Постанова Одеський апеляційний суд № 522/15222/21

Номер провадження: 33/813/1234/21 Номер справи місцевого суду: 522/15222/21 Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.10.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Журавльова О.Г., за участі секретарів судового засідання Фабіжевської Т.С., Стоянової Л.І., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2021 відносно: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції: 15 липня 2021 року о 10 год. 25 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mazda, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Одесі по пр. Дунаєва, 3 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала. Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження по адміністративній справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Скарга обґрунтована тим, що: - суд першої інстанції не врахував, що його автомобіль деякий час перебував у статичному стані та не рухався, а автомобіль Mitsubishi постійно рухався у зустрічному напрямку, не зважаючи на рухи ОСОБА_1 про необхідність прийняти лівіше та безпечного проїзду; - зазначені у протоколі та постанові суду фактичні обставини не відповідають дійсності, а також його поясненням, доданим до матеріалів справи, а також поясненням свідка ДТП ОСОБА_2 , який під час судового засідання не був допитаний судом; - інспектором УПП в Одеській області незаконно складено протокол про адміністративні правопорушення, та взято до уваги лише версію механізму ДТП автомобілю Mitsubishi. З огляду на що ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В судове засідання суду апеляційної інстанції 04.10.2021 ОСОБА_1 з`явився, наполягав на вимогах апеляційної скарги та просив її задовольнити. Судовий розгляд провадження перенесений на 06.10.2021, в яке ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з огляду на що, судовий розгляд проведений за його відсутності. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та повторно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та за обов`язкової участі особи, відповідно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи в районному суді були виконані, які перевірені судом апеляційної інстанції та підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху(далі ПДР, Правил) передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Відповідно до постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у порушенні Правил дорожнього руху, а саме п.п. 13.1. Так, пунктом 13.1 ПДР визначено, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Мотивуючі винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції послався на наступні докази: - протоколом про адміністративні правопорушення серії ДПР18 №008358 від 15.07.2021 року, - схему місця ДТП; - пояснення ОСОБА_1 ; - пояснення ОСОБА_2 ; - пояснення ОСОБА_3 . При цьому, апеляційний судом повторно досліджено матеріали, якими суд першої інстанції обґрунтовував наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Із пояснень ОСОБА_4 15.07.2021 він стояв у своїй смузі руху у провулку Дунаєва. На зустріч йому їхав автомобіль Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 . При цьому, ОСОБА_1 посигналив йому для того, щоб він звернув свою увагу , що він не проїде , проте останній не відреагував на вказані обставини та поїхав далі, що заподіяло ушкодження автомобілів. Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , він 15.07.2021 приблизно о 10 год. 26 хв. рухався по пров. Дунаєва на своєму автомобілі Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 в бік вул. Французький бульвар. Йому на зустріч рухався автомобіль Mazda, номерний знак НОМЕР_1 , який протер його автомобіль, та він в свою чергу не зміг зміститись в лівий бік. Окрім того, судом першої інстанції взяті до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 який пояснив, що 15.07.2021 він разом з ОСОБА_1 перебував у автомобілі Mazda, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , перебував на передньому пасажирському сидінні. Їх автомобіль рухався в бік моря у своїй смузі для руху. Він помітив автомобіль Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався їм на зустріч по їхній смузі для руху та відмовився пропустити автомобіль Mazda, під керуванням ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_1 зупинив автомобіль , та чекав поки водій автомобілю Mitsubishi їх пропустить та він вирушив ще лівіше та почав рух у бік Французького бульвару, поки ОСОБА_1 чекав, чим скоїв ДТП та пошкодив автомобілі. При цьому, суд першої інстанції врахував зазначені пояснення, що відображено у мотивувальній частині постанови суду від 27.08.2021. Окрім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що критичного ставлення до пояснень ОСОБА_1 з приводу його невинуватість, з огляду його посилань на те, що інший учасник не відреагував на його сигнал, що не може слугувати переконливим доказом того, що ОСОБА_1 не рухався. А також доводів ОСОБА_1 про факт знаходження автомобіля іншого учасника ДТП на зустрічній смузі у крайнє лівому положенні, оскільки вказана обставина не виключає факту недотримання ОСОБА_1 , безпечного бокового інтервалу. Водночас, судом першої інстанції надана оцінка доводам ОСОБА_1 щодо характеру пошкоджень на його автомобілі та автомобілі іншого учасника ДТП, а саме факту, на який посилався ОСОБА_1 , що на його автомобілі пошкоджень менше, та суд зазначив, що не володіє спеціальними знаннями у цій галузі, а сам ОСОБА_1 від проведення відповідного експертного дослідження відмовився. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу не допиту свідка ОСОБА_2 апеляційний суд бере до уваги, проте зазначає, що відповідно до матеріалів справи, сам ОСОБА_1 не наполягав на виклику вказаного свідка для його допиту (а.с. 10-12). При цьому. Суд першої інстанції під час постановлення рішення відносно ОСОБА_1 врахував пояснення свідка ОСОБА_2 , про що зазначив у мотивувальній частині постанови. Посилання ОСОБА_1 на те, що інспектором УПП в Одеській області незаконно складено протокол про адміністративні правопорушення, та взято до уваги лише версію механізму ДТП автомобілю Mitsubishi є голослівними, спростовані під час апеляційного розгляду скарги ОСОБА_1 , тим паче, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_3 також визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України за обставин, що мали місце 15.07.2021. Зважаючи на все вище викладене, під час апеляційного розгляду скарги, судом апеляційної інстанції перевірені обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008358 від 15.07.2021 та постанові суду першої інстанції щодо визнання вини ОСОБА_5 у скоєному ДТП та вказують на те, що дії водія ОСОБА_1 , які виразились у недотриманні безпечного інтервалу, що стало безпосередніми причинами, які зумовили допущенням останнім виникнення ДТП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні. Керуючись статтями 7, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2021, якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов