Постанова 4854 № 420/7886/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7886/21 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідачаКравця О.О. судді Зуєвої Л.Є. судді за участю секретаря: Коваля М.П. Юрчак М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року по справі № 420/7886/21, прийнятого у відкритому судовому засіданні у складі судді Стефанова С.О. за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ: 13 травня 2021 року ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позов був задоволений. II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що позивачем не надано до перевірки документи, які свідчать про доставку (транспортування) дизельного пального від постачальників до місця доставки. ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано первинні документи щодо оприбуткування дизельного палива та його рух в натуральному та грошовому вимірюванні у розрізі видів такого пального (відсутні відомості (первинні документи) про списання палива чи його наявності на кінець місяця на складі). ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано відомості щодо місця зберігання дизельного пального. Враховуючі викладене, апелянт вважає, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не доведено фактичне придбання дизельного пального від постачальників: ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» на загальну суму 10 413 726,9 грн., утому числі: - у липні 2020 року - на 7 099 059,9 грн., - у серпні 2020 року - на 3 314 667 грн.; ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» на загальну суму 7 138 084,68 грн., у тому числі: - у липні 2020 року - на 2 193 462 грн., - у серпні 2020 року - на 4 944 622,68 грн.; ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» на загальну суму 1 607 387,22 грн., у тому числі: - у серпні 2020 року - на 1 607 387,22 грн. На думку апелянта, ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано примірники товарно-транспортних накладних, які є супровідними документами вантажу та які після його здавання передаються вантажоодержувачу (ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ») та, які відповідно є підставою для оприбуткування дизельного пального. ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано до перевірки кількісний облік та кількісний рух дизельного пального у товарній книзі за формою №31-НП, в результаті чого не зазначені надходження і відпуск дизельного пального за день (щоденно), а також їх залишки на кінець кожного дня. Та, позивачем не надано до перевірки реєстри відпуску дизельного пального за добу (щодобово) під час відпуску. ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано до перевірки відображення руху дизельного пального за бухгалтерським обліком, а саме оборотні відомості по бухгалтерському рахунку 203 «Паливо», тобто залишки дизельного пального у натуральному вимірі не надані. Тобто, на думку відповідача, відсутні первинні документи щодо прибуткування пального (приймальних актів або ТТН) та його списання (реєстрів відпуску), а також відомості щодо залишків дизельного пального (який повинен бути обчислений в товарній книзі). Таким чином, апелянт вважає, що первинні документи, надані до перевірки у вигляді виключно видаткових накладних, не можуть свідчити про фактичне придбання ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» дизельного палива від вказаних постачальників. Апелянт вказує на те, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» ані під час проведення перевірки, ані після її проведення навіть не намагались надати документи, які становили суть порушення (з 01.10.2019 року по 31.06.2020 року) та зазначає, що якщо до закінчення перевірки або в зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення документів правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи в платника податків відсутні. 22.09.2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції без змін. III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав: IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Судом першої інстанції було встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41513222), видами діяльності якої є: 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у. (основний); 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.10 складське господарство; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Місцезнаходження юридичної особи: 65033, Одеська область, місто Одеса, вул. Гастелло, будинок 52/1, офіс

101. Зареєстроване за №15561020000063367. На підставі направлення від 30.10.2020 року №2007/07-01-15-32, та наказу від 19.10.2020 року №5133-п, ГУ ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» із дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.09.2020 року №9237113402 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (т.1 а.с.139, 140). За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №1228/15-32-07-01/41513222 від 17.11.2020 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах» (т.1 а.с.10-30). У висновку до Акту №1228/15-32-07-01/41513222 від 17.11.2020 року контролюючим органом зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків абз. а) п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.44.1, п.44.6, п.85.2 ст.85 п.200.1. та п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму на 3 352 085 грн. декларації ПДВ за серпень 2020 року, та заниження рядка 18 на 1 998 416 грн., у тому числі: - у липні 2020 року на 1 265 382 грн.; - у серпні 2020 року на 733 034 грн. (т.1 а.с.10-29). Не погодившись з висновками вищезазначеного Акту №1228/15-32-07-01/41513222 від 17.11.2020 року, ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» подало до контролюючого органу свої заперечення (т.1 а.с.31-35). Листом за №22642/10/15-32-07-01-10 від 17.12.2020 року «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки» відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечень, висновок Акту щодо встановлених порушень є незмінним та відповідають діючому законодавству України (т.1 а.с.39-42). За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2021 року: - №0040040701, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 498 020,00 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням на 1 998 416,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 499 604,00 грн. (т.1 а.с.44); - №000020701, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період на 3 352 085,00 грн. (т.1 а.с.45); - №0040080701, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. (т.1 а.с.46). Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до ДПС України (т.1 а.с.49-55). За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення №5776/6/99-00-06-01-01-06 від 15.03.2021 року, яким скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.12.2020 року №0040040701, №0040020701 в частинах встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.12.2021 року №0040080701 та збільшила суми застосованих штрафних санкцій на 510 грн. по податковому повідомленню рішенню від 22.12.2020 року №0040080701, а скаргу - частково задовольнила (т.1 а.с.59-65). Враховуючи рішення ДПС України №5776/6/99-00-06-01-01-06 від 15.03.2021 року, ГУ ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2021 року: - №0065280701, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період на 2 157 301,00 грн. (т.1 а.с.66); - №0065310701, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. (т.1 а.с.68). Згідно платіжного доручення №1218 від 30.03.2021 року, позивачем сплачено штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. (т.1 а.с.70). За перевіряємий період ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» мало взаємовідносини з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43123955), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 36039, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Вячеслава Чорновола, будинок

20. Зареєстроване за №13831020000005532 (т.17 а.с.71-73). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» код 43123955 «Постачальник» 01.06.2020 року укладено договір поставки №010620/2 від відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар -дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.1 а.с.163-167). На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №35 від 01.07.2020 року; №1 від 04.07.2020 року; №2 від 03.07.2020 року; №1 від 02.07.2020 року; №1 від 09.07.2020 року; №1 від 13.07.2020 року; №1 від 11.07.2020 року; №1 від 22.07.2020 року; №1 від 24.07.2020 року; №1 від 21.07.2020 року; №4 від 15.08.2020 року; №1 від 14.08.2020 року; №1 від 18.08.2020 року; №3 від 27.08.2020 року (т.1 а.с.168-181). На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3046 від 01.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9151461111; №3089 від 02.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9152695237; №3250 від 09.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835981; №3251 від 09.07.202 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835964; №3252 від 09.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835873; №3301 від 11.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9177725037; №3322 від 13.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9165451018; №3323 від 13.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9165451017; №3124 від 03.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9154237601 (т.1 а.с.184-216). На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №180 від 01.07.2020 року; №184 від 02.07.2020 року; №185 від 03.07.2020 року; №116 від 04.07.2020 року; №197 від 09.07.2020 року; №206 від 11.07.2020 року; №209 від 13.07.2020 року; №158 від 21.07.2020 року; №162 від 22.07.2020 року; №173 від 24.07.2020 року; №306 від 27.08.2020 року; №300 від 18.08.2020 року; №257 від 15.08.2020 року; №253 від 14.08.2020 року (т.1 а.с.217-230). Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» код 43123955 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»:№108 від 01.07.2020 року; №184 від 02.07.2020 року; №185 від 03.07.2020 року; №116 від 04.07.2020 року; №197 від 09.07.2020 року; №206 від 11.07.2020 року; №209 від 13.07.2020 року; №158 від 21.07.2020 року; №162 від 22.07.2020 року; №173 від 24.07.2020 року; №253 від 14.08.2020 року; №257 від 15.08.2020 року; №300 від 18.08.2020 року; №306 від 27.08.2020 року (т.1 а.с.231-244). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43119577), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 38751, Полтавська область, Полтавський р-н, село Розсошенці, вул. Геологічна, будинок 14, приміщення

35. Зареєстроване за №13901020000001340 (т.17 а.с.68-70). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» код 43119577 «Постачальник» укладено договір поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар- дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.2 а.с.1-3). На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №2 від 28.07.2020 року; №6 від 29.07.2020 року; №7 від 31.07.2020 року; №2 від 13.08.2020 року; №5 від 25.08.2020 року; №3 від 19.08.2020 року; №4 від 20.08.2020 року (т.2 а.с.4-10). На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3623 від 28.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9180003348; №3624 від 28.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9180003978; №3651 від 29.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9181003303; №10012 від 31.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9184341952; №10013 від 31.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9184341950 (т.2 а.с.11-30). На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №731 від 28.07.2020 року; №733 від 29.07.2020 року; №737 від 31.07.2020 року; №810 від 13.08.2020 року; №871 від 19.08.2020 року; №878 від 20.08.2020 року; №887 від 25.08.2020 року (т.2 а.с.31-37). Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» код 43119577 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»: №731 від 28.07.2020 року; №733 від 29.07.2020 року; №737 від 31.07.2020 року; №810 від 13.08.2020 року; №871 від 19.08.2020 року; №878/1 від 20.08.2020 року; №878/2 від 20.08.2020 року; №878/3 від 20.08.2020 року; №878/4 від 20.08.2020 року; №887 від 25.08.2020 року (т.2 а.с.38-47). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43122862), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 36039, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Вячеслава Чорновола, будинок

20. Зареєстроване за №13901020000001342 (т.17 а.с.58-60). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» код 43122862 «Постачальник» укладено договір поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю ТМЦ, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.2 а.с.48-52). На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 31.08.2020 року; №1 від 29.08.2020 року (т.2 а.с.53, 54). На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3137 від 04.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9154632846; №3455 від 21.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9173329740; №3468 від 22.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9173896736; №3565 від 24.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9177433904; №50319 від 29.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9216017230; №50320 від 29.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9216017229; №50333 від 31.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9217519009; №50334 від 31.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9217519007 (т.2 а.с.55-87). На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №659 від 31.08.2020 року; №655 від 29.08.2020 року (т.2 а.с.87, 88). Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» код 43122862 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»: №655 від 29.08.2020 року; №659 від 31.08.2020 року (т.2 а.с.89-90). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43137444), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 36003, Полтавська область, місто Полтава, вул. Балакіна, будинок

20. Зареєстроване за №13811020000002296 (т.17 а.с.65-67). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Поклажодавець» та ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ» «Зберігач» укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів №12/08/20-1 від 12.08.2020 року відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання нафтопродукти у кількості, асортименті, по ціні, на заставну суму, на термін зберігання та інших обов`язкових умов договору, що визначаються попередньо погодженими Сторонами Заявками на кожну партію товару (т.2 а.с.91-94). На виконання договору відповідального зберігання №12/08/20-1 від 12.08.2020 року позивачем надано: акти наданих послуг №110 від 18.09.2020 року та №109 від 31.08.2020 року; акти приймання-передачі: №1 від 13.08.2020 року, №2 від 14.08.2020 року, №3 від 15.08.2020 року, №4 від 18.08.2020 року, №5 від 19.08.2020 року, №6 від 20.08.2020 року, №7 від 25.08.2020 року, №8 від 18.08.2020 року, №9 від 09.09.2020 року, №10 від 10.09.2020 року, №11 від 14.09.2020 року, №12 від 15.09.2020 року, №13 від 16.09.2020 року, №14 від 16.09.2020 року, №15 від 17.09.2020 року, №16 від 18.09.2020 року; товарно-транспортні накладні: №00370 від 09.09.2020 року, №00371 від 10.09.2020 року, №00372 від 14.09.2020 року, №00373 від 15.09.2020 року, №00374 від 16.09.2020 року, №00375 від 16.09.2020 року, №00376 від 17.09.2020 року, №00377 від 17.09.2020 року, №00378 від 17.09.2020 року, №00379 від 18.09.2020 року (т.2 а.с.95-122). Також, на підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ за період з жовтня 2019 року по червень 2020 рік, позивач надав суду: - копії платіжних доручень на 14 аркушах (т.2 а.с.189-202); - копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року з додатками та квитанцією №1 про доставлення до центрального рівня ДПС України на 54 аркушах (т.3 а.с.1-54); - копії видаткових накладних (актів надання послуг) до нього за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на 536 аркушах (т.3 а.с.56-306, т.5 а.с.2-251 т.6 а.с.2-37); - копії договорів на 320 аркушах (т.4 а.с.1-318); - копії товарно-транспортних накладних за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на 2 617 аркушах (т.6 а.с.39-288 т.17 а.с.2-14). Згідно податкових декларацій з ПДВ за період жовтень 2019 року по серпень 2020 року та первинних документів позивача в цьому періоді відбулось формування показників суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за рахунок господарських операцій з контрагентами, в тому числі ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» (т.3 а.с.1-54). V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ : Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 ПК України. Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. За змістом підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Платник податків, згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Водночас, пунктом 114.1 статті 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу. Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань. У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п.п. 201.1 ст. 201 ПК України Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору. Відповідно до п.201.10. ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно п. 4 Розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затверджений Наказом Мінфіну від 20.08.2015, № 727 .

Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: 1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану (переліку питань) перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються); 2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки; 3) виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою); 4) результати документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оформляються аналогічно результатам перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства; 5) у разі встановлення порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно відобразити такі відомості: номер, дату зовнішньоекономічного договору (контракту) та його суму; у разі реєстрації договору (контракту) у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, - номер та дату його реєстрації; країну нерезидента, який є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту); найменування фінансової установи нерезидента, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом), найменування фінансової установи резидента, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом); номенклатуру товарів договору (контракту) згідно з кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; суму простроченої заборгованості, що виникла при виконанні договору (контракту); 6) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства. При цьому обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання: ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску; достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок; правильність нарахування та утримання єдиного внеску; правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску; повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в таблиці окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки; виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску; 7) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства. Обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою (переліком питань) перевірки, затвердженою наказом контролюючого органу про призначення перевірки, зокрема такі питання: правильність визначення бази оподаткування, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованість та законність надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (у разі наявності); правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідність фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідність фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів платника податків, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законність переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території. У разі встановлення перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків; зазначити невідповідність даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків; вказати первинні документи та інші матеріали, що свідчать про наявність порушень. Окремо зазначається інформація про виявлені порушення, що передбачають вжиття заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті (довідці) документальної перевірки; 8) в акті (довідці) документальної перевірки щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи зазначається відповідна інформація, якщо при проведенні перевірки посадовими особами контролюючого органу здійснювались відбір проб та зразків товарів, контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися платником податків, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини та матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, призначалось проведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт; 9) в акті (довідці) документальної перевірки зазначається інформація про проведення огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті (у разі його проведення); 10) в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про складання протоколів про порушення митних правил у порядку, визначеному Митним кодексом, або протоколів про інші адміністративні правопорушення (у разі їх складання під час проведення перевірок); 11) в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація щодо наявності контрольованих операцій та повноти їх відображення у поданій платником звітності. Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, (надалі Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Згідно п.1. Порядку заповнення податкової накладної, ,затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015, № 1307(надалі Порядок № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу). У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Отримувач(покупець)»спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору. Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України). За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України). Відповідно до пункту 82.4 статті 82 ПК України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов`язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур. Згідно ст.15 Закону України, від 29.06.2004, № 1906-IV "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами. Згідно ст.14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України, від 16.09.2014, № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII). Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ( див. п. 71 рішення ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03). У разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника ( див п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» (заява №6689/03). Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ( див п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97). У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку ( див п. 38 рішення ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02). (1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії). Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Апеляційний суд зазначає, що податковий орган посилаючись на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень фактично посилається на те, що підприємством не надано до перевірки первинні документи та дані бухгалтерського обліку за період 01.10.2019 року по 30.06.2020 рік (під час проведення перевірки були надані запити від 02.11.2020 року, 09.11.2020 року про надання первинних документів та даних бухгалтерського обліку за період 01.10.2019 року по 31.08.2020 рік). Тобто, обставина можливості/неможливості проведення відповідачем документальної перевірки без наявності відповідних документів, як передумова перенесення строків проведення контрольного заходу, входить до предмету доказування для цілей вирішення цієї справи. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до перевірки були надані документи, які зазначені в узагальненому переліку документів в додатку 3 до Акту перевірки №1228/15-32-07-01/51513222 від 17.11.2020 року, в якому зазначено період охоплення перевіркою 01.07.2020 року 31.08.2020 року (т.1 а.с.30). Під час проведення перевірки відповідачем були надані запити від 02.11.2020 року та від 09.11.2020 року про надання первинних та бухгалтерських документів. При цьому щодо надання первинних та бухгалтерських документів за період з жовтня 2019 року по серпень 2020 року зазначено тільки в запиті від 09.11.2020 року (т.1 а.с.141-144). Враховуючи що позивач після отримання запиту від 09.11.2020 року попередив головного державного ревізора-інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Паюк Н.В. про великій обсяг документів та неможливість їх надати в строк до закінчення перевірки, відносно чого в судовому засіданні представник відповідача не заперечив, суд оцінює зазначене, як обставину яка, за наявністю та досліджені в судовому засіданні доказів, свідчить про те, що в межах своїх повноважень відповідачем, з метою повного та об`єктивного аналізу господарської діяльності позивача та правильності відображення її результатів в бухгалтерської та податкової звітності, встановлення наявності або відсутності податкового порушення, не вчинено дії у напрямку зупинення перевірки шляхом видання відповідного наказу. Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо ненадання позивачем документів на запит, оскільки запит від 09.11.2020 року було надано позивачу в передостанній день проведення перевірки (перевірка проводилась з 02.11.2020 року по 10.11.2020 рік), що не відповідає абз.5 п.1.4.7.3 положення методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової служби України №470 від 04.09.2020 року, згідно якого запит повинен бути поданий посадовою (службовою) особою органу ДПС не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки. Апеляційний суд зауважує, що без дослідження, співставлення та аналізу документів, зміст яких дає можливість здійснити комплексні аналіз, співставлення та дослідження правовідносин в аспекті правильності їх оподаткування податком, ставить під сумнів обґрунтованість висновків документальної перевірки, а відсутність запитуваних та необхідних для проведення цієї перевірки первинних документів, є підставою для перенесення термінів проведення перевірки або її зупинення. Дані перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками проведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливий виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки. За наведеного, в контексті встановлених обставин справи суд зазначає, що не надання позивачем первинних документів, які належним чином оформлені та наявні в матеріалах адміністративної справи та які в своїй сукупності складають більше 15 томів, по операціям, які були предметом перевірки, та не зупиненя або перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки зумовило висновки такої перевірки виключно на підставі податкової інформації без повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження первинних документів платника податків та мало наслідком покладення необґрунтованих висновків про порушення податкового законодавства в основу спірних донарахувань за оскарженими у цій справі індивідуальними актами. Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в КАС України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року по справі №640/19783/19. За змістом норм Податкового кодексу України, зокрема статей 138, 139 та 198, право платника податків на формування витрат та включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг). Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» мало взаємовідносини з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ». Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» код 43123955 «Постачальник» 01.06.2020 року укладено договір поставки №010620/2 від відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.1 а.с.163-167). На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №35 від 01.07.2020 року; №1 від 04.07.2020 року; №2 від 03.07.2020 року; №1 від 02.07.2020 року; №1 від 09.07.2020 року; №1 від 13.07.2020 року; №1 від 11.07.2020 року; №1 від 22.07.2020 року; №1 від 24.07.2020 року; №1 від 21.07.2020 року; №4 від 15.08.2020 року; №1 від 14.08.2020 року; №1 від 18.08.2020 року; №3 від 27.08.2020 року (т.1 а.с.168-181). На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3046 від 01.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9151461111; №3089 від 02.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9152695237; №3250 від 09.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835981; №3251 від 09.07.202 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835964; №3252 від 09.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835873; №3301 від 11.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9177725037; №3322 від 13.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9165451018; №3323 від 13.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9165451017; №3124 від 03.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9154237601 (т.1 а.с.184-216). На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №180 від 01.07.2020 року; №184 від 02.07.2020 року; №185 від 03.07.2020 року; №116 від 04.07.2020 року; №197 від 09.07.2020 року; №206 від 11.07.2020 року; №209 від 13.07.2020 року; №158 від 21.07.2020 року; №162 від 22.07.2020 року; №173 від 24.07.2020 року; №306 від 27.08.2020 року; №300 від 18.08.2020 року; №257 від 15.08.2020 року; №253 від 14.08.2020 року (т.1 а.с.217-230). Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» код 43123955 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»:№108 від 01.07.2020 року; №184 від 02.07.2020 року; №185 від 03.07.2020 року; №116 від 04.07.2020 року; №197 від 09.07.2020 року; №206 від 11.07.2020 року; №209 від 13.07.2020 року; №158 від 21.07.2020 року; №162 від 22.07.2020 року; №173 від 24.07.2020 року; №253 від 14.08.2020 року; №257 від 15.08.2020 року; №300 від 18.08.2020 року; №306 від 27.08.2020 року (т.1 а.с.231-244). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» код 43119577 «Постачальник» укладено договір поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.2 а.с.1-3). На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №2 від 28.07.2020 року; №6 від 29.07.2020 року; №7 від 31.07.2020 року; №2 від 13.08.2020 року; №5 від 25.08.2020 року; №3 від 19.08.2020 року; №4 від 20.08.2020 року (т.2 а.с.4-10). На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3623 від 28.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9180003348; №3624 від 28.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9180003978; №3651 від 29.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9181003303; №10012 від 31.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9184341952; №10013 від 31.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9184341950 (т.2 а.с.11-30). На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №731 від 28.07.2020 року; №733 від 29.07.2020 року; №737 від 31.07.2020 року; №810 від 13.08.2020 року; №871 від 19.08.2020 року; №878 від 20.08.2020 року; №887 від 25.08.2020 року (т.2 а.с.31-37). Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» код 43119577 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»: №731 від 28.07.2020 року; №733 від 29.07.2020 року; №737 від 31.07.2020 року; №810 від 13.08.2020 року; №871 від 19.08.2020 року; №878/1 від 20.08.2020 року; №878/2 від 20.08.2020 року; №878/3 від 20.08.2020 року; №878/4 від 20.08.2020 року; №887 від 25.08.2020 року (т.2 а.с.38-47). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» код 43122862 «Постачальник» укладено договір поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.2 а.с.48-52). На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 31.08.2020 року; №1 від 29.08.2020 року (т.2 а.с.53, 54). На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3137 від 04.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9154632846; №3455 від 21.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9173329740; №3468 від 22.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9173896736; №3565 від 24.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9177433904; №50319 від 29.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9216017230; №50320 від 29.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9216017229; №50333 від 31.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9217519009; №50334 від 31.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9217519007 (т.2 а.с.55-87). На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №659 від 31.08.2020 року; №655 від 29.08.2020 року (т.2 а.с.87, 88). Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» код 43122862 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»: №655 від 29.08.2020 року; №659 від 31.08.2020 року (т.2 а.с.89-90). Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Поклажодавець» та ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ» «Зберігач» укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів №12/08/20-1 від 12.08.2020 року відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання нафтопродукти у кількості, асортименті, по ціні, на заставну суму, на термін зберігання та інших обов`язкових умов договору, що визначаються попередньо погодженими Сторонами Заявками на кожну партію товару (т.2 а.с.91-94). На виконання договору відповідального зберігання №12/08/20-1 від 12.08.2020 року позивачем надано: акти наданих послуг №110 від 18.09.2020 року та №109 від 31.08.2020 року; акти приймання-передачі: №1 від 13.08.2020 року, №2 від 14.08.2020 року, №3 від 15.08.2020 року, №4 від 18.08.2020 року, №5 від 19.08.2020 року, №6 від 20.08.2020 року, №7 від 25.08.2020 року, №8 від 18.08.2020 року, №9 від 09.09.2020 року, №10 від 10.09.2020 року, №11 від 14.09.2020 року, №12 від 15.09.2020 року, №13 від 16.09.2020 року, №14 від 16.09.2020 року, №15 від 17.09.2020 року, №16 від 18.09.2020 року; товарно-транспортні накладні: №00370 від 09.09.2020 року, №00371 від 10.09.2020 року, №00372 від 14.09.2020 року, №00373 від 15.09.2020 року, №00374 від 16.09.2020 року, №00375 від 16.09.2020 року, №00376 від 17.09.2020 року, №00377 від 17.09.2020 року, №00378 від 17.09.2020 року, №00379 від 18.09.2020 року (т.2 а.с.95-122). Також, на підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ за період з жовтня 2019 року по червень 2020 рік, позивач надав суду: - копії платіжних доручень на 14 аркушах (т.2 а.с.189-202); - копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року з додатками та квитанцією №1 про доставлення до центрального рівня ДПС України на 54 аркушах (т.3 а.с.1-54); - копії видаткових накладних (актів надання послуг) до нього за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на 536 аркушах (т.3 а.с.56-306, т.5 а.с.2-251 т.6 а.с.2-37); - копії договорів на 320 аркушах (т.4 а.с.1-318); - копії товарно-транспортних накладних за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на 2 617 аркушах (т.6 а.с.39-288 т.17 а.с.2-14). Згідно податкових декларацій з ПДВ за період жовтень 2019 року по серпень 2020 року та первинних документів позивача в цьому періоді відбулось формування показників суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за рахунок господарських операцій з контрагентами, в тому числі ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» (т.3 а.с.1-54). Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України). Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Апеляційний суд вважає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 07.05.2020 року по справі № №826/2999/16 Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій. Докази проведення перевірок зазначених контрагентів позивача, які б свідчили про нереальність вказаних господарських операцій з позивачем відповідачем до суду не надано. При цьому, податкова інформація не є актом перевірки з встановленими обставинами. Сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій. Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 16.01.2018 по справі № 820/4648/13-а Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Посилання на інформацію без даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 21.02.2018 по справі №804/7470/16 Неможливість встановлення походження товару за ланцюгом постачання не може свідчити про відсутність операцій з придбання товару безпосередньо позивачем та нереальність таких операцій. Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 21.05.2020 року по справі № 808/2780/16. Також слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів. У разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента. Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 04.06.2020 по справі №340/422/19. Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Окрім того, законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов`язано виникнення права платника податку на податковий кредит. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов`язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов`язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо - законодавець не пов`язує. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників робіт (послуг) по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. Станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій та у перевіряємий період із зазначеним в акті перевірки контрагентом, контрагент позивача: зареєстрований відповідно до вимог діючого законодавства, як юридична особа та як платник ПДВ. Висновки відповідача про допущені позивачем порушення із посиланням на вищенаведену податкову інформацію щодо контрагента позивача - є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку( Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №802/1428/17-а) , така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків, проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять , податковим органом не встановлено наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, а тому останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебуваю поза межами його впливу. Окрім того, апеляційний суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 826/12528/17. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3479/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 2а-2104/12/1370. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість. Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі № 813/4227/15. Контролюючим органом також не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відсутні акти перевірок контрагентів позивача та відсутності у господарських операціях позивача розумної економічної причини (ділова мета) (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України). На переконання апеляційного суду господарські операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Враховуючи встановлені обставини справи, принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків, практику ЄСПЛ, як джерело права, правові позиції Верховного Суду, вважає обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, так як ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701 становили порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України та ст.1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, податковий орган, який не довів наявність порушення з боку платника податків та не дотримується своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, але у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Доводи апеляційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. (2) Висновки апеляційного суду: Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні. Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги , та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів. Повне судове рішення складене та підписане 18 жовтня 2021 року Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.