірвання. Звільнення позивача відбулося на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України. Таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією статті 41 КЗпП України (висновок Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №235/774/18). Визначальним фактором розірвання трудового контракту є саме факт порушення умов контракту, а не вина працівника у порушенні таких (т.1 а.с.61-64). Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2020 року до участі в справі залучено в якості третьої особи на стороні позивача Головне управління Держпраці в Одеській області (т.1 а.с.92). 24 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, де, зокрема, розраховано суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.162-172). Відповідач Білгород-Дністровська міська рада подала заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.177-179). Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.184-191). Висновок суду мотивовано недоведеністю позивачем незаконності звільнення. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.2 а.с.1-15). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Податковим кодексом України не передбачено права контролюючих органів, у тому числі Головного управління ДПС в Одеській області, вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, суд не з`ясував законність вимог вказаного органу розірвати трудовий договір з керівником підприємства. Гарантією забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від, зокрема, необґрунтованого звільнення. ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади з 11 грудня 2019 року згідно розпорядження міського голови, яке датовано тією ж самою датою 11 грудня 2019 року, без будь-якого завчасного письмового попередження, без можливості надати свої письмові пояснення, без вимагання скласти достроковий звіт про його дії, без можливості отримати правничу допомогу в ході свого захисту у зв`язку з висунутими проти нього звинуваченнями, без з`ясування чи було саме виникнення у комунального підприємства податкового боргу або це борг був накопичений на комунальному підприємстві ще до укладення контракту та без передбаченого умовами контракту подання на звільнення саме з боку Управління економічного розвитку Білгород-Дністровської міської ради. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року в справі №1540/4025/18 заборгованість по сплаті комунальним підприємством податкового боргу станом на 17 жовтня 2017 року склала 1682530,49 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в справі №420/5321/19 заборгованість по сплаті комунальним підприємством податкового боргу склала 3631125,90 грн. Отже, загальна сума податкового боргу станом на той час коли ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал», а також розпорядженням міського голови №311-к від 3 липня 2019 року було внесено зміни до Контракту №3 від 2 квітня 2019 року щодо продовження строків його дії, складала 5964623,00 грн. Згідно подання ГУ ДПС в Одеській області станом на 5 грудня 2019 року по КП «Білгород-Дністровськводоканал» податковий борг становить 5980502,07 грн. У зв`язку з тим, що підприємство мало 5964623,00 грн. податкового боргу, погашення якого згідно норм Податкового кодексу України передує сплаті поточного податкового боргу, то цілком зрозумілим є можливість його виникнення. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу Білгород-Дністровська міська рада заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Пунктом 96.4 статті 96 Податкового кодексу України встановлено, що виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства. Підставою для звільнення та розірвання контракту достроково стало саме допущення позивачем як керівником підприємства виникнення податкового боргу, що згідно умов контракту є самостійною підставою для звільнення керівника з посади та дострокового розірвання контракту до закінчення його дії. Подання ГУ ДПС в Одеській області №9552/9/15-32-53-09-13 від 11 грудня 2019 року є належним підтвердженням порушення позивачем умов контракту, надавати оцінку якому відповідач не зобов`язаний, а позивач в свою чергу не просив суд визнати його незаконним та не заявляв такі вимоги в судовому порядку до ГУ ДПС в Одеській області. Отже, доводи апелянта спростовуються законодавчо визначеними підставами для розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства в разі виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу, що закріплено в пункті 96.4 статті 96 Податкового кодексу України. Ані законом, ані контрактом не визначено термін, протягом якого має бути прийнято рішення про розірвання контракту, тому видання оскаржуваного розпорядження в день отримання подання жодним чином не свідчить про порушення порядку його прийняття. Апелянтом не враховані особливості організаційної форми суб`єкта господарювання як то КП «Білгород-Дністровськводоканал», яке засноване на комунальній власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського, утворено компетентним органом місцевого самоврядування як то Білгород-Дністровською міською радою й відповідно входить до сфери її управління. Постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є в державній власності» від 19 березня 1993 року №203 затверджено Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу. Пунктом 5 вказаної постанови рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладенні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений положенням цієї постанови. Судом дійшов вмотивованого висновку про те, що жодних застережень з приводу завчасного повідомлення про розірвання контракту Постанова КМУ №203 від 19 березня 1993 року не містить, а тому безпідставними є твердження апелянта про порушення процедури розірвання трудового договору у формі контракту з керівником комунального підприємства з підстав неповідомлення за два тижні до моменту звільнення. Доводи щодо відібрання пояснень з посиланням на статтю 149 КЗпП України також спростовуються, оскільки підставою звільнення ОСОБА_1 є допущення ним як керівником КП «Білгород-Дністровськводоканал» виникнення податкового боргу, що згідно умов контракту є самостійною підставою для звільнення керівника з посади та дострокового розірвання контракту до закінчення його дії. Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. На момент укладення контракту ОСОБА_1 був обізнаний про існування заборгованості комунального підприємства та стан його фінансово-господарської діяльності. Звільнення позивача відбулося на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статей 148, 149 КЗпП України. Хибним є посилання апелянта на пункт 2.7 Контракту в частині права Управління економічного розвитку Білгород-Дністровської міської ради вимагати від керівника комунального підприємства достроковий звіт про його дії, якщо останній допустив невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків щодо управління підприємством та розпорядження його майном. Адже, як визначено розділом 2 Контракту та не спростовується апелянтом, вказані дії відносяться саме до прав органу управління та управління економічного розвитку, а тому не є обов`язковим. Помилковими є доводи позивача про те, що при розірванні Контракту з ОСОБА_1 не було подання на звільнення від Управління економічного розвитку Білгород-Дністровської міської ради. Пункт 5.3 Контракту передбачає, що контракт може бути розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією Управління, до закінчення терміну його дії, дане формулювання виключає обов`язковість наявності подань Управління для прийняття рішення про звільнення. Факт збільшення податкової заборгованості спростовує доводи апелянта про її виникнення в наслідок погашення за попередній період, оскільки, в разі її погашення така б заборгованість не збільшувалась та не накопичувалась. Суд вірно встановив, що факт наявності податкового боргу ще до призначення ОСОБА_1 керівником КП «Білгород-Дністровськводоканал» не впливає на обсяг його обов`язків, окреслених контрактом та на момент виникнення заборгованості. Надаючи згоду на укладення контракту, позивач усвідомлював наявність у підприємства зобов`язань перед бюджетом та зобов`язувався на майбутнє не допускати виникнення податкового боргу (т.2 а.с.47-56). У відзиві на апеляційну скаргу КП «Білгород-Дністровськводоканал» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує підтриманням позиції Білгород-Дністровської міської ради. Підставою для звільнення та розірвання контракту достроково стало допущення позивачем як керівником підприємства виникнення податкового боргу, що згідно умов контракту є самостійною підставою для звільнення керівника з посади та дострокового розірвання контракту до закінчення його дії (т.2 а.с.89-98). ОСОБА_1 надав пояснення по справі, за змістом яких підтримав власну позицію, викладену в апеляційній скарзі (т.2 а.с.126-135) Білгород-Дністровська міська рада надала пояснення щодо обсягів фінансування міською радою підприємства, незважаючи на яке ОСОБА_1 як керівник допустив виникнення податкового боргу (т.2 а.с.146-150). КП «Білгород-Дністровськводоканал» надав пояснення щодо підстав звільнення ОСОБА_1 та не поширення на спірні правовідносини Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті /найманні/ на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170, зокрема, пункту 22 в частині попередження відповідної сторони про дострокове розірвання контракту за два тижні (т.2 а.с.159-160). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне. Згідно Статуту комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» комунальне підприємство «Білгород-Дністровськводоканал» є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 11 жовтня 2001 року №655-ХХШ на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровський згідно діючого законодавства (п.1.1); власником підприємства є територіальна громада міста Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради (п.1.2); керівник підприємства (начальник) призначається на посаду з подальшим укладенням контракту та звільняється з посади за контрактом розпорядженням міського голови; при наймі керівника підприємства з ним обов`язково укладається трудовий контракт, в якому визначаються строк найму, права, обов`язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за згодою сторін (п.4.5). Розпорядженням міського голови Білгород-Дністровської міської ради від 2 квітня 2019 року №169-к «Про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» за контрактом» ОСОБА_1 призначено на посаду начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» з 4 квітня 2019 року за контрактом (т.1 а.с.131). Між Білгород-Дністровським виконавчим комітетом міської ради, на якого покладено повноваження з управління майном, що перебуває у комунальній власності, іменований далі Орган управління майном, в особі міського голови Гінак А.Ф., та громадянином ОСОБА_1 укладено Контракт №3 з керівником підприємства, що є у комунальній власності Білгород-Дністровської міської ради від 2 квітня 2019 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» на термін: з 4 квітня до 3 липня 2019 року включно (т.1 а.с.132-137). Розпорядженням першого заступника міського голови Білгород-Дністровської міської ради від 3 липня 2019 року №311-к «Про внесення змін до контракту №3 від 2 квітня 2019 року, укладеного з ОСОБА_1 » внесено зміни до контракту №3 від 2 квітня 2019 року згідно з додатковою угодою №1 від 3 липня 2019 року (т.1 а.с.19). Згідно Додаткової угоди №1 до контракту №3 від 2 квітня 2019 року, укладеного з керівником комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» Галатом Ігорем Володимировичем, внесено зміни викладенням пункту 6.1 розділу 6 в новій редакції: «Цей контракт діє з 4 квітня 2019 року до 3 липня 2024 року включно (т.1 а.с.138). Головним управлінням ДПС в Одеській області Державної податкової служби України секретарю Білгород-Дністровської міської ради внесено Подання №9552/9/15-32-53-09-13 від 11 грудня 2019 року щодо розірвання контракту з керівником підприємства, який допустив податковий борг по платежам до бюджету та державних цільових фондів. За змістом подання станом на 5 грудня 2019 року по КП «Білгород-Дністровськводоканал» (податковий номер 20937068) податковий борг до Зведеного бюджету становить 5980502,07 грн., в тому числі: податок на додану вартість 5056929,21 грн., земельний податок з юридичних осіб 923572,86 грн.; згідно пункту 96.4 статті 96 ПК України виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства (т.1 а.с.65). Розпорядженням міського голови Білгород-Дністровської міської ради від 11 грудня 2019 року №529-к «Про звільнення з займаної посади керівника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал ОСОБА_1 » на виконання вимоги ГУ ДПС в Одеській області від 11 грудня 2019 року №9552/9/15-32-53-09-13 щодо розірвання контракту з керівником підприємства, який допустив податковий борг по платежам до бюджету державних цільових фондів, відповідно до пункту 96.4 статті 96 ПК України та керуючись частиною 2, пунктом 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», звільнено ОСОБА_1 , начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» 11 грудня 2019 року, з займаної посади та розірвано контракт №3 від 2 квітня 2019 року достроково відповідно до підпункту е) пункту 5.3 розділу 5 контракту та пункту 8 статті 36 КЗпП України (Підстава: подання ГУ ДПС в Одеській області від 11 грудня 2019 року №9552/9/15-32-53-09-13, підпункт в) пункту 5.2, підпункт е) пункту 5.3 розділу 5 контракту №3 від 2 квітня 2019 року, пункт 8 статті 36 КЗпП України) (т.1 а.с.155). Підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом (п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України). За умовами Контракту №3 з керівником підприємства, що є у комунальній власності Білгород-Дністровської міської ради, від 2 квітня 2019 року, контракт припиняється, зокрема, у разі виникнення у комунального підприємства податкового боргу (п.п. «в» п.5.2, п.п. «е» п.5.3 Контракту). Пунктом 96.4 ст.96 ПК України визначено, що виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства. Станом на 5 грудня 2019 року по КП «Білгород-Дністровськводоканал» (податковий номер 20937068) податковий борг до Зведеного бюджету становив 5980502,07 грн., про що доведено до відома Білгород-Дністровської міської ради внесенням Головним управлінням ДПС в Одеській області Державної податкової служби України Подання №9552/9/15-32-53-09-13 від 11 грудня 2019 року щодо розірвання контракту з керівником підприємства, який допустив податковий борг по платежам до бюджету та державних цільових фондів. Отже, Контрактом №3 від 2 квітня 2019 року передбачено як підставу для припинення контракту «виникнення у комунального підприємства податкового боргу»; виникнення податкового боргу станом 5 грудня 2019 року мало місце, наявність такого доведена до відома територіальної громади міста Білгород-Дністровський (в особі міської ради) як власника підприємства поданням податкового органу; передбачені пунктом 8 частини 1 статті 36 КЗпП України підстави припинення трудового договору доведені. КП «Білгород-Дністровськводоканал» як суб`єкт господарювання є заснованим на комунальній власності територіального громади міста, утвореним компетентним органом місцевого самоврядування як то міською радою та, відповідно, входить до сфери її управління. На спірні правовідносини припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 як з керівником підприємства комунальної власності поширюється Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є в державній власності» від 19 березня 1993 року №203 (пункт 5 Постанови рекомендує місцевим органам виконавчої влади при укладенні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений вказаним Положенням, який не передбачає застережень щодо завчасного повідомлення про розірвання контракту). Виникнення у комунального підприємства податкового боргу є передбаченою контрактом підставою припинення контракту, яка не потребує відібрання пояснень в порядку статті 149 КЗпП України (обґрунтованість нарахування податковим органом податкового боргу, його розмір тощо не підлягає перевірці при прийнятті рішення про припинення контракту). Умови Контракту №3 від 2 квітня 2019 року як підставу припинення контракту передбачають «виникнення у комунального підприємства податкового боргу», наявність цієї підстави не ставиться в залежність ні від вини керівника у виникненні боргу, ні від розміру боргу, ні від будь-яких інших обставин. Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 1998 року в справі №17/81-97 щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладення ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови, зокрема, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави для розірвання договору тощо. Контракт №3 від 2 квітня 2019 року не є спірним, отже, його умови, в тому числі й передбачені контрактом підстави для припинення контракту, підлягали прийняттю при припиненні трудового договору по пункту 8 статті 36 КЗпП України. Укладаючи контракт, ОСОБА_1 погодився з його умовами, в тому числі з такою підставою припинення контракту як «виникнення у комунального підприємства податкового боргу», при цьому кожна з перелічених у пункті 5.3 Контракту підстав є самостійною підставою для припинення контракту. Припинення трудового договору по пункту 8 статті 36 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом) не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин положень статей 148, 149 КЗпП України відсутні. Передбачене пунктом 2.7 Контракту №3 від 2 квітня 2019 року вимагання від керівника надання дострокового звіту про його дії, якщо останній допустив невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків щодо управління підприємством та розпорядження його майном, є правом Органу управління майном (управління економічного розвитку). Визначена п.п. «е» пункту 5.3 підстава припинення контракту (виникнення у комунального підприємства податкового боргу) не пов`язується з необхідністю надання керівником підприємства дострокового звіту про його дії з виконання своїх обов`язків щодо управління підприємством та розпорядження його майном. Факт податкового боргу станом на 5 грудня 2019 року по КП «Білгород-Дністровськводоканал» до Зведеного бюджету в розмірі 5980502,07 грн. мав місце, наявність податкового боргу ОСОБА_1 не спростована. Сам факт виникнення у підприємства податкового боргу був достатнім для Органу управління майном для припинення контракту. Отже, з`ясування підстав виникнення боргу, наявність заборгованості підприємства за минулі роки, недостатність надання власником фінансової допомоги підприємству для розрахунку з податками та зборами тощо не має правового значення для встановлення законності припинення з ОСОБА_1 трудового договору, оскільки у сенсі положень п.п. «е» пункту 5.3 Контракту для припинення трудового договору був достатнім сам факт виникнення у комунального підприємства податкового боргу. Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові. Правові підстави для скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання розпорядження про звільнення незаконним, поновлення на роботі, поновлення дії контракту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 жовтня 2021 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова